Зібрання творів у семи томах. Том 7. Історична проза, статті, матеріали

1

* …благословенні місця голтв’янські… — Голтва (Говтва) — містечко на Полтавщині, неподалік від маєтку Гоголів-Яновських, розташоване біля річки Псел та гирла річки Голтви (Говтви).

[Тут і далі примітки з зірочкою * взято із відповідних коментарів П.В. Михеда й Т.В. Михед].

2

* …у сірих кобеняках і свитах… — Кобеняк — «рід суконного плаща, з пришитою ззаду відлогою» (словник «Малоросійських слів, які зустрічаються у першому і другому томах» зібрання творів Гоголя 1842 р.), оскільки одежина досить широка, її вдягали взимку поверх кожуха. Відлога — «відкидна шапка з сукна, пришита до кобеняка» (Там само), власне сукняний мішок для голови з прорізами для очей, іноді й для рота, призначений для захисту голови й обличчя від негоди. Свита (свитка) — «рід півкафтану» (Там само); старовинний довгополий одяг з домотканого грубого сукна, переважно незаможних селян, тому символізує бідність.

3

* …старшинам… нічого побоюватись… — Старшини — виборні посадові керівні особи у козаків.

4

* …нову шапку з сірих решетилівських смушок… — Решетилівські смушки — сорт овечої шкури з дрібними завитками переважно сірого кольору, що вироблявся у селі Решетилівка на Полтавщині.

5

* …села Мандрик. — Назва села походить від слова мандрики — рід сирників, які виготовлялися на розговіння після Петрівок, тобто свята Апостолів Петра й Павла. Згідно з легендою, саме «мандрівні» апостоли придумали цю страву.

6

* …очіпки… летіли їм на голову… — Очіпок — «рід жіночої шапочки» (гоголівський словник «Малоросійських слів…»); головний убір заміжньої українки.

7

* …убоявшихся бездны премудрости… — Ремінісценція з комедії Д.І. Фонвізіна «Недоросток» (1781; дія 2, ява 3): «Такой-то-де семинарист, из церковничьих детей, убояся бездны премудрости, просит от нея об увольнении», де використані слова апостола Павла з Послання до римлян (11:33).

8

* …дійшов навіть до богослов’я… — Клас богослов’я був найвищим у духовних навчальних закладах.

9

* …підсипали в табакерку його чемерки… — Чемерки (чемериця) — смертельно отруйна трав’яна рослина, яку в народній медицині використовують при лікуванні екземи, лишаїв, вошивості та як протипаразитарний засіб у тварин.

10

Ці слова в українських семінаріях означають піти в домашні вчителі.

11

* …зі смурого сукна… — Тобто селянського, нефарбованого сукна, зі змішаної темної вовни.

12

* Хламида (гр.) — у древніх греків чоловічий одяг у вигляді видовженої мантії із застібкою на грудях або на правому плечі; зазвичай так називають плащ, накидку чи будь-який незугарний довгий одяг.

13

Нива, засіяна кавунами, динями, гарбузами і т. п.

14

Добре, добре!

15

* Гостра горілка (міцна горілка) — азотна кислота.

16

* Herba rabarbarum (лат.) — ревінь хвилястий, багаторічна трав’яниста рослина, листя якої використовують для приготування киселю, варення, начинки для солодких пирогів.

17

* …в брунатному шушуні… — Шушун — жіночий верхній короткий одяг або кофтина.

18

* Кухмістер (нім. Küchenmeister) — кваліфікований кухар.

19

* Орест і Пілад — у давньогрецькій міфології двоюрідні брати, які заради своєї дружби готові були віддати життя. Сила цієї дружби вже в античні часи зробила їхні імена називними. Так жартома називають вірних, нерозлучних друзів.

20

* …лікарської настоянки на буквицю… — Буквиця — польова шавлія.

21

* Мельпомена — муза трагедії у давньогрецькій міфології.

22

* …Іван Йосипович був справжнім стоїком… — Стоїцизм (від гр. στοά — портик, галерея з колонами в Афінах, де вчив філософ Зенон, засновник стоїцизму) — напрям у античній філософії, що виник близько 300 р. до н. е., головною ідеєю якого було розуміння щастя як свободи від пристрастей, збереження спокою духу.

