Вірш і розмова

Примітки

[1]

Немає спасіння поза церквою (прим. перекладача).

[2]

Чиста поезія (прим. перекладача).

[3]

Рóззяв, зустріч кінцевої голосівки попереднього слова з початковою голосівкою наступного (прим. перекладача).

[4]

Звеселімо серця — гасло на початку літургійного вступу до євхаристії (прим. перекладача).

[5]

O.Regenbogen. Kleine Schriften (Короткі твори). 1961, с. 520.

[6]

F.Beissner. Hölderlins Übersetzungen aus dem Griechischen (Гьольдерлінові переклади з грецької). ²1961.

[7]

N.v.Hellingrath. Hölderlin-Vermächtnis (Заповіт Гьольдерліна). ²1944, с. 226.

[8]

Там само, с. 229.

[9]

Пор.: E.Salin. Um Stefan George (Довкола Стефана Ґеорґе). ²1954, сс. 19, 27. H.Singer. Rilke und Hölderlin (Рільке і Гьольдерлін). 1957, с. 34.

[10]

Hölderlin. SW, I, с. 307 (велике штутґартівське видання).

[11]

Hölderlin. SW, I, с. 136.

[12]

N.v.Hellingrath. Hölderlin-Vermächtnis (Заповіт Гьольдерліна). ²1944, с. 139.

[13]

J.Aler. Im Spiegel der Form. Stilkritische Wege zur Deutung von St. Georges Maximindichtung (У дзеркалі форми. Критика стилю як шлях до тлумачення віршів Ґеорґе, присвячених Максимінові). 1947.

[14]

Другий Бог (прим. перекладача).

[15]

E.Cassirer. Individuum und Kosmos in der Renaissance (Індивід і космос у Ренесансі). 1927, с. 299.

[16]

O.Walzel. Das Prometheussymbol von Shaftesbury zu Goethe (Символ Прометея від Шефтсбері до Ґьоте). ³1932.

[17]

St.George. Vorrede zur zweiten Ausgabe vom «Jahr der Seele» (Передмова до другого видання «Року душі»).

[18]

Hölderlin. SW, ІІ, с. 123.

[19]

Hölderlin. SW, ІІ, пор. с. 92 («Хліб і вино»).

[20]

Hölderlin. SW, ІІ, 1953, с. 426 (мале штутґартівське видання).

[21]

Hölderlin. SW, ІІ, с. 120, с. 141, с. 155.

[22]

лат. пам’ятник міцніший за крицю (прим. перекладача).

[23]

передтакт (прим. перекладача).

[24]

лат. через протиставу (прим. перекладача).

[25]

лат. генерал-бас (прим. перекладача).

[26]

франц., англ. відсутність (прим. перекладача).

[27]

лат. Літературна Республіка (прим. перекладача).

[28]

лат. потаємний Бог (прим. перекладача).

[29]

старогр. до себе (прим. перекладача).

[30]

лат. наше неспокійне серце (прим. перекладача).

[31]

Ґадамер помиляється: арніка і очанка — цілком різні лікарські рослини, які однак зустрічаються в тій самій гірській місцевості, до речі, не тільки у Шварцвальді, а й на Буковині, звідки Целян. Про цю флористичну контамінацію двох реґіонів зі схожою рослинністю, краєвидами, ба навіть деталями побуту не слід ні на мить забувати, якщо ми прагнемо зрозуміти справжнє послання вірша, — перебування у Шварцвальді розбуркало пам’ять поета, відтак змальовуючи Шварцвальд, поет прикликає картини свого буковинського життя. (прим. перекладача).

[32]

швед. антрекот з яблуками (прим. перекладача).

[33]

франц. заанґажована література (прим. перекладача).

[34]

франц., англ. наука (прим. перекладача).

[35]

Те, як розуміє строфу Ґадамер, не збігається з розумінням строфи в сучасній поезії. Ґадамер повертається до старогрецьких джерел цього слова, де воно означало «зворот», «закрут», «зміна». Пор. українське «мовний зворот» (прим. перекладача).

[36]

лат. морок, темрява; ніч; неясність, схованість (прим. перекладача).

[37]

мар, або маар, — кратер згаслого вулкану (прим. перекладача).

[38]

франц., англ. тиша (прим. перекладача).

[39]

англ. вигнання (прим. перекладача).

[40]

старогр. тут: ясним обличчям (прим. перекладача).