Ідальго — дрібний дворянин.
Олья — іспанська страва (різновид гарячого вінегрету).
Арістотель — філософ Стародавньої Греції (IV сторіччя до початку нашої ери).
Сігуенса — місто, де за часів Сервантеса був університет, досить занедбаний.
Пальмерін, Амадіс — головні герої рицарських романів, популярних в Іспанії, переважно наприкінці XV і XVI ст. Це — література феодальної верстви, проти якої виступає Сервантес.
Маесе — пан.
Сід Руї (Родріго) Діас де Бівар — іспанський рицар, герой іспанської народної поеми, т. зв. романсів про Сіда (історична особа — жив у другій половині XI сторіччя).
Морганте — герой жартівливої поеми «Великий Морганте» італійського поета періоду Високого Відродження Луїджі Пульчі (1432—1484).
Магомет — основоположник магометанської релігії. Симпатії Дон Кіхота — це вияв загального руху європейських держав того часу на схід — Аравію, Месопотамію, Африку й Туреччину. Цей загарбницький рух, що йшов під гаслом боротьби за християнство, характеризував період первісного капіталістичного нагромадження. Багаті країни Близького Сходу з високою культурою в ім’я християнського Бога були зруйновані, розграбовані.
Трапезунд — місто в Малій Азії.
Шишак — старовинний військовий металевий шолом із вістрям, на кінці якого була невелика кулька (шишка).
Гонелла — славетний італійський блазень (XV ст.), герой багатьох анекдотів.
Буцефал — славетний кінь Александра Македонського.
Баб’єка — ім’я коня Сіда.
Ім’я Росінант складається з двох іспанських слів — rocin — кляча, робочий кінь і antes — попереду, себто кінь, що є попереду, — найкращий кінь.
Девіз — формульована в дуже короткому виразі «програма» дій рицаря.
Реал — дрібна іспанська монета.
Домова церква, молільня.
Назви шахрайських притонів і підозрілих кварталів різних міст.
Корпія — висмикані зі старого полотна нитки, що їх уживали замість вати та марлі як перев’язувальний засіб.
За часів Сервантеса селяни часто були озброєні списом або мечем.
Толедо, Мурсія — міста в Іспанії.
Алькаррія — один з округів в Іспанії (нова Кастилія).
Естрамадура — провінція на південний захід від Кастилії.
Амбра й мускус — старовинні пахощі.
Гуадаррама — гори, що відокремлюють Стару Кастилію від Нової.
Герої рицарських романів. Те ж саме й нижче. Роман «Діана» Монтемайора — вже не рицарський, а так званий «пастуший» роман середини XVI ст. (Основні дійові особи не рицарі, а прикрашені, ідеалізовані пастухи).
Дванадцять перів (себто вельмож) і двадцять тисяч французів оточують графа Роланда, коли на нього нападають сарацини. Все це описано в «Пісні про Роланда», — феодальній французькій поемі XI ст.
Міфічний чарівник із рицарських романів.
Гра слів. Ключниця перекрутила ім’я «Урганда» й каже «ургада», що має значення — моторна жінка.
Дійова особа з вищезгаданої «Пісні про Роланда».
Селянська форма імені Роланд.
Дітьми короля, принцами.
Дрібна іспанська монета.
Міфічний велетень із рицарських романів, що мав кілька рук.
Маври — колишні мешканці Іспанії, магометани. Їх увесь час переслідували іспанські феодали та буржуазія нібито як людей іншої віри, а насправді, щоб пограбувати. В часи панування інквізиції попи вирізали й спалили кілька десятків тисяч маврів. Майно їхнє перейшло до церкви й короля.
Назва монашеського об’єднання у католиків.
Біская, Кастилія — провінції в Іспанії.
Себто побачимо, чи ти мене подолаєш!
Фраза з роману «Амадіс».
Святе братство — інститут «Санта Ермандад» (Святе братство), що виник в Іспанії у середні віки, в епоху боротьби королівської влади з феодалами, і був бойовим союзом міст для захисту міських вольностей. Згодом цим ім’ям називалася також поліція інквізиції.
Асумбра — приблизно два літри.
Анхеліка — дійова особа з пізньої рицарської поеми «Божевільний Роланд» італійського поета Аріосто (XV ст.).
Мешканці села Янгуес у провінції Сеговія.
Гра слів: Фео Бласо іспанською мовою значить: огидний Улас. Санчо згадує про той чудодійний бальзам (ф’єрабраса), що його обіцяв приготувати Дон Кіхот.
Подушне — податок з душі, особи, який платили кріпаки панам.
Легендарний герой Старого Завіту.