23

* …жоден із філософів, починаючи від Сенеки, Сократа… — Луцій Анней Сенека, Сенека молодший (4 до н. е., Кордуба — 65 н. е., Рим) — римський філософ, поет і державний діяч; вихователь Нерона і один з найвидатніших представників стоїцизму. Сократ з Афін (469‒399 до н. е.) — знаменитий античний філософ, учитель Платона, втілення істинного мудреця в історичній пам’яті людства.

24

* Ergo (лат.) — 1) Внаслідок цього, тому; 2) отже; 3) висновок.

25

* «Ното proponit, Deus disponit» (лат.) — Дослівно: «Людина намічає, Господь розпоряджує». Український відповідник: «Чоловік крутить, а Бог розкручує».

26

* Майнула синя запаска… — Запаска — традиційний одяг українських жінок: спідниця з двох полотен темної вовняної тканини, одне підв’язується спереду, друге — ззаду; «рід фартуха з вовни» («Малоросійські слова…»).

27

Тобто закохався.

28

* …здохла після дихавиці. — Дихавиця — задуха, хвороба коней, яких загнали чи напували, коли вони ще не остигли.

29

* …віддав штоф найкращої третьопробної горілки… — Штоф (нім. Stof — великий келих, чарка) — одиниця виміру рідини, що вживалася до введення метричної системи, зазвичай для виміру вино-горілчаних напоїв; дорівнює 1,23 л. Штофом називали також чотиригранну пляшку цієї місткості, яку наповнювали вином чи горілкою. Третьопробна горілка — горілка, отримана при розведенні 100 відер хлібного спирту 33 ⅓ відра води. Трактирне питво «для народу».

30

* Казимир IV (1427‒1492) — Великий князь Литовський (з 1440 р.) і король Польщі (з 1447 р.).

31

* Пищаль — коротка рушниця, що заряджається з дула кулями зі свинцю чи каміння.

32

* Ромоданівський шлях — старовинна торгівельна дорога, була частиною великого шляху з Росії до Криму; пролягала Лівобережною Україною з півночі на південь через Ромни — Лохвицю — Лубни — Кременчук.

33

* Сула — річка, ліва притока Дніпра.

34

* Мосьпане (польськ.) — вельможний пан.

35

* Ворскла — річка, ліва притока Дніпра.

36

* Лохвиця — старовинне місто на Полтавщині, відоме з 1320 р.

37

Трубку.

38

* …на кожного бердиші, самопали… — Бердиш (польськ. berdysz) — холодна зброя у вигляді сокири з серповидним лезом, настромленим на довгий держак. Самопал — старовинна гладкоствольна рушниця з гнітом, що заряджалася з дула.

39

* Краков’як (польськ. krakowiak) — швидкий польський танок, що виник серед мешканців Краківського воєводства краков’яків; виконується темпераментно, з гордовитою поставою.

40

* …підніміть попа на крилас… — Крилас — у православній церкві частина підвищення перед іконостасом, праворуч і ліворуч від амвона, де стоять співці та читці.

41

* …став схимником… — Схимник — чернець, який дав обітницю вести винятково суворе аскетичне життя, повністю відійти від світу для єднання з Богом.

42

* Днів за три до Купала… — Купало (день Івана Купала, Іванів день) — народне свято язичницького походження у східних і західних слов’ян. Відпочатково пов’язане з літнім сонцестоянням, з прийняттям християнства відзначається 24 червня за ст. ст. як Різдво Іоанна (Івана) Предтечі — св. пророка і хрестителя Господа.

43

* Буколічне життя — ідилічне, спокійне, просте життя на лоні природи, за назвою циклу віршів римського поета Вергілія «Буколіки» (43‒37 до н. е.).

44

* …неклепана коса… — тобто не нагострена.

45

Соняшник, за малоросійською вимовою.

46

Погана дитина.

