Юкінорі Янаґі,
inSITE 94,
Інсталяція Галереї і Музею сучасних мистецтв
Сан-Дієґо, Каліфорнія, США
Тридцять шість прапорів, зроблених із пластикових коробок, наповнених різнокольоровим фарбованим піском. Прапори були з’єднані трубами, якими бігали мурахи, руйнуючи прапори та змішуючи пісок.
Мігранти, які чекають ночі, щоб перетнути огорожу, яка роз’єднує Мексику та США, збудовану з металевих листів, котрі використовувались як посадкові смуги в пустелі під час війни у Перській затоці.
Фото: Алехандро Уїдобро
Фото: Алехандро Уїдобро
Фото: Алехандро Уїдобро
Маркос Рамірес Ерре, Іграшка і кінь, inSITE 97. В’їзд з Тіхуани до Сан-Дієґо. Фото: Джиммі Плукер
Павільйон Чилі, «Урагани і дива» на Світовій виставці, Сантьяго, Мистецький механізм, видання Ґільєрмо Техеди, 1992. Фото: Луї Пуаро
Фото: Луї Пуаро
...для відправлення до Севільї та представлення у Чилійському павільйоні на виставці 1992 року.
Фото: Луї Пуаро
Відсторонившись від тропікалізму, продемонструвати себе як холодну країну. Чи це ремінісценція відкриття для себе льоду Хосе Аркадіо Буендіа – героєм роману «Сто років самотності»? Предмет «чистий, білий, природний, безпрецедентний», «очищений тривалим плаванням по морю». «Це виглядало так, ніби Чилі щойно народилася».
Фото: Алехандро Барруель
Обладнання для «Титаніка», Попотла (диптих), inSITE 97. Фото: Аллан Секула
Занурення «Титаніка» знімали на «Юніверсал Студіос» у Попотлі – на пляжі на північ від Тіхуани, скориставшись тим, що заробітна платня у Мексиці в десять разів нижче, ніж у Сполучених Штатах. Секула вгледів у цій «інтервенції» продовження того, що здійснювалося від 1840 року «авантюристами білої раси», які приїздили до Нижньої Каліфорнії, «гіршого місця, утопії інфантильних свобод, де лангустів можна поїдати у необмеженій кількості, де водять машини з необачливою недбалістю». «А зараз сам Голлівуд втікає, перетинає потрійну огорожу, щоб показати свою власну, дуже дорогу версію історії сучасності, яка наштовхується на принципову суперечність».
«Статисти тримаються на плаву і тремтять серед манекенів, що зображують трупи, жестикулюючи і завмираючи за вказівками, справжня армія утоплених… північний індустріальний кордон Мексики є прототипом похмурого майбутнього тейлоризму». «Титанік», зазначає Секула, «є спорохнілим попередником невідомої макіладори[95]. Джерело дешевих трудових ресурсів утримується й управляється гідравлічною дією механізму апартеїду. Механізм дедалі стає все більш нечутливим до демократії по обидва боки кордону, однак він не є нечутливим до культури – олії, пролитої поверх каламутних вод».