Стонадцять халеп Остапа Квіточки

Епілог

— Вже швидко розвидниться?

— Так, кохана.

— І буде небо?

— О, ти побачиш, яке воно прекрасне.

— І все буде добре?

— Так, мила, все буде чудово. Ми ж разом.

— Так, ми разом. А ще будуть оті... як ти казав?

— Цукерки, мій вогничку. Будуть цукерки. Ти навіть не уявляєш, які вони смачнючі!

— Любий, а вони не здивуються, що нас тепер тут двоє?

— Та ні. Думаю, що вони зрадіють. Тільки ж не забудь, що я тобі казав: цукерку спочатку треба розгорнути...