Жуйка

- НАДІЯ Є -

Тричі на день Хепін підмітала в квартирі й витирала пил, який осідав на меблях і речах. Дерев’яна стружка й тирса проникали всюди — в ліжко, посуд, взуття, залишене в коридорі, між сторінок книги й у сни.

Трові вишукав у своїй покинутій бібліотеці кілька книжок, присвячених теслярській справі. Ясна річ, про виготовлення музичних інструментів там не йшлося, але звідти Марц принаймні дізнався, як тримати інструменти, які він взяв у Джармо, і що з ними робити. Бо, як виявилося, художник теж не вмів з ними до ладу обходитися, а тримав більше для краси, антуражу майстерні. Та й умів він небагато — сколотити підрамник, не більше. Частину інструментів довелося повернути (Джармо скаржився, що без своєї улюбленої блискучої стамески не може писати), але основне в нього було. Були лінійка, розмічувальний циркуль, сокира, молоток, дві пилки, рубанок, галтель, долото, три стамески, коловорот, шмат шліфувальної шкурки й напилок. Не багато й не мало, але для того, щоб склепати перші інструменти, за допомогою яких він, Джармо та Хепін вітали Райтолі, вистачило. Довелося помучитися з клеєм. Зрештою Марц винайшов свій рецепт клейкої суміші, яка надійно скріплювала всі частини скрипки. Кілька тижнів Хепін ладна була забігти кудись від смороду, але мовчки провітрювала й витирала.

Кімната перетворилася на майстерню. Хепін двічі на день перебинтовувала Марцеві руки — мозолі, садна, порізи покрили його долоні й пальці, звиклі хіба що натискати кнопки й махлювати на ПГП.

Іноді дівчина так утомлювалася від всього цього — від безладу, знервованого чоловіка тощо, що сідала просто на підлогу й водила пальцем по склу, малюючи сердечка й сонечка. Хотілося спокою та затишку, але вона усвідомлювала, що це якщо й станеться, то не скоро.

Коли я була маленька, у мене був власний визначник погоди чи пори року. Це були кольорові смуги, які я бачила з вікна своєї кімнати.

Згори вниз. Синя-сіра-оранжева-зелена. Погоже літо. Сіра-темно-сіра-коричнева-жовта. Дощова осінь. Сіра-біла-оранжева-біла. Звичайна собі зима. Я дивилася на смужку неба, на дах сусідського будинку, його глуху цегляну стіну, плетиво батьківського винограду й точно знала, що там надворі.

А ще любила лазити по деревах. Мабуть, і зараз люблю, проте вже давно так не роблю.

Батько казав, що мені треба було народитися хлопчиком, але я гадаю, що з мене вийшла непогана дівчинка. Принаймні мій коханий у цьому впевнений, а батькові все одно вже нічого не доведеш.

Якщо ти одного разу в житті втратиш забагато, більше, ніж можеш відновити, ти станеш серйозним. Якщо ти втратиш іще більше, ти станеш жорстоким, а потім — боятимешся, хоча тобі вже буде нічого втрачати. Проте вчергове переживши втрату того, що, здавалося б, і є ти сам, тобі нарешті стане байдуже — є ти чи тебе немає.

Під час Останньої війни зникло понад півтора мільярда жителів Землі.

Зникли друзі, родичі, діти, батьки, чоловіки, дружини. Закохані, вороги, сусіди, колеги, брати, сестри.

Декому не пощастило настільки, що він прокидався сам, у спорожнілій квартирі, починав дзвонити всім, хто був записаний у телефонній книзі, і серед сотні номерів відповідав лише один — той, який ще вчора збирався видалити з телефону, бо ніяк не міг згадати, хто ж це — А. П. С.

Учиться скрипаль грати здебільшого сам, придив-ляючись, як ходять руки у справжніх музикантів; далі бере палку й перебирає на ній як на скрипці, а другим прутом водить як смичком.

Діп’явши справжньої скрипки, хлопець тікає з нею куди далі, аби не дратувати слуху домашніх. Підучившись трохи, грає спочатку вдома, потім у сусідів, аж тоді вже потрапляє на свята або весілля.

Пункт прийому та утилізації ПГП

Час роботи:

ПН-ПТ

9:00–20:00

Ахрон Олександрович Сол

1987–2075

Розклад уроків на І чверть:

1-А

ПН:

1. Читання.

2. Музика.

3. Малювання.

Всекрайнський тур гурту Now!

Презентація нового альбому «Наше небо».

19 травня, 20:00.

Звук живий.