Лесі

Мережане вікно

У світ, у ніч,

У спогади, у вічність,

І рама темна,

Неначе сум душі...

І музика дерев,

І сльози вкрадені

У тиші,

Що так застигла,

Неначе сум душі.

Опало листя,

Заміліла річка,

Неспокій болем

Тисне на виски,

Неначе сум душі.

Калини кетяг

До руки торкнувся,

Сльоза упала,

Чиста і пекуча, —

Утаємничена,

Неначе сум душі...

Осінь 2003

Загрузка...