Псалтир (на українській мові)

Кафизма №2

Начальнику хору. Після смерти Лабена.

Псалом Давида.

^1-2Славитиму [Тебе], Господи, всім серцем моїм, розповідатиму про всі чудеса Твої.

³Буду веселитися й хвалитися Тобою, буду співати імені Твоєму, Всевишній.

⁴Ось повернули назад вороги мої, знесилилися й загинули перед лицем Твоїм.

⁵Бо Ти вчинив суд мій і справу мою; Ти сів на Престолі, Суддя праведний.

⁶Ти покарав народи, знищив нечестивого, стер ім’я їхнє на віки віків.

⁷У ворога не вистачило зброї, міста зруйнував Ти, і згинула пам’ять про нього.

⁸Господь же перебуває повік. Він приготував для суду Престіл Свій.

⁹Він буде судити вселенну за правдою, розсудить народи за справедливістю.

¹⁰І буде Господь пристановищем пригнобленому і захистом у скорботі.

¹¹І будуть надіятися на Тебе всі, хто знає ім’я Твоє, бо Ти не покинеш тих, хто шукає Тебе, Господи.

¹²Співайте Господу, що живе на Сионі, сповіщайте між народами про діла Його.

¹³Бо Він карає за пролиту кров, пам’ятає її і не забуде плачу пригноблених.

¹⁴Помилуй мене, Господи, споглянь на приниження моє від ворогів моїх, Ти, що підняв мене від воріт смерти;

¹⁵щоб я звіщав усі хвали Твої у воротах дочки Сионової. Буду радіти спасінню Твоєму.

¹⁶Попадали народи в яму, яку викопали, в сітці, яку потай поставили, заплуталася нога їхня.

¹⁷Пізнається Господь за судом Його, який Він звершує: нечестивець заплутався у ділах рук своїх.

¹⁸Нехай зійдуть грішники в пекло — всі народи, що забувають Бога.

¹⁹Бо не назавжди буде забутий убогий, надія покривджених не загине.

²⁰Встань, Господи, щоб не підносилася людина, нехай перед лицем Твоїм приймуть суд усі народи.

²¹Постав, Господи, над ними страх Твій, щоб зрозуміли народи, що вони тільки люди.

²²Чому Ти, Господи, стоїш далеко і не являєш Себе в час скорботи?

²³В гордині своїй нечестивий пригноблює вбогого; нехай вони будуть уловлені хитрощами, які самі придумують.

²⁴Бо грішник хвалиться похотями душі своєї, і гнобитель ублажає себе.

²⁵В гордині своїй грішник не визнає Бога, каже він: “Не покарає”, бо думає він, що Бога нема.

²⁶Повсякчасно шляхи його оскверняються. Суди Твої далекі для нього. На ворогів своїх дивиться зневажливо.

²⁷Каже він у серці своїм: “Не похитнуся, з роду в рід не зазнаю лиха”.

²⁸Уста його повні прокльонів, підступів та лукавства; на язиці його мука та злоба.

²⁹Він сидить у засідці на краю осель, щоб таємно вбити неповинного, очі його підглядають за бідними.

³⁰Підстерігає по закутках, як лев у лігві своїм, щоб схопити бідного; хапає і тягне в сіті свої.

³¹Припадає до землі, пригинається, і бідні потрапляють у міцні лапи його.

³²Каже він у серці своїм: “Забув Бог, відвернув лице Своє і не побачить ніколи”.

³³Воскресни, Господи Боже [мій], нехай піднесеться рука Твоя, і не забудь убогих [Твоїх до кінця].

³⁴Чому нечестивий зневажає Бога і каже в серці своїм: “Бог не бачить”?

³⁵Ти ж бачиш, бо Ти споглядаєш на страждання та пригноблення, щоб відплатити рукою Твоєю. До Тебе вдається бідний, і сироті Ти будь захистом.

³⁶Зломи силу нечестивого й лукавого так, щоб шукати і не знайти злодіянь його.

³⁷Господь — Цар на віки віків, а язичники згинуть з землі Його.

³⁸Господи, Ти чуєш бажання вбогих, підкріпи серце їхнє, відкрий вухо Твоє,

³⁹щоб учинити праведний суд сироті й пригнобленому, щоб не лякала їх людина на землі.

