Ямбо Уолоґем (1940-2017) — малійський письменник, автор роману «Право на жорстокість» (1968), який був із ентузіазмом сприйнятий критикою, однак згодом Уолоґема звинуватили в плагіаті (Тут і далі — примітки перекладача).
Гапакс легоменон (грец.) — щось, згадане один раз. Цей термін вживається щодо слів та виразів, які вживаються лише раз у письмових пам’ятках. Наприклад, оригінальний текст «Іліади» містить 1097 гапаксів.
Бузкаші — традиційна спортивна гра в країнах Центральної Азії, під час якої вершники намагаються відібрати одне в одного обезголовлену тушу козла.
Леопольд Седар Сенґор (1906-2001) — сенегальський письменник і політик, перший президент Сенегалу (1960-1980 роки), ікона постколоніалізму. Його поезія глибоко вкорінена в народну усну традицію Сенегалу.
Чішелле Чівела (нар. 1940) — конголезький політик і письменник. Чікая У Тамсі (1931-1988) — конголезький поет.
Пишаюся тобою! Вітаю, брате! (англ.)
Бубу (boubou) — широка довга вишита сорочка-сукня, поширена серед народів Західної Африки.
Клінамен — термін з античної філософії, який позначає невизначене й непередбачуване відхилення атомів під час їхнього вільного падіння в просторі. У переносному сенсі — свобода волі.
Серер — народність і мова в Сенегалі.
Мова про Французьку Західну Африку (1895-1958) — генерал-губернаторство, яке об’єднувало вісім французьких колоній у Західній Африці. Столицями були сенегальські міста Сен-Луї, а з 1902 року — Дакар.
Super Diamono de Dakar — сенегальський поп-гурт, що утворився в 1975 році й вів активну творчу діяльність до початку 2000-х. Вважається першим автентичним музичним гуртом Сенегалу.
Кора — струнний інструмент (від 21 до 32 струн), поширений в усій Західній Африці.
Мандінґо (мандінка) — велика група народностей у Західній Африці.
Перший серед рівних (лат.).
Ентелехія — в Аристотеля внутрішня прихована мета будь-якого руху, будь-якого буття.
Рене Етьємбль (1909-2002) — французький письменник, перекладач, знавець Китаю. Видатний майстер памфлету.
Сільбо гомеро — мова свисту на острові Гомера (Канарські острови).
Отруйне жало (лат.).
«Нестяма від Ірен» (« Con d’Irène », 1928) — еротична, хуліганська повість Луї Арагона, анонімно видана в тому ж році й у тій же серії, що й «Історія ока» Жоржа Батая.
«Revue de deux mondes» («Журнал двох світів») — заснований у 1829 році французький літературно-філософський часопис. Одне з найстаріших досі діючих періодичних видань Франції. Нині вважається одним із рупорів консерваторів.
Премія «Феміна» (Prix Femina) — заснована групою журналісток у 1904 році французька літературна премія на противагу Гонкурівській, яку вважали женонависницькою. Відтоді журі, яке складається винятково з жінок, вручає премію в кількох номінаціях, незалежно від статі.
Ндоле — камерунська страва з листя рослини вернонії.
Трійничок, злягання утрьох (англ.).
Рокко Сіффреді (нар. 1964) — італійський порноактор, продюсер і режисер. Роберт Муґабе (1924-2019) — диктатор Зімбабве в 1987-2017 роках. Мав одночасно двох дружин. ДСК — Домінік Стросс-Кан (нар. 1949) — французький політик, директор МВФ у 2007-2011 роках. Пішов з посади через скандал, пов’язаний зі сексуальними домаганнями. Шарль-Моріс де Талейран-Періґор (1754-1838) — французький політик, тричі міністр закордонних справ Франції. Використовував жінок як шпигунок.
Лінґала — мова з сімейства банту, якою розмовляють в обох Конго. Слова, які промовляє Мусімбва: «Господи, благослови цю річ, бо вона нас врятує».
Ти вбиваєш мене, Беатріс, убиваєш (лінґала).
Едмонд Тест — персонаж повісті Поля Валері «Месьє Тест» (1896).
«Панта реї» (грец. «Усе минає») — формула, яку вжив Геракліт Ефеський, щоби визначити свою теорію вічного руху.
Емманюель Левінас (1905-1995) — французький філософ литовського походження, один із чільних представників «філософії Іншого».
Епектаза — християнське поняття просування людини до Бога, яке згодом використовувалосяь на позначення смерті від оргазму.
Серер — народність, що живе в Західній Африці, переважно в Сенегалі. Анімісти, що мають культ предків та божеств, об’єднаних в одне ціле. Наводиться молитва мовою серер.
Угамуймо свій голод, хай наші тіла єднаються й палає вогонь, о матусю! (лінґала).
Голос серця (латина).
Процес проти Альфреда Дрейфуса (1859-1935), капітана Французького Війська юдейської віри, на межі ХІХ і ХХ століть поділив Францію на дрейфусарів та антидрейфусарів, гостро поставивши проблему антисемітизму в тогочасному суспільстві. Статуя Дрейфуса, виконана французьким митцем Луї Мітельбером (1919-2002), після десятирічних блукань Парижем була встановлена на площі П’єра Лаффю в 6-му кварталі столиці. Зламана шабля вказує на приниження, перенесене людиною честі.
Свято Людства влаштовує щовересня комуністична газета «L’Humanité» (назва перекладається як «людство» або «людяність»). Ману Чао (нар. 1961) — франко-іспанський музичний виконавець.
Життя — це лотерея (ісп.).
Ти мені подобаєшся (ісп.).