47

* Луком’я (Лукомль) — відомі два давньоруських містечка під цією назвою. Одне — Лубенського повіту Полтавської губернії на правому березі р. Сула, входило до складу Переяславського князівства; перша згадка датується 1178 р.; 1846 р. місто згадував Тарас Шевченко. Друге було одним із найважливіших поселень кривичів-полочан; уперше згадується 1078 р.; нині — село, розташоване біля Лукомського озера (Вітебська обл., Білорусь).

48

* …загоном реєстрових коронних військ. — Реєстрове військо — частина запорозьких козаків, прийнятих на постійну службу польським урядом у XVI — першій половині XVII ст. Козаків записували у спеціальні списки-реєстри, за котрими визначалися їхні обов’язки та привілеї. Коронні — державні.

49

* Лафет (нім. Lafette, фр. l'affut) — основа, на якій закріплюється ствол гармати.

50

* Терем-те-те (від угор. teremtettezni — проклинати, лаятися, лихословити) — розповсюджений в Австро-Угорщині і західнослов’янських мовах вигук, що означає «тисяча чортів!»; увійшов до гусарського жаргону і став інтернаціональним (Словарь Фасмера. — Т. 4. — С. 47).

51

* То брешеш, лайдаку… — Лайдак (польськ.) — нероба, ледарюга, негідник.

52

* Я тобі, псяюхо, порохом прочищу очі! — Псяюха — «польське лайливе слово» (гоголівський словник «Малоросійських слів…»).

53

* Басе мазенята — угорська лайка: baszem az anyad(ar).

54

* Жовнір (польськ. żolłnierz) — солдат-піхотинець у польській армії.

55

* Опанча — старовинний широкий плащ без рукавів.

56

* На цугундру… (на цугундер брати, тягнути, від нім. Zu Hundertum — на сотню ударів) — тобто для виконання тілесного покарання.

57

* Комишни (Комишна) — містечко Миргородського повіту Полтавської губернії.

58

* Панікадило — (від гр. Πολυκάνδηλον — багато свічок) — у православному храмі центральний світильник з великою кількістю свічок та лампад.

59

Одне слово в рукопису не прочитане.

60

Одне слово в рукопису не прочитане.

61

* …бідний нащадок Ізраїлів… — тобто єврей як нащадок одного з 12 єврейських племен, що ведуть свій початок від дітей Іакова, який отримав від Бога після нічної битви з Ним нове ім’я —.Ізраїль (Буг. 32:27, 28).

62

Одне слово в рукопису не прочитане.

63

* …у галанцях? — Галанці — вузькі штани або, за Гоголем, «штани німецькі» («Лексикон малоросійський»).

64

* …поки не обірвав тобі пейсиків. — Пейси — довгі непідстрижені прядки волосся на скронях, традиційний елемент зачіски ортодоксальних євреїв. За Гоголем, «жидівські локони» (словник «Малоросійських слів…»).

65

* Гунство — лайливе від гунів, азіатів-кочовиків, які вторглися в Європу в IV ст.

66

* У нього єломок гарніший… — Тобто ярмулка (польськ. jarmulka) — шапочка з м’якої матерії, яка щільно прилягає до голови і яку носять під верхнім капелюхом євреї, що дотримуються старих національних традицій.

67

* Алгвазил, альгвасил (від араб. al ghasi — захисник віри) — іспанська назва служителя правосуддя, зокрема поліцейського чиновника, жандарма.

68

Два слова у рукопису не прочитані.

69

Одне слово у рукопису не прочитане.

70

* Сивач (Сиваш, Гниле море) — затока на заході Азовського моря, що відокремлює Кримський півострів від материка.

71

* …що до мізерії належить. — Мізерія — дрібний господарський крам.

72

* …чвертку горілки… — Чвертка — чверть штофу чи півпляшки.

73

* …двох кобил узяли під верх вербуни. — Вербуни — вербувальники.

74

* …храми Божі взяло на відкуп жидівство? — Відомості про оренду православних храмів євреями Гоголь знайшов у «Історії Русів» та козацьких літописах.

75

* …на платані був повішений… — Платан — чинара, явір (білий клен).