Начальнику хору.

Псалом Давида.

¹На Господа я надіюся, як же ви кажете душі моїй: “Відлітай на гору вашу, як птах”?

²Бо ось грішники напружили лук, наготували стріли, щоб стріляти в темряві у непорочних серцем.

³Бо те, що Ти довершив, вони зруйнували. Що зробить праведний?…

⁴Господь у храмі святім Своїм. Господь — на небі Престіл Його. Очі Його [на вбогих] споглядають, зір Його випробовує синів людських.

⁵Господь випробовує праведного і нечестивого, той же, хто любить неправду, ненавидить душу свою.

⁶Дощем проллє Він на грішників палаюче вугілля, вогонь і сірку. Палючий вітер — частка чаші скорботи їхньої.

⁷Бо праведний Господь і любить правду. На праведних дивиться лице Його.

Слава…

Начальнику хору. На восьмиструнному інструменті.

Псалом Давида.

^1-2Спаси [мене], Господи, бо не стало праведного, бо нема вірних між синами людськими.

³Неправду говорить кожен ближньому своєму; уста улесливі говорять від серця лукавого.

⁴Погубить Господь уста облесливі та язик гордовитий,

⁵тих, що говорять: “Язиком нашим переможемо, уста наші з нами, хто нам є Господь?”

⁶“Ради страждання вбогих і зітхання бідних нині воскресну, — говорить Господь, — стану спасінням людей і відкриюся в ньому.”

⁷Слова Господні — слова чисті, срібло, очищене від землі, сім разів переплавлене.

⁸Ти, Господи, збережеш нас і захистиш нас від роду цього і повік.

⁹Навкруги нечестиві ходять, коли підносяться нікчемні з синів людських.

Начальнику хору.

Псалом Давида.

^1-2Доки, Господи, забуватимеш мене до кінця? Доки відвертатимеш лице Твоє від мене?

³Доки носитиму думи мої в душі моїй і скорботи в серці моїм день [і ніч]? Доки буде підноситися ворог мій наді мною?

⁴Зглянься і почуй мене, Господи, Боже мій. Просвіти очі мої, щоб не заснув я сном смертним.

⁵Щоб не сказав ворог мій: “Я переміг його” і щоб не зраділи вороги мої, коли б я похитнувся.

⁶Я ж на милість Твою уповаю, серце моє возрадіє спасінням Твоїм. Славитиму Господа, що добро вчинив мені, [і співатиму імені Господа Всевишнього].

Начальнику хору.

Псалом Давида.

¹Сказав безумний у серці своїм: “Бога нема”. Впали в розпусту, опоганилися в ділах своїх; не стало тих, хто чинив би добро.

²Господь поглянув з неба на синів людських, щоб побачити: чи є розумний, що шукає Бога?

³Всі заблудили, всі нікчемні стали: нема тих, хто чинив би добро, нема жодного.

⁴Невже не прийдуть до розуму всі, що роблять беззаконня, заїдають людей моїх, мов їдять хліб, і Господа не призивають?

⁵Вони убояться там, [де немає страху]. Бо Господь в роді праведних:

⁶ви насміялися над убогим, а Господь — надія його.

⁷“Хто дасть із Сиону спасіння Ізраїлеві?” Коли поверне Господь з неволі народ Свій,тоді зрадіє Яків і звеселиться Ізраїль.

Слава…

Псалом Давида.

¹Господи, хто може жити в оселі Твоїй? Хто оселиться на святій горі Твоїй?

²Той, хто ходить непорочно, і чинить правду, і говорить істину у серці своєму.

³Той, хто не улещує язиком своїм, не чинить ближньому своєму зла і не слухає наклепів на ближніх своїх.

⁴Той, в очах якого лукава людина є нікчемною, а в пошані ті, що бояться Господа, той, хто дає клятву ближньому і не відмовляється від неї.

⁵Хто не дає срібла свого на нечесний прибуток і не приймає підкупу на невинного. Хто так чинить, той не захитається повіки.

Пісня Давида.

¹Охорони мене, Господи, бо я на Тебе надіюся.

