З історії грошей України

9.1. Грошова реформа 1947 року

У повоєнний період (до 1947 р.) у грошовому обігу українських земель, що були у складі СРСР, перебували такі грошові одиниці:

•копійки - 1, 2, 3, 5, 10, 15, 20;

•казначейські білети - 1, 3, 5 руб.;

•банківські білети - 1, 3, 5, 10 червінців (1 червінець = 10 руб.).

Здійснення перших трьох п'ятирічних планів призвело до інфляції, яка мала прихований характер через відсутність у радянському господарстві вільного ціноутворення і наявність примусового міжнародного курсу радянського рубля (внаслідок монополії у зовнішній торгівлі).

Значно підірвала грошову систему СРСР і Друга світова війна. Необхідні були зміни.

Тому 14 грудня 1947 року було опубліковано Постанову Ради Міністрів СРСР і ЦК ВКП(б) «Про проведення грошової реформи і відміну карток на продовольчі та промислові товари». У ході реформи були випущені нові паперові гроші, що обмінювались на старі у співвідношенні 1 : 10.

В обігу були збережені попередні, старого випуску монети.

Під час проведення реформи гроші обмінювались таким чином: за банківськими вкладами до 3 тис. руб. обмін проводився у співвідношенні 1:1; вклади від 3 до 10 тис. руб. скорочувались на 1/3, а вклади понад 10 тисяч — на 2/3. Найбільше постраждали ті, хто зберігав великі грошові заощадження «на руках».

Одночасно з проведенням грошової реформи в країні було скасовано карткову систему і підвищено ціни на товари і послуги.

Грошова реформа 1947 року ліквідувала наслідки війни у сфері грошового обігу. Було дещо відновлено вартість рубля, зміцнено його роль як міри вартості та засобу обігу.

Хід реформи на прикладах представлено у таблиці:

28 лютого 1950 року було проведено нову грошову реформу, яка стосувалася виключно міжнародного курсу рубля. До того часу курс рубля визначався на основі американського долара і був установлений у розмірі 5 рублів 30 коп. за 1 долар США. Відтоді радянський рубль відійшов від цього і був переведений на золоту основу. Вміст золота був підвищений з 0,167674 г до 0,222168 г. Ця зміна курсу рубля відбилась переважно на грошових розрахунках із країнами—сателітами СРСР, які дещо від цього втратили.

9.2. Грошова реформа 1961 року

У травні 1960 року було прийнято постанову про зміни з 1 січня 1961-го масштабу цін у 10 разів (1 руб. новими грошима замість 10 старих рублів) і про заміну старих грошей новими. Відбулось підвищення золотого вмісту рубля до 0,987412 г і зміна його курсу щодо долара США (90 коп. = 1 долар).

Із першого березня 1961 року було завершено обмін старих грошей на нові у співвідношенні 10:1.

Реформа 1961 року ввела нові монети. Комплект бронзових номіналів замінився таким же, монети вищої вартості (з мідно-нікелевого сплаву білого кольору) доповнились двома новими видами — 50 коп. і 1 руб.

Були випущені нові монети вартістю 50, 20, 15, 10, 5, З, 2, 1 коп., які ввійшли в обіг замість вилучених 20, 15, 10, 5 коп., а також 1 руб. з новим типом лицьового боку і зворотного — з нового металу, а монет вище 5 коп. — з новою вагою.

Були випущені паперові гроші від 1 до 10 руб. (1, 3, 5, 10, 25, 50, 100 руб.). Обслуговували вони внутрішній ринок.

Авторами паперових грошових знаків зразка 1961 року стала група художників Держзнаку. С. О. Поманський розробив рисунок лицьових частин усіх білетів від 1 до 50 руб. (включно). Лицьову частину білета вартістю 100 руб. виконав Ю. О. Лук'янов. Зворотну частину всіх інших грошових знаків — І. І. Дубасов.

Починаючи з 1961 року, масове карбування монет проводиться регулярно. Винятком були: 1962 р. — коли в обіг надійшли монети вартістю 1, 2, 3, 5, 10, 15, 20 коп.; 1963-й — коли в обігу з'явились монети 1 і 2 коп.; 1964-й — монети 1,2, 50 коп. і 1 руб.

На першому випуску рубля 1961 року на гурті не було жодних зображень. Пізніше появився текст «один рубль».

9.3. Виготовлення ювілейних і пам'ятних монет у СРСР

Розвиток грошової системи держави відображає історію цієї держави, її економіку на окремому історичному етапі. Разом з тим, випуск пам'ятних і ювілейних монет має також велике історичне та культурне значення.

Перша пам'ятна монета СРСР була випущена в квітні 1965 року. Це була мідно-нікелева монета вартістю 1 руб. на честь 20-ліття Перемоги радянського народу над фашистською Німеччиною у Великій Вітчизняній війні (1941 - 1945).

На монеті зображено відомий пам'ятник воїнові-визволителю в Берлінському Трептов-парку.

Перші роки випуск пам'ятних і ювілейних монет мав епізодичний характер. За період 1965 — 1977 років було випу-щено вісім монет, з них у 1967-му — п'ять на ознаменування 50-річчя радянської влади. З 1977-го пам'ятні та ювілейні монети випускають щороку. При цьому збільшується кількість видів монет, які випускаються: в 1987 році випущено шість монет, у 1988-му — п'ять, 1989-му — дев'ять. Особливе місце зайняли шість мідно-нікелевих монет, присвячених XXII Олімпійським іграм у Москві. На звороті першої з них зображена емблема Ігор, а на останній, шостій — олімпійський факел на фоні спортивної арени і панорами Москви. На інших чотирьох схематично показані столичний Кремль, Московський університет, монумент на ознаменування досягнень науки в освоєнні космічного простору і пам'ятник засновнику Москви — Юрію Долгорукому.