Порода коней.
Діоскорід — грецький лікар І ст. н.е.; його твір про ліки переклав у XVI ст. іспанський лікар Лагуна.
Мараведис — старовинна іспанська мідна монета.
Галери — судна, що рухались за допомогою весел. Веслярами звичайно були або засуджені, або полонені.
Дукат — золота монета.
Поножі — панцер, що вкриває ноги.
Ескудо — золоті монети.
Андріаки — потвори, часто згадувані в рицарських романах, як і в інших міфічних історіях.
Гіппогріф, Фронтіно — коні в рицарських романах, що наділялись особливим властивостями: швидкістю, розумом, людською мовою.
Сутана — верхній одяг священика.
Іспанська приказка.
Васал — підлеглий вищому панові (сюзеренові) землевласник, який платив йому податок.
Тобто на золоті та срібні монети.
Пегас — міфічний крилатий кінь.
Песо — у Південній і Центральній Америці (XVI— XVII ст.) через нестачу грошей використовували злитки дорогоцінних металів певної ваги («песо» іспанською означає «вага»). Песо дорівнювало унції срібла або восьми срібним реалам.
Квадрієр — поліцейський, стражник.
В часи, що їх описує автор, та далеко й пізніше, було надзвичайно багато податків, що за їх допомогою, обираючи трудящих, королі утримували свій колосально великий двір.
Лікург і Солон — мудрі законодавці в Стародавній Греції.
Тобто нікому на світі. Іспанське прислів’я, що виникло з назв шахматних фігур. «Роке» — тура (по-іспанському).
Дублон — велика золота монета.
Герольд — вісник, обов’язком якого було оголошувати накази короля і сповіщати про його приїзд.
В Осуні й Саламанці були духовні академії. В обох було надзвичайно низько поставлено науки, як на той час.
Капелан — у католиків священик домової церкви.
Голіаф — міфічний велетень.
Ардит — дрібна іспанська монета.
Перша частина латинського прислів’я: «Коли болить голова, тоді й усе болить».
Хугада - буквально значить оранка.
Натяк на неродовитість Дон Кіхота.
Санчо замість Бененхелі каже Беренхена, тобто баклажан (по-іспанському).
Тобто одягом священика, який у ті часи був обов’язковим одягом студентів.
Мафусаїл — міфічний біблійський пророк, що жив, як говорить Біблія, близько 500 років.
Гра словами — «грама» — по-іспанському, зілля.
Арбалет — старовинна зброя, що має форму лука для метання стріл, каміння; самостріл.
У старовину біля дверей чи воріт прив’язували молоток і ним стукали, коли хотіли, щоб їм відчинили.
Санчо, хвилюючись, наводить прислів’я, що має протилежний зміст, бо знайти Марію (найпоширеніше ім’я) в м. Равенні (Італія) так само легко, як знайти бакалавра в Саламанці, де була духовна академія.
Відзнаки радості або горя.
Канонік — католицький соборний священик.
Папа — глава католицької церкви й Ватикану.
Хіральда — колосальний флюгер (три метри заввишки) на башті Севільського собору.
Гісандськими биками називаються п’ять безформних статуй, які стоять, в селі Гісанда, коло Мадрида.
Провалля коло Кордови, що дивувало сучасників Сервантеса своєю глибиною (150 метрів).
Загинули б, як мешканці Трої, старогрецької колонії, що її загибель описано в «Іліаді» Гомера.
Селяни з Саяго були тоді найбільш темні й затуркані в Іспанії.
Ятаган — кривий турецький кинджал.
Місто в Болівії (Південна Америка), відоме своїми рудниками. Багатство його ввійшло в прислів’я.
Ім’я Клавіленьо складається з двох іспанських слів — кілок (clavila) і балка (leco).
Гіппократ — вчений Стародавньої Греції. Відомий у ті часи лікар.
Тіртеафуера — буквально значить «відправляйся на той світ».
Маль-Агуеро — погане віщування.
Біскайці відзначалися своєю чесністю.
Мажордом — комендант будинку.
Бусіріс — легендарний правитель Сицилії, який убивав усіх чужоземців, що потрапляти в його країну.
Аркебуза - велика старовинна ґнотова рушниця, що заряджається з дула.
Аврора - вранішня зоря.
Ім’я відомого тоді шахрая.
Ім’я Куріамбро складене зі слова «кура» — священик і закінчення «амбро».
Різні музичні інструменти.
Альбоги — мідні тарілки.
Діана — богиня лісів, ловів і місяця.
Антиподи — ті, що під нами. Люди, що мешкають із другого боку земної кулі.