Слідами історії бердичівського єврейства

Музей історії міста Бердичева (площа Соборна, 25)

В Музеї історії міста Бердичева музейні предмети розповідають про окремі сторони побутового, релігійного та культурного життя єврейської громади міста.

Так, в залі історії Бердичева в експозиції розміщені кіпа (ярмулка) — традиційний єврейський головний убір, сувій Тори (п’ятикнижжя Мойсееве, перша частина Заповіту Біблії — XVII ст., пергамент), книги на їдиш видані в Польші (Варшава, 1889 р.), фрагмент підручника рідної мови (їдиш), талес (одяг чоловічий на час ранкової молитви), фотознімок Хоральної синагоги XIX ст., вироби фабрики золотих і срібних виробів, знаряддя праці працівників шкіряного заводу та його продукція, предмети, які використовувались у торгівлі, — ваги (кантор, терези) та гирі, фотоколаж фотознімків меценатів будівництва чоловічого Комерційного училища їм. О. С. Пушкіна (1908 р.), де могло навчатись до 50% євреїв, на відміну від інших навчальних закладів такого типу в Російській імперії (не більше 13%), та інші експонати.

В залі історії Другої світової війни відображено самі трагічні сторінки з історії бердичівського єврейства — Голокост. В експозиції є книга уродженця Бердичева, кандидата історичних наук Стера Єлизаветського «Бердичевская трагедия», книга Гвідо Кноппа «Холокост», німецька агітаційна листівка з таким текстом: «Жидам не место среди нас. Геть жидов», оригінальна сукня дівчинки з нашитою жовтою шестикутною зіркою та написом на ній «Jude», які зобов’язані були носити усі євреї переселені в гетто. Пояснювальний текст в експозиції повідомляє, що «За роки Другої світової війни (з 7 липня 1941 р. по 5 січня 1944 р.) німецько-нацистськими загарбниками розстріляно 38536 бердичівлян». Звичайно, що до 30-ти тисяч з них були громадяни єврейської національності.

Експозиції музею розповідають також про письменників Кагановича П. Н. (Дер Ністора), Кагана А. Я., Гонтаря А. Ю., Шолом-Алейхема, Котляра Й. С., Гроссмана В. С., Горенштейна Ф. Н., Ройнблата Б. М., композиторів Бєлого В. А. та Рубінштейна А. Г., музиканта Анічкіна (Шнеура) М. С., оперного співака Левіка С. Ю., художників Буха А. Ф., Глікмана Г. Н., Зейденберга С. М. та Фраєрмана Т. Б., про Героя Радянського Союзу, льотчицю П. Гельман.