Бачачи життя осього горе


Бачачи життя осього горе,

Що кипить, немов Червоне море,

Вихором напасті, туги, бід,

Я розслабнув, і жахнувсь, і зблід.

Горе сущим у нім!

Припинив я, бідний, біг свій скоро

Щоб не впасти з фараоном в море.

Вже до пристані біжу я, мчу,

Плачем, криками кричу

І здіймаю руки.

Боже! У вогні не дай згоріти!

В місті дай мені твоїм пожити —

Хай у свій не втягне слід

Блудний світ, сей темний світ!

О милості бездна!


Загрузка...