76

Два слова у рукопису не прочитані.

77

* …посполитий народ! — Тобто селяни, простий люд.

78

Не дописано.

79

* Злотий — срібна польська монета, вперше викарбувана 1663 р. за часів правління Яна II Казимира.

80

* Плахта — старовинний український жіночий одяг; вдягався поверх довгої, вишитої внизу сорочки, у вигляді спідниці. Спереду плахта закривалася особливим фартухом. «Плахта, зіткана з шовку, й запаска з тканини називалася попередниця» (з листа Гоголя до матері від 4 червня 1829 р.).

81

Одне слово у рукопису не прочитане.

82

Одне слово у рукопису не прочитане.

83

* Галіція — Галицька Русь.

84

Одне слово у рукопису не прочитане.

85

Одне слово у рукопису не прочитане.

86

Два слова у рукопису не прочитані.

87

Не дописано.

88

Одне слово у рукопису не прочитане.

89

Одне слово у рукопису не прочитане.

90

Одне слово у рукопису не прочитане.

91

* Баторій Стефан (1533‒1586) — король польський (з 1575 р.) і Великий князь Литовський (з 1576 р.).

92

Одне слово у рукопису не прочитане.

93

Одне слово у рукопису не прочитане.

94

Одне слово у рукопису не прочитане.

95

Одне слово у рукопису не прочитане.

96

* …жіночі парчеві кораблики… — «Головний убір… у жінок кораблик… Верхівка його з суто золотої парчі (чи насипу) і здається скутою з золота, і оскільки він на потилиці вирізаний, то видно з-під нього золотий очіпок; околиця широка навкруг голови [і] з двома ріжками: один спереду, другий ззаду, з чорних, найдрібніших, гарних смушок» (з листа Гоголя до матері від 4 червня 1829 р.).

97

* …білі намітки… — «Намітка — біле жіноче покривало з нещільного полотна з відкидними кінцями» (гоголівський словник «Малоросійських слів…»).

98

* …сині кунтуші. — У гоголівській «Книзі всякої всячини» з покликом на Академічний словник зазначено: «Кунтуш — старовинна назва довгого верхнього жіночого одягу, який носять влітку і взимку, з широкою навкруг опушкою, рукави в нього бувають вузькими з широким до ліктя клапаном. <…> Він зазвичай шиється з тонкого сукна кольорів синіх і блакитних, з парчевими відворотами на рукавах і комірі, шалею зробленому, як у звичайному халаті; спинка кроїться; рід сюртуку: ззаду на фалдах замість ґудзиків нашивається рід хреста золотим галуном (вуса)».

99

Одне слово у рукопису не прочитане.

100

Одне слово у рукопису не прочитане.

101

Одне слово у рукопису не прочитане.

102

Два слова у рукопису не прочитані.

103

* — Чи немає у тебе в запасі губки? — Губка — гніт, який використовували, викрешуючи вогонь.

104

Одне слово у рукопису не прочитане.

105

Одне слово у рукопису не прочитане.

106

Одне слово у рукопису не прочитане.

107

* Уперше надруковано в 1889 р. (див.: Сочинения Н.В. Гоголя. — М., 1889. — Т. 5). Імовірно, уривок написаний у 1833 р.

108

Одне слово у рукопису не прочитане.

109

Одне слово у рукопису не прочитане.

110

* Осавул — виборна службова особа, яка обіймала одну з найважливіших військово-адміністративних посад у Запорозькій Січі. Обирався на військовій раді терміном на один рік; відав військовою підготовкою, забезпеченням зброєю та провіантом; очолював козацьку розвідку.

111

* …не стріляли… дрохв… — Дрохва — великий степовий птах.

112

* …що за м’ясоїд такий козакові? — М’ясоїд — період, коли православна церква дозволяє споживати м’ясні страви.

113

Одне слово у рукопису не прочитане.

114

* Смірдін Олександр Филипович (1795‒1857) — петербурзький видавець і книготорговець.

115

* Будинок Лепена. — У будинку Лепена на вулиці Малій Морській Гоголь жив з липня 1833 р. до від’їзду за кордон у червні 1836 р.

