Що впало, те пропало

Авторська нотатка

Книгу ти пишеш, сидячи наодинці в кімнаті. Так це робиться. Перший начерк цієї книги я написав у Флориді, дивлячись на пальми. Переписав я її в Мейні, дивлячись на сосни на крутому березі прекрасного озера, де на заході перекрикуються гагари. Але в жодному з цих місць я не був зовсім самотній; мало хто з письменників працює абсолютно на самоті. Коли мені потрібна була допомога, я її отримував.

Нен Греєм відредагував цю книгу. Сьюзен Молдоу і Роз Ліпелл теж працюють у видавництві «Скрібнер», і без них я б не впорався. Ці жінки незамінні.

Чак Верріл був агентом цієї книги. Ось уже тридцять років він залишається моєю «паличкою-рятівничкою», розумною, веселою й відважною. Але він не підтакував. Коли в мене щось не складається, він мені про це так і каже.

Расс Дорр здійснює дослідницьку роботу, і з кожним роком виконує цю роботу дедалі краще й краще. Як хороший асистент хірурга під час операції, він тримає напоготові наступний інструмент, який мені знадобиться, ще до того, як я запитаю про нього. Його внесок у цю книгу видно майже на кожній сторінці. Буквально: Расс придумав назву, коли я опинився в глухому куті.

Овен Кінг і Келлі Браффет, обидва чудові романісти, прочитали перший начерк і значною мірою відшліфували його. Їхній внесок теж майже на кожній сторінці.

Маршу Діфіліппо і Джуді Юґлі керують моїм офісом у Мейні і тримають мене, прив’язавши до реальності. Барбара Макінтайр керує офісом у Флориді і робить те саме. Ширлі Сондереггер — суперпрофесіонал у відставці.

Табіта Кінг — мій найкращий критик і єдине справжнє кохання.

І ти, Постійний Читачу. Дякувати Богу, що ти все ще є після стількох років. Якщо тобі це дає задоволення, то й мені теж.