Цікаво зазначити, що традиція вміщувати на монетах сюжети, пов'язані з олімпійськими видами спорту, зародилась ще у сиву давнину. Вважається, що першою олімпійською монетою була срібна тетродрахма сицилійських міст Месса-ни і Регіума. їх правитель Анаксілас став переможцем фінального заїзду на мулах на 75-й античній олімпіаді (480 р. до н. е.) і на честь такої знаменної події наказав карбувати спеціальні монети. На лицьовій частині було зображено мула і гонщика в колісниці.

У випусках пам'ятних і ювілейних мідно-нікелевих монет прослідковуються такі тематичні напрями:

•монети, присвячені видатним людям, діячам історії і культури народів СРСР;

•монети, присвячені видатним подіям в історії;

•монети, присвячені пам'яткам архітектури, історії і культури.

З 1987 року вперше в Україні стали випускати ювілейні монети вартістю З і 5 руб. 1967 року на ознаменування 50-ліття Радянської влади, крім монети вартістю в 1 руб., випущені ювілейні монети в 10, 15, 20 і 50 коп. Але в подальшому випуск монет таких малих номіналів поширення не набув у зв'язку із труднощами розміщення малюнка на полі монети.

Особливе місце у випуску пам'ятних монет займають монети з дорогоцінних металів. їх відрізняє не тільки використання дорогоцінних металів високої проби, а й епохальність подій, серійність випуску, невеликий тираж.

Перші монети з дорогоцінних металів випущені у 1977 — 1980 роках до Олімпіади-80. До них відносяться 14 монет зі срібла — 5 руб., 14 монет зі срібла — 10 руб., шість монет із золота — 100 руб. кожна, п'ять монет з платини — 150 руб. кожна.

У 1988 році випущені шість пам'ятних монет на історичну тематику, серед яких і присвячені 1000-літтю хрещення Русі.

1989 року випущена друга серія із шести пам'ятних монет на історичну тему. Вона присвячена створенню єдиної централізованої держави в період правління російського царя Івана III.

У листопаді 1988 року вийшла паладієва монета вартістю 25 руб., присвячена балету. До початку 1990-х грошова система СРСР була стабільною. 1991 року урядом прем'єр-міністра В. Павлова було проведено обмін у дуже стислий термін паперових грошей вартістю 50 і [100 руб. на нововидрукувані. Громадяни, котрі мали гроші «на руках», дуже постраждали, [багато втратили, оскільки штучно створений ажіотаж довкола обміну не дав змоги всім бажаючим обміняти гроші вільно і доступно.

Такі заходи держави дещо похитнули віру людей до неї, крім того, посилювались процеси відродження, боротьби за незалежність у республіках 'СРСР, новий розвиток якої стався у 1990 - 1991 роках. Цьому безпосередньо сприяло придушення антидемократичного путчу 19 — 21 серпня 1991 року в Москві.

КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ

Копійка— назва розмінної монети, що карбувалась у СРСР з міді (1924 — 1926 pp.), згодом (і до 1991 р.) з бронзового сплаву. (Детальніше див. «Ключові терміни і поняття» у темі 4).

Курс валютний — вартісне співвідношення двох валют під час їх обміну; «ціна» грошової одиниці однієї країни, виражена у грошових одиницях іншої країни або у міжнародних платіжних засобах. Встановлюється за купівельною спроможністю валют.

Монета ювілейна — монета, випущена з нагоди пам'ятної події чи ювілею в історії держави.

Реформа грошова — проведення деномінації грошей, вилучення з обігу знецінених паперових грошей, випуск нових грошових одиниць, зміна їх золотого вмісту тощо для зміцнення грошової системи.

Рубль— грошова одиниця СРСР у 1922 — 1991 pp. Термін «рубль» з'явився у XII ст. у Новгороді і став назвою для злитка срібла — т. зв. новгородської гривні. Після грошової реформи 1534 року рубль залишався лічильною одиницею. Нова грошова реформа Петра І на поч. XVIII ст. започаткувала поділ рубля на 100 копійок.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Скільки грошових реформ відбулося у СРСР 1940 - 60-х роках?

2. Проаналізувати хід та результати грошової реформи 1947 р.

3. Чим було зумовлено проведення реформи 1950 року?

4. Назвати співвідношення рубля до долара США у різні періоди:

•до реформи 1947 p.;

•після реформи 1947 p.;

•після реформи 1950 p.;

•після реформи 1961 р.

5. Розповісти про суть грошової реформи 1961 року.

6. Коли в СРСР розпочато виготовлення ювілейних і пам'ятних монет?

7. Яким подіям присвячувались випуски ювілейних монет?

8. Звідки бере початок виготовлення пам'ятних монет, присвячених Олімпійським іграм?

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Гусаков А., Лабазов В., Светников М. Денежное обращение и кредит СССР. - М., 1960.

2. Дьячков А., Узденников В. Монеты России и СССР. — М., 1978.

3. Зварич В. Нумизматический словарь. — Львов, 1975.

4. Малышев А., Таранков В., Смиренный И. Бумажные денежные знаки России и СССР. — М., 1996.

5. Потин В. Нумизматика. Финансово-кредитный словарь. — М., 1964.

6. Фортинский С. Описание советских монет за период с 1921 по 1952 гг. //Нумизматический сборник. — Ч. 1 /Труды Государственного Исторического музея. Вып. XXV /. — М., 1955.

7. Шорин П. Монеты СССР. Альбом-каталог. — М., 1971.

8. Щелоков А. Монеты СССР. — М., 1989.

9. Щелоков А. Свидетели истории. — М., 1987.