116

Ескіз цей становив вступ до Історії Малоросії, але через те, що вся перша частина Історії Малоросії перероблена зовсім, то він лишився заштатним і вміщується тут як цілком окрема стаття.

117

А втім, любителі музики і поезії можуть трохи втішитися: недавно видана прекрасна збірка пісень Максимовичем, і при ній голоси, перекладені Аляб’євим.

118

Залишаємо переклад Гоголя російською мовою (Ред.).

119

В оригіналі заголовок — «Веснянка».

120

Приспів — після парних рядків.

121

В оригіналі заголовок — «Петрівочка».

122

В оригіналі заголовок — «Петрівочна».

123

При печенні короваю (прим. М. Гоголя).

124

В оригіналі помилково — «жінку».

125

В оригіналі заголовок — «Свадебная».

126

В оригіналі заголовок — «Свадебная».

127

В оригіналі заголовок — «Свадебная».

128

У варіантах — «ялини».

129

Зберігати — попереджати.

130

Середини балади про мандрівку дівчини з Марком і про його смерть від її руки не записано.

131

В оригіналі помилково — «молодці в улани».

132

В оригіналі помилково — «молодії».

133

Очевидно, «армія».

134

Повторюється після кожного рядка.

135

* …заткана утоком… — Уток — поперечні нитки тканини, які переплітаються з поздовжніми (основою). У статті «Про викладання всесвітньої історії» Гоголь писав: «…скласти ескіз загальний, повний історії всього людства… можна не інакше, ніж коли спізнаєш і осягнеш найбільш тонкі й заплутані ниті історії…»

136

* Гільдебрандт (бл. 1021‒1085) — чернець з Північної Італії, з 1073 р. Папа Римський Григорій VII. Остаточно утвердив у католицькій церкві целібат — заборону на шлюб духівництва; виступав проти симонії продажу церковних посад; боровся за політичну владу у Західній Європі з германськими імператорами. Одного з них, Генріха IV, змусив з’явитися з покаянням у фортецю Каносса. «Піти в Каноссу» стало загальновживаним виразом для позначення поразки взагалі й панування церкви над державою зокрема. Метою Григорія VII було утвердження ролі Папства в християнській церкві та його авторитету як джерела моральності й духовності.

137

* Готфські руна — найдревніші письмена германського племені готів на могильниках, камінні, зброї тощо; їм надавали магічного значення.

138

* І одній тільки людині і створеній нею релігії… — Йдеться про Магомета (бл. 570‒632) — проповідника, пророка, засновника ісламу; політичний діяч, засновник і глава мусульманської общини, котра протягом його правління стала потужною державою на Аравійському півострові.

139

* Індійське море — Аравійське.

140

* …похмурий їхній Одін… — Одін — верховний бог у скандинавській міфології; могутній шаман, мудрець, бог війни.

141

* Чингісхан (1155‒1227) — монгольський полководець, хан, який об’єднав розрізнені монгольські племена, створивши на території Степу величезну багатонаціональну державу, відому як Монгольська імперія, Орда, Ординське царство і т. п.

142

* Шлецер Август-Людвіг (Schlözer, 1735‒1809) — німецький просвітник, історик, публіцист, учень Вольтера. Упродовж шести років працював у Російській академії наук у Петербурзі, вивчав російські літописи. Вважав, що всі історичні епохи і всі народи заслуговують на вивчення, без цього неможливе створення достовірної всесвітньої історії. Відомий критикою станових привілеїв, феодального ладу, кріпацтва. У квітні 1791 р. першим у Німеччині надрукував у своєму журналі французьку «Декларацію прав людини і громадянина», але надалі ставився до революції у Франції негативно. Наприкінці життя написав працю «Нестор» (1802‒1809), присвятивши її імператору Олександру І. З цієї роботи, відомої у російському перекладі 1809‒1819 рр., Гоголь робив виписки, що дозволило схарактеризувати Шлецера як «опозиційного генія». Репутація Шлецера в Росії була дуже високою, про що свідчить заувага П. Плетньова: «…муж правди й любові, перший у вченому світі благовісник нашої Вітчизни» (див.: Плетнев П.А. О народности в литературе // ЖМНП. — 1834. — № 1, отд. II. — С. 26). Про це говорить і Гоголь у лекції «Бібліографія середніх віків» («Історія Північної Європи найбільше розроблена геніальними працями Шлецера…» — IX, 104) і статті «Про рух журнальної літератури, в 1834 і 1835 році» («…проникливий Шлецер, який не має донині рівного за суворим та глибоким критичним поглядом…» — VIII, 159).

