Збірка «САД БОЖЕСТВЕННИХ ПІСЕНЬ»

Підіймись на небеса — у версальський хоч би сад,

Одягни одежу злотну,

Шапку царськую добротну,

Як у серці нуда, буде скрізь тобі біда.

Проживи хоч триста літ, проживи хоч цілий світ,

Що тобі те помагає,

Коли серденько ридає?

Як у серці нуда, буде підлість і біда.

Хоч всю землю завоюй, над усім хоч зацарюй,

Що тобі те помагає,

Коли вся душа ридає?

Як у серці нуда, буде підлість і біда.

Тож про місяць знать дарма, є там люди чи нема,

Кинь Коперникові сфери,

В серця свого глянь печери!

Як знання в нутрі твоїм — то веселий будеш з ним.

Бог найкращий астроном і найкращий економ.

Вічная природа-мати

Зайвини не може мати.

Найпотрібніше тобі ти знайдеш лиш у собі.

Подивися, як живеш: друга у собі знайдеш,

Стрінеш там ти іншу волю,

Стрінеш в злій блаженну долю:

У тюрмі твоїй там світ, у болоті твоїм — цвіт.

Правду Августин трима: пекла не було й нема,

Воля — пекло перекляте,

Воля — піч пащекувата.

Тож візьми її до рук — і ні пекла, ані мук.

Воле! О неситий ад! Трута ти, а всі — то ядь.

Пащею ти позіхаєш

І підряд усіх ковтаєш.

Вбий же знак глупоти — пекло здужаєш ти.

Боже! Слів живих улий! Хто без тебе не смутний?

Радість ти життя єдина,

Рай, солодкість безупинна!

Вбий ти волю злу у нас, твій зцілить нас чистий глас!

Дай нам силу своїх слів! Славимо царя царів!

Всесвіт весь співа про тебе,

Створений законом неба, —

Що потрібне, те легке, непотрібне ж є важке!