Створюючи цю книжку, я мала союзників і змовників, тож просто зобов’язана щиро подякувати їм.
Перша й найголовніша подяка — моєму агентові Ричардові Пайну, котрий розгледів потенціал у тому, що колись справляло враження, ніби там сам чорт міг зламати ногу, і повірив у кожен мій крок на довгому шляху. Він тисячу разів заслуговує на свій червоний шарф.
Мій редактор, Елісон Каллахан, — це сон, що перетворився на дійсність. Вона й решта співробітників видавництва «Даблдей» заслуговують на більше шоколадних мишок, ніж я в змозі їм забезпечити.
Я вдячна всім, хто витрачав час і напружував мозок, перевіряючи раз за разом текст, особливо Каарі Бусік, Елізабет М. Термонд, Діані Фокс і Дженніфер Вельц.
Підіймаю келих за всіх мешканців Чистилища. Усі ви — дивні, надзвичайні, талановиті люди, і без вас не було б мене.
Кайл Кессіді, сам цього не усвідомлюючи, переконав мене купити чорнильну ручку з пером, якою я й написала більшу частину четвертої частини, тож пообіцяла, що подякую і йому. Він, мабуть, уважав, що я жартую.
На цирк вплинуло чимало факторів, але два з них я хотіла б особливо відзначити. Це геніальні аромати від «Black Phoenix Alchemy Lab» і занурення до театру «Punchdrunk» (британська театральна компанія, що спеціалізується на виставах «із зануренням», де глядачі самі вирішують, куди йти і що дивитися. — Прим. пер.). Зануритися мені пощастило завдяки Американському репертуарному театрові Кембриджа, штат Массачусетс.
І нарешті я завжди буду вдячна Пітеру та Кловії. Без нього книжки просто не існувало б, а завдяки їй книжка виявилася навіть кращою, ніж я могла уявити. Обожнюю вас обох.