Пригоди Електроніка (квадрилогія)

Велика вимагалася офіра

Богам від Піфагора. Свій товар

Мудрець віддав на спалення за віру,

За промінь світла, що прийшов з-над хмар.

Чи не тому з далеких тих часів,

Ледь істина з’являється на світ,

Бики ревуть, її відчувши, вслід.

Вони не в змозі світло зупинить,

А можуть лиш, зажмурившись, тремтіть

Зі страху, що від Піфагора в них засів.

- Це сонет Шаміссо, - зворушено каже Таратар.

Він знімає окуляри, протирає скельця хусточкою.

Макар Гусєв моргає Професорові: не часто побачиш, як спокійний і насмішкуватий Таратар Таратарович так розчулюється. Макар ладен уже взяти назад усі слова, що їх він наговорив Сироїжкіну годину тому, на березі. На знак примирення він махає йому рукою.

- Сідай, Сергію, - каже Таратар. - Я із задоволенням ставлю тобі п’ять.

- У мене в журналі запитання, - нагадує Електроник, викликавши цим простим зауваженням бурхливі веселощі в Гусєва.

- Запитання більше немає, - усміхається Таратар. - Тверда п’ятірка.. - Він обернувся до класу. - Гусєв, заспокойся, будь ласка... У мене є така пропозиція до всіх. З наступного уроку за столом на кафедрі сидітиме асистент. Його завдання - пояснювати класові найважчі місця домашнього завдання. Природно, асистент має готуватися краще за всіх. Будете консультувати по черзі. Згодні?

- Згодні, - відповідає клас.

- Тоді на найближчий тиждень асистентом призначається Сироїжкін... І ось що я ще хотів сказати. Головне в математиці - це не формули, не обчислення, а рух думки, нові ідеї. Я казав уже про це, а сьогодні ваш товариш ще раз блискуче підтвердив істину. Ваше навчання схоже на подорож. Щодня перед вами виростають нові гори. Зійдете на одну, а там уже друга. І чим більше подолаєте ви вершин, тим сильнішими почуватимете себе...

Таратар пішов. Учні обступили Сироїжкіна, загаласували:

- Ну, ти герой!

- Молодчина!

- Розіклав Піфагора, як маленького!

- Тепер хай десятикласники не задирають носа. У нас своя знаменитість!

- І чемпіон з бігу!

- І кореспондент “Програміста”.

Найголосніше лементував басом Макар:

- У нас свій Піфагор! Ось він - сидить на стільці нареченої! Ура Сироїжкіну!

Прибіг Спартак Недєлін, махаючи блакитним папірцем.

- Сироїжкін, де ти? - гукнув він, перекриваючи галас. - Тримай! Редколегія “Програміста” нагородила тебе квитком у цирк. І готуй новий допис!