23 листопада 1654 року філософ Блез Паскаль упродовж 10 годин переживав дивовижний містичний досвід, наслідком якого стали його найвідоміші твори. У жовтні 1892 року поет Поль Валері під час бурі також пережив дивний стан, який багато в чому вплинув на його подальшу творчість.
Я любив любити (латина). Частина з відомого виразу святого Августина: «Amabam amare et amans amare quid amarem quaerebam», що означає «Я любив любити і, люблячи любити, шукав, кого полюбити».
Писар Бартлбі — головний персонаж однойменного оповідання Германа Мелвілла. Його улюблена фраза «Я волів би цього не робити».
Місія Дакар-Джибуті — відома етнографічна експедиція 1931-1933 років, на чолі якої стояв відомий французький етнолог Марсель Ґріоль (1898-1956), а до складу її входив видатний французький письменник і філософ Мішель Лейрі (1901-1990), автор багатьох подорожніх нотаток, серед яких — «Примарна Африка» (1934).
Ернесто Сабато (1911-2011) — аргентинський письменник і науковець.
Мова про новелу Хорхе Луїса Борхеса «П’єр Менар, автор “Дон Кіхота”» зі збірки «Вигадані історії» (1944).
Ґільєн де Кастро (1569-1631) — іспанський драматург, автор п’єси «Дитинство Сіда» (1618), яка надихнула П’єра де Корнеля на п’єсу «Сід» (1634).
Зук — музичний рух, що народився на французьких антильських островах, і згодом поширився Європою та світом. Характеризується дуже швидким ритмом. Тверк — характерна танцювальна практика сідницями. «Місячна хода» — танцювальна техніка в брейкденсі, популяризована Майклом Джексоном.
Кіновія — тип монастиря, поширений у християнстві та буддизмі, де чернець фактично стає власністю монастиря й позбавляється всіх прав.
Шиболет — біблійний вислів, у переносному сенсі вживається для означення характерної мовної особливості, яка дозволяє ідентифікувати групу людей, зокрема, етнічну; своєрідний «мовний пароль». Термін, поширений у семіотиці.
Toubab — так у багатьох країнах Африки називають білих. Термін походить з мови манден.
Néné (франц.) — дослівно «цицька». Пестливе звернення до дитини.
Панґоли — душі предків у віруваннях народів волоф і серер.
Серінь (Serigne) — духовний учитель, шейх, знавець Корану в народі волоф.
Сліпець (волоф).
Ідеться про місто Сен-Луї, стару столицю Сенегалу (нинішня столиця — Дакар), засновану в 1659 році і названу на честь короля Людовика XIV. Це місто починалося на острові, як форт-колонія білих колонізаторів.
Мусе — скалічене від «месьє».
Казна-що (волоф).
Слухай (волоф).
Далал-Зель — психіатрична лікарня в Сенегалі, заснована Орденом Госпітальєрів.
Серденько (ісп.).
Хатинки (волоф).
Маслá (маслага) — ісламський концепт заборони чогось, частина шаріату.
«Légitime défense» — «Законний захист» — легендарний часопис, лише один номер якого побачив світ у 1932 році на острові Мартиніка. Група інтелектуалів, які сповідували суміш ідеологій — від марксизму до сюрреалізму — згодом зіграли чільну роль у визначенні цивілізаційної ідентичності Мартиніки та зробили величезний внесок у негритюд.
Жозеф Букс, відомий як Роні-старший (1856-1940) — французький письменник, один із основоположників фантастичної літератури. Більшість його творів перекладені українською мовою. Роні-молодший — псевдонім його брата, Серафена Букса (1859-1948), письменника-натураліста. Люсьєн Декав (1861-1949) — французький журналіст, письменник і драматург. Ролан Доржелес — псевдонім французького письменника й журналіста Ролана Лекавле (1885-1973). Справді пройшов усю Першу світову, закінчив її пілотом. Леон Доде (1867-1942) — французький письменник і ультраправий політик, старший син письменника Альфонса Доде. Лео Ларґьє (1878-1950) — французький поет і критик. Франсіс Карко (1868-1958) — французький письменник, автор слів багатьох популярних пісень. Поль Неве (1865-1939) — французький письменник і бібліотекар.
Ернст Юнґер (1895-1998) — німецький письменник та ентомолог. Служив у німецькій окупаційній адміністрації Парижа в 1941 році.
Моя люба (нім.).
Мова про персонажа незавершеної філософської казки Стефана Малларме «Іґітур, або ж казання Елбенона» (1925), оприлюдненої вже посмертно.
Кицюню (нім.).
Правда ж (нім.).
Згоден, кицюню! Дуже смішно! (нім.).
Гра слів. Французькою «грішник» і «рибалка» позначаються однаково: pécheur.
Жердина для танців (англ.).
Чорні діви (англ.).
«Зелений Веронезе» — пігмент і колір, названий на честь видатного венеційського художника Паоло Веронезе (1528-1588). Назву цьому яскравому, насиченому пігменту дали значно пізніше, у XVIII столітті, з комерційною метою.
Шарль Моррас (1868-1952) — французький політик, теоретик інтегрального націоналізму. За співпрацю з режимом Віші під час Другої світової війни був ув’язнений довічно. Поль Бурже (1852-1935) — французький письменник, клерикал і монархіст. Обидва були затятими антидрейфусарами (синонім антисемітів).
Паризька Вища нормальна школа — найпрестижніший навчальний заклад Франції, заснований Національним Конвентом у 1794 році.
Легітимісти — політичний рух у Франції, який прагне відновлення на престолі династії Бурбонів. Граф де Шамбор — Генріх д’Артуа (1820-1883), онук Карла Х, легітимістський претендент на престол упродовж майже 40