143

* Міллер (Мюллер) Іоганн (Müller, 1752‒1809) — швейцарський історик, відомий працею «Швейцарська історія» (т. 1‒5, 1786‒1808, доведена автором до 1489 р., продовжена іншими істориками до 1851 р.). Написана у просвітницькому дусі, робота Міллера героїзувала швейцарську історію та ідеалізувала патріархальний побут середньовічних швейцарців, що трактувався як визначальний чинник формування національної самосвідомості. По смерті Міллера були надруковані прочитані ним лекції з всесвітньої історії під назвою «24 томи всесвітньої історії» (1811), згадувані Гоголем в «Бібліографії середніх віків» як «чудові в багатьох сенсах записи…» (IX, 596). Гоголь високо поціновував головну працю Міллера, зазначивши: «Швейцарія має повну історію свою в творі Іоаннеса Міллера, творі, наповненому великим історичним достоїнством» (IX, 103).

144

* Гердер Іоганн-Готфрід (Herder, 1744‒1803) — видатний німецький історик культури, критик, поет, перекладач, фундатор наукового осмислення історії та культури. У своїх творах («Фрагменти з німецької літератури», 1766‒1768; «Про виникнення мови», 1772; «Про Оссіана і пісні древніх народів», 1773; «Про Шекспіра», 1770 та ін.) Гердер прагнув виявити закономірності історичного та культурного процесів, проводив думку, що кожен народ, кожен період світової історії має й повинен мати літературу, просякнуту національним духом. Головна праця Гердера «Ідеї до філософії історії людства» (1784‒1791) стала першою спробою створення всесвітньої історії культури. Гердер проголосив національну самобутність мистецтва, доводив історичну своєрідність і рівноцінність різних епох культури. Він першим запропонував поряд з терміном «культура» в однині вживати цей термін у множині — «культури», що мало підкреслювати унікальність і неповторність різних національних культур. Особливої популярності твори філософа зажили у слов’янському середовищі. Про функціонування ідей Гердера в Україні див.: Яценко М.Т. Гердеризм і українська літературно-теоретична думка доби романтизму // Українська література в системі літератур Європи і Америки (XII—XX ст.). — К., 1997.

145

* …сто аргусових очей… — Аргус (Аргос) — у давньогрецькій міфології ім’я велетня, все тіло якого було вкрите безліччю (сотнею) очей; він був невсипущим вартовим, якому Гера наказала стерегти Зевсову коханку Іо. Гермес приспав велетня грою на флейті й відрізав йому голову. Очима Аргуса Гера прикрасила хвіст павича. У переносному значенні Аргус — пильний охоронець.

146

* Кант Іммануїл (Kant, 1724‒1804) — видатний німецький філософ, родоначальник німецької класичної філософії.

147

* …в невеликій книжечці, виданій ним для студентів… — Йдеться про книгу «Представление всеобщей истории, сочиненное Людвигом Шлецером, профессором в Геттингене, перевод с немецкого» (СПб., 1809).

148

* Герен (Геєрен) Арнольд-Герман-Людвіг (Heeren, 1760— 1842) — німецький історик. Вважав, що при вивченні побуту і державного ладу древніх народів найбільш вагомим є аналіз їхніх торговельних зв’язків. Гоголь був знайомий з його книгою «Руководство к истории политической системы европейских государств и колоний их от образования оной, по открытии обеих Индий, до восстановления оной, чрез низвержение престола Французской империи, и до освобождения Америки» (СПб., 1832‒1834. — Ч. 1‒3).