²Я сказав Господу: “Ти Господь мій! Блага мої Тобі не потрібні”.

³Святим, що на землі Його, сотворив Господь усі бажання Свої в них.

⁴Нехай примножуються скорботи в тих, що біжать до ідолів, я ж не принесу їм жертви кривавої і не спом’яну імен їхніх устами моїми.

⁵Господь — частина спадку мого і чаші моєї. В Тобі, Господи, вся спадщина моя.

⁶Межі мої пролягли в кращих місцях, спадок мій приємний для мене.

⁷Славитиму Господа, що просвітив мене, бо навіть і вночі повчає мене серце моє.

⁸Повсякчас бачу я Господа перед собою, бо Він праворуч мене, і я не захитаюся.

⁹Тому радіє серце моє і веселиться язик мій, навіть тіло моє спочиває в надії,

¹⁰що Ти, Господи, не залишиш душі моєї в пеклі і не даси святому Твоєму побачити тління.

¹¹Ти покажеш мені дорогу життя; перед лицем Твоїм повнота радости і в правиці Твоїй блаженство вічне.

Молитва Давида.

¹Почуй, Господи, правду [мою], зваж на благання моє, вислухай молитву мою з уст неулесливих.

²Від Тебе Самого нехай вийде суд мій, очі Твої нехай побачать правоту.

³Ти випробував серце моє, відвідав мене вночі. Ти випробував мене і не знайшов у мені неправди; думки мої не розходяться з устами моїми.

⁴В ділах людських, за словами уст Твоїх, я охороняв себе від дороги гнобителя.

⁵Утверди стопи мої на путях Твоїх, щоб не хиталися ноги мої.

⁶Тебе благаю, бо Ти вислухаєш мене, Боже. Нахили вухо Твоє до мене і вислухай слова мої.

⁷Покажи дивну милість Твою, бо Ти спасаєш тих, що уповають [на Тебе], від противників правиці Твоєї.

⁸Охорони мене, Господи, як зіницю ока, під покровом крил Твоїх,

⁹укрий мене від лиця нечестивих, що нападають на мене, від ворогів душі моєї, що оточили мене.

¹⁰Ожиріло серце їхнє, устами їхніми промовляє гординя.

¹¹Ті, що переслідують мене, нині оточили мене; очі свої спрямували на мене, щоб розтоптати мене на землі.

¹²Вони, як той лев, що здобичі шукає, як звір, що причаївся.

¹³Воскресни, Господи, випереди їх, подолай їх; визволи душу мою від нечестивого мечем Твоїм;

¹⁴від ворогів — рукою Твоєю, Господи, від людей світу цього, доля яких — у цьому житті; черево своє вони наповнюють від скарбів Твоїх; сини їхні ситі і залишають спадщину дітям своїм.

¹⁵А я в правді дивитимусь на лице Твоє. Щоранку буду насичуватися славою Твоєю.

Слава…

Після 2-ї кафізми Трисвяте.

І тропарі, глас 2.

Я, Господи, як те дерево неплідне, покаянного плоду не приніс Тобі ніколи. Боюся бути зрубаним і страшуся вогню невгасимого. Тому благаю Тебе: раніше, ніж це станеться, наверни і спаси мене.

Наче хвилі морські, напали на мене беззаконня мої, як човник, кидають мене по пучині гріховній, але до тихого пристановища Твого приведи мене, Господи, покаянням і спаси мене.

Слава..

“Помилуй мене”, — благав Давид, і я до Тебе взиваю: згрішив я, Спасе. Гріхи мої очисти покаянням і спаси мене.

І нині...

Заступнице тепла християн! Моли Сина Твого, Богородице, щоб визволив нас від злодійства й лютости диявола та дав нам прощення гріхів з милості Своєї і Твоїми молитвами.

Господи, помилуй (40 разів).

Владика Вседержителю! Отче Господа нашого Ісуса Христа, Єдинокровного Твого Сина! Дай мені тіло нескверне, чисте серце, бадьорий розум, розсудливість непомильну. Дай натхнення Духа Святого, щоб я здобув правдиве розуміння у Христі Твоїм, що з Ним Тобі слава належить, честь і поклоніння, зі Святим Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.