Псалом залізу. II

Десь за морями право, честь.

За океаном совість.

Хоч би вокзал побіг, гукнув,

розбуркав промисловість!

Заслабло місто: кашель, кров.

На труп — ворони, галки…

Лише часом немов крізь сон

музика й катафалки.

І ходить чутка: генерал

утік із міста вранці.

Без бою, певно, іздадуть,

коли кругом повстанці.

Стоїть завод, — не п'є, не їсть,

аж цвіллю взявся знизу…

І мовчки в небо устає

новий псалом залізу.

Загрузка...