Недодружила й недолюбила...
У спогадах гірких розворушила,
Розвішала на сонечку сушити
Колись сльозами все те перемите...
А потім — склала в схови цементові,
Щоб і не згадувать ніде й ніколи,
І лати ковані тоді ж наділа,
Забралом очі і лице закрила,
Все заховала, з думки віддалила...
І треба ж — знов розворушила!
Червень 2003