149

* …відкривається, за виразом Вагнера у «Фаусті», на землі небо. — Гоголь у загальних рисах передає частину репліки Вагнера з «Фауста» Гете у перекладі Д. Веневітінова: «И, право, открывать случалось / Такой столбец, что сам ты на земли, / А будто небо открывалось» (Сочинения Д. Веневитинова. Ч. 1: Стихотворения. — М., 1829. — С. 121).

150

* Брамін (брахман) — за сучасними Гоголю уявленнями, індійський жрець-вчений, який належить до древньої вищої касти і володіє абсолютним знанням про світ.

151

* …в історичних уривках Шиллера, і особливо в «Тридцятилітній війні»… — Шиллер Іоганн-Крістоф-Фрідріх (Schiller, 1759‒1805) — великий німецький поет, драматург, філософ, теоретик мистецтва Просвітництва, історик. У 1789 р. зайняв посаду екстраординарного професора історії Йєнського університету, прочитав вступну лекцію на тему: «Що таке всесвітня історія і з якою метою її вивчають?». У 1793 р. надрукував «Історію Тридцятилітньої війни» (рос. переклад — 1815) і низку статей про всесвітню історію. Добою Тридцятилітньої війни навіяна тема драматичної трилогії Шиллера «Табір Валленштейна», «Пікколоміні», «Смерть Валленштейна» (поставлена 1798‒1799, надрукована — 1800).

152

* …Міланський і Кельнський собори й що донині чорніють цегли незакінченої башти Страсбурзького мюнстеру. — Міланський собор будувався у 1386‒1805 рр.; Кельнський — у 1248‒1880 рр.; Страсбурзький мюнстер (нім. Münster — кафедральний собор) — у 1176‒1876 рр., причому зазначена башта так і залишилась недобудованою.

153

* …древнього аттичного смаку… — Тут йдеться про античний, давньогрецький, класичний стиль.

154

* Пілястр, пілястра (італ. pilastro, від лат. pila — колона, стовп) — архітектурний, переважно декоративний елемент, що розчленовує або конструктивно посилює стіну. Зазвичай плаский вертикальний прямокутний виступ на поверхні стіни чи стовпа.

155

* Антіохські міста — розташовані у Південній Туреччині, за назвою м. Антіохія (бл. 300 р. до н. е.) — столиці держави Селевкидів, потім римської провінції Сирія; після завоювання турками 1516 р. — Антакія. Відповідно до Нового Завіту, саме в Антіохії послідовники Христа вперше почали називатися християнами (Діян. 11:26).

156

* Іпербола — гіпербола, перебільшення.

157

* Триченгурський храм — імовірно, йдеться про храмовий комплекс X ст. Шрі Рангам біля м. Тричі. Займаючи площу близько 60 га, він є одним із найбільших в Індії. Головний храм, що нагадує усічену піраміду, багато оздоблений різьбою та статуями божеств.

158

* …Кутуб-Мінар, котрим справедливо уславлені Дельфи. — Кутуб-Мінар (Кутб-Мінар, Кутаб-Мінар) — найвищий (бл. 70 м) у світі мінарет з цегли. Будувався в Делі (Delhi) упродовж 1193‒1368 рр., що дозволяє за його зовнішнім виглядом прослідкувати розвиток архітектурного стилю.

159

* Митра (гр. μίτρα — пов’язка на голову) — у православних і католицьких церквах високий головний убір вищого духівництва. Єпископська митра у традиціях православної церкви має багате оздоблення, включаючи стилізований трилисник, який символізує Трійцю.

160

* …легкою, веселою торнюрою… — Торнюра (від фр. tournure — манера триматися) — постава, фігура.

161

* …долина Кашеміру. — Долина Кашміру (Кашмірська долина) у верхів’ях р. Інд була захоплена арабами у VIII ст.

162

Дзвиндар — цвинтар.

