Soeur — сестра, черниця (франц.).
Col rabattu — відкидний комірець (франц.).
Яшмак — у мусульман — тоненьке запинальце на обличчя.
Тут ідеться про Фатму, дочку пророка Мухаммеда, син якої, Хюсейн, оточений військами халіфа Язида 680 року в Кербела, загинув у бою. В Кербела і досі є могила Хюсейна, куди ходять на прощу лише ті мусульмани, котрі визнають владу тільки нащадків Мухаммеда, а не халіфа Язида.
Саз — турецький народний музичний інструмент
Магфе — ноші з дашком для перевезення людей. Прилаштовуються по обидва боки верблюда.
Чаршаф — покривало на голову мусульманок.
Арабістан — арабські провінції Османської імперії.
Чаликушу — буквально: чагарникова пташка.
Дувар — стіна, виліплена з глини.
Ейюп — район у Стамбулі, відомий своїм цвинтарем та могилою святого пророка Абу-Ейюп-Ансарі.
«Бонмарше» — великий магазин у Стамбулі,
Аман — боже мій, змилуйся І
Мутасариф — начальник округи.
Абла — старша сестра.
Маріка — поширене ім’я дівчат грецького походження.
Parloir — приймальня, в учбових закладах та установах (франц.).
Ашчибаши — кухар, буквально: головний кухар.
Кючюк ханим — буквально: молода пані. Досить часто вживане звертання до панночок.
Калфа — застаріле: слуга
Ходжаним — буквально: моя вчителько.
Сюлюс — вид арабського письма.
Тюркю — народна пісня.
Ейюп-Султан — район у Стамбулі, названий ім’ям святого Абу-Ейюп-Ансарі. В цьому районі й храм та могильниця Ейюп-султан.
Дади — нянька, молочна мати.
К у р у ш — одна сота частина турецької ліри,
Н а з и р — міністр.
Ходжаним — шанобливе звертання до вчительок.
«Dames de Sion» — жіноча релігійна конгрегадія, зорганізована 1843 року Альфонсом та Теодором Ратібсонами для навернення євреїв у католицьку віру, але створювала жіночі пансіони й для інших національностей.
Р ю ш т і є —: перші чотири класи середньої школи в Оттоманській Туреччині
Наргіле — прилад для куріння, на зразок кальяну.
Мюдіре — директорка, завідувачка.
Ідадіє— середня школа (Історичн.).
Йдеться про молодотурецьку революцію 1908 року, коли в країні було проголошено конституційну монархію.
Меджідіє— монета в двадцять грошів сріблом.
Р у м е л і я — назва європейської частини Туреччини
Самат’я — район у стамбулі.
Мерет — образливе слово, на зразок «телепень» тощо.
Вакиф — кошти релігійних громад з пожертв набожних мусульман (мусульманську,
А б а — верхній одяг.
Мухтар — староста.
«Мевлют» — проповідь про пророка Мухаммеда, яку читають на поминках.
Ільмігаль — вчення про релігійні обов’язки мусульман.
Єльдірме — жіночий верхній одяг.
Бесмеле — іменем аллаха (мусульманськ.)
Зейнілер — послідовники чи нащадки Зейні. Тут маються на увазі члени секти Зейні.
Азраїл — ангел смерті (мусульманськ.)
Яшмаг — хустка у мусульман.
Є м е н і — легенька вишивана тканина, котрою й запинаються.
Мюнкір та Некір — ангели, що за уявою мусульман, питають померлих, як вони жили на землі (мусульманськ.)
Тенешір — стіл, на якому обмивають померлих.
Зебані — ангел, що карає в пеклі грішних.
пабуч — м’яке взуття без підборів.
Ентарі — довга сорочка, одягається як халат.
Г а в у р — віроломний, тут: розбійник (мусульманськ.)
А б а — за літературною нормою вимовляється «абла» — старша сестра.
Ебе — повитуха.
Гафіз — людина, що знає напам’ять коран.
Д ж е р — милостиня духовним особам у місяць посту — рамазан.
Пехліван — борець.
Кинагеджесі — весільний вечір для жінок.
Абаджим — сестронько, сестрице.
Пече — напинальце на обличчя, яке носять мусульманки.
М о н шер — мій дорогий (франц.).
Мізер — бідність.
Румелікавак — район у Стамбулі.
Дефтердар — завідувач фінансовою частиною вілайєту.
Софта — учень медресе, духовної школи.
Делі Петро — Причинний Петро — так турки називали російського царя Петра І.
«Розчаровані» — роман французького письменника П’єра Лоті (1850–1923).
М у а в і н е — заступниця.
Л я т а — верхній одяг на зразок халата.
Гамали — носильник.
«Мевлеві» — дервішський орден, заснований перським поетом Румі (1207–1273). На чолі ордену стоїть шейх.
У д — східний музичний інструмент.
Пері — добра фея, героїня східних казок.
Тамбур — музичний інструмент на шість струн.
Десяте липня — день проголошення конституційної монархії в Туреччині.
Д ж у м б а — вікно з опуклими гратами в східних містах.
Гидирелез — свято першого дня літа.
Г а м а л — носій.
Муфтій — мусульманський богослов, уповноважений і на правничу діяльність (турецьк.)
Гасталар-тенесі — буквально: гора хворих.
Колг-агаси — військовий чин в султанській армії. Відповідав чину штабс-капітана царської армії.
Гюльбешекер — варення з трояндових пелюсток.
Муаліме-ханим — пані вчителько.
Бейоглу — аристократичний квартал у Стамбулі.
Гаджері Есведі — буквально: Чорний Камінь. Мається на увазі священий т. зв. «чорний камінь», закладений в один куток забудованої з сірого каменю Кааби — найсвятішої в мусульман мечеті в м. Мекка. З території Мекки забороняється виносити навіть крихту землі, особливо ж оберігається «чорний камінь», надто ж після того, як 929 року на місто напали кармати й вивезли звідти той «чорний камінь», а повернули його тільки через 20 років (мусульманські.)
Слова арабського походження і в турецькій мові майже не вживані.
Кордон — проспект у Ізмірі, який пролягає вздовж моря.
Лодос — південний вітер.
Кушадаси — буквально: Пташиний острів.
Онбаші — єфрейтор, капрал.
gvo vadis? — Куди йдеш? (Лат.)
Чавуш — сержант, унтер-офіцер.
«Руссо» — автор передає тут жартівливий тон героя, який книжки називає іменем французького філософа Ж.-Ж.Руссо.
Аладжакая — буквально: Перісті скелі.
Каймакам — начальник повіту.
Шаріат — релігійне право мусульман.
Юзгорюмлюю — предмет, дарований нареченим нареченій в день весілля.
(Кінець щоденника Феріде)
Давул — великий бубон.
Ага-бей — старший брат.
Лейла і Маджнун — герої багатьох легенд та поетичних творів на Сході.
Кади — духовний суддя в мусульман.
Назим Хікмет. Передмова. — В кн.: Решад Нури Гюнтекин, Зеленая ночь, М., 1963, стр 5.