Крижана усмішка

ЛІДЕР ОПОЗИЦІЇ

Наш зав увів колегіальність.

— Чудово! — зрадів новий колега Таран. — Є можливість висловити свою думку. Бо я встиг переконатися, що зав — елементарний невіглас,

— Номенклатурний, — дипломатичне застеріг Качкорот.

— І до того ж він не поінформований про цю свою манюпусіньку ваду, — лагідно уточнив Марик Аврелій.

— Вважайте ваше відкриття службовою таємницею, — втрутився я, — Бо вилетите з власною думкою за власним бажанням, аж гай зашумить.

— Колеги! — заявив Таран. — Пробачте за кумпанію. Але я гомо сапієнс, що в перекладі з іноземних мов означає “мисляча людина”, а тому ніколи не відмовлюсь од власної думки.

І ми попаняли на обговорення.

Зав подивився крізь нас (він завжди дивився крізь нас, мабуть, у ясну далечінь) і сказав:

— Я остаточно відхилив проект під девізом “Посмішка”. Н-ну?

Ми наввипередки погодились. Лише новий колега Таран пробурмотів:

— У мене є власна думка з цього приводу. На щастя, зав не звернув уваги на сакраментальну репліку і радився далі:

— Я зняв головного інженера промкомплексу, бо він дуже розумний. Н-ну?

Ми наввипередки погодились. А Таран знову витиснув із себе:

— У мене є власна думка з цього приводу. Зав скривився, але зберіг колегіальність:

— Я дав категоричну вказівку перекинути людей з культурних об’єктів на каналізаційні роботи. Н-ну?

Ми наввипередки погодились. Новий колега Таран втер піт, але не здав своїх позицій:

— У мене є власна думка з цього приводу.

— Браво… — прошепотів Марик Аврелій. Качкорот вдав, ніби чухає потилицю, і підпільним помахом руки привітав звитяжця.

— Здається, хтось розпатякався, — скреготнув зав. — Будемо кінчати. Я безповоротно вирішив наплювати на всі оті плитки, кераміки, мозаїки, які нібито облагороджують наші блоки. Н-ну?

Ми наввипередки закахикали, зиркаючи на зблідлого Тарана. Зав почав повільно підніматися:

— Н-ну? Порадимось наостанок… Може, в когось з кандидатів на виліт є власна думка?

— Так! — твердо відповів новий колега Таран. — Ось моя власна думка з цього приводу: начальству видніше…