163

Мені раніше приходила дуже дивна думка: я думав, що вельми не завадило б мати у місті одну таку вулицю, котра б вміщала в собі архітектурний літопис. Щоб починалася вона важкими, похмурими воротами, пройшовши котрі глядач бачив би з двох сторін піднесені величні будівлі первісного дикого смаку, спільного первинним народам. Потім поступова зміна її в різні види: високе преображення в колосальну, наповнену простоти єгипетську, потім у красуню — грецьку, потім у сластолюбну александрійську і візантійську з пласкими куполами, потім у римську з арками у кілька рядів, далі знову низхідна до диких часів, що притьмом потім піднялася до незвичайної розкоші — аравійської; потім дикою готичною, потім готико-арабською, потім чисто готичною, вінцем мистецтва, що дихає у Кельнському соборі, потім страшним змішанням архітектур, що відбулося через звернення до візантійської, потім древньою грецькою у новому костюмі, і, нарешті, щоб уся вулиця закінчувалась воротами, які містили б у собі стихії нового смаку. Ця вулиця зробилась би тоді у певному сенсі історією розвитку смаку, і хто лінивий перегортати грубі томи, тому б вартувало тільки пройти нею, щоб дізнатися все.

164

Стаття ця писалася давно. Останнім часом смак у Європі покращився, і особливо в нашій любій Росії. Багато архітекторів вже їй роблять честь; з них слід згадати про Брюллова, котрого будівлі наповнені істинним смаком та оригінальністю.

* Брюллов (Брюлло) Олександр Павлович (1798‒1877) — російський архітектор, художник, представник пізнього класицизму, старший брат Карла Павловича Брюллова. Поєднуючи традиції античної та готичної архітектури, збудував у Петербурзі Михайлівський театр (1831‒1833), неоготичну церкву в Парголові (1831‒1840), в стилі англійської готики створив проект лютеранської церкви Св. Петра і Павла на Невському проспекті (1832), споруджував Пулковську обсерваторію (1834‒1839) і т. д. Захоплений відгук письменника можна пояснити й особистим знайомством, котре мало місце 19 лютого 1832 р. під час урочистого обіду з приводу відкриття магазину-бібліотеки О.Ф. Смірдіна, коли художник зробив замальовки присутніх знаменитостей: Пушкіна, Жуковського, Крилова і Гоголя.

165

* Тимпан (гр. бубон) — ударний музичний інструмент, різновид мідних тарілок або невеликої литаври. Звичайно на ньому грали жінки під час вакханалій.

166

* Вакхічні рухи — від імені Вакха, античного бога вина, виноробства й веселощів, свято на честь якого супроводжувалось оргіями, тобто розгульним бенкетуванням та пияцтвом.

167

* …з піни хвиль сором’язливо виходить богиня краси… — Тобто Афродіта, давньогрецька богиня вроди й кохання, за Гесіодом, народилася з морської піни, коли в море впали краплі крові оскопленого Зевсом Урана.

168

* Тритон — у давньогрецькій міфології морське божество, що зображувалося у вигляді старця або юнака з риб’ячим хвостом замість ніг, з тризубом і мушлею в руках.

169

* Посейдон — у давньогрецькій міфології головний бог моря й мореплавства, всіх джерел і води, жив у палаці в морських глибинах.

170

* Катедраль — кафедральний собор. Назва походить від грецького слова, що означає крісло, з котрого промовляли античні філософи й ритори. У середні віки кафедрою називалося місце єпископа в храмі, а в переносному значенні — головний храм єпархії, де він служить, і навіть сама єпархія.

171

* Спекулятор — торговець.

172

* Фіміам (від гр. θυμιάω — палю) — ладан, запашна речовина для обкурювання, а також ароматичний дим, що виникає при спалюванні цієї речовини. У переносному значенні «курити фіміам» — вихваляти, лестити.

173

За іменем Пушкіна розходилось дуже багато найбезглуздіших віршів. Це звичайна доля таланту, що має велику популярність. Це спочатку смішить, але потім буває досадно, коли нарешті виходиш з молодих літ і бачиш, що ці дурниці не припиняються. Таким чином, почали, нарешті, Пушкіну приписувати: «Ліки від холери», «Першу ніч» і тому подібні.

174

Слово недописане.

175

Тут і далі переклад Т. Михед.