Аудієнція у Папи Іоанна (одного дня року 196…), про яку треба розповісти тощо.
Ернесто Бальдуччі та відмова за ідейними міркуваннями (Дон Мілані).
Маттеї використовує його для зв’язків з фашистами (саме через те, що він непохитний противник фашистів та лівий католик).
Саме через це фашисти-сицілійці шантажують Карло, коли приходить час убити Маттеї. І Карло вступає з ними у змову (хоч лише мовчазну). До слова, про Мафію.
Коли Перший Карло — жінка:
коли він вирішує вчинити так, як колись Карло Другий, то йому спадають на гадку часи «Млин», статеве ˃ життя та проституція, які були доповненням юнацького інтелектуального досвіду. Це нагадує йому чоловіків-проституток на високогір’ї. Саме там він організовує зустріч з двадцятьма молодиками, таку саму, яку колись мав Другий Карло.
Бомбу підірвали на вокзалі у Болоньї. Кровопролиття описане у вигляді «Видіння».
Примітки про Другого Карло
Двадцятеро хлопців, які після всього зникають, підкоряються Страховиськам-благодійникам (традиційним), хоч вони й були «сучасні» (консумізм, безперервна боротьба тощо). Смерть, яка є забуттям та втратою себе самого у бутті, має у собі щось прадавнє й сповнене доброти: трагедія справжня. Згодом Страховиська зливаються з вогниками на Верано. Вони сяють уночі. Нарис про старих, що лежать на цвинтарі Верано[383].
Лупо Кануто
Руоло
Прагма
Порте
Пуньєтта
Фріго
Кварантатре
Москетто
Денунча
Інкассо[384]
— Кожен є порадником одному з тих, хто збирається скоїти замах (повернулись від фашистської дівки), всі гуртом вони відволікають поліцейських на болонському вокзалі, стаючи спільниками у мовчазній змові. Підривники всі мають імена, як у фашистських лідерів чи мучеників, хоч усі вони дуже сучасні (декотрих зватимуть так само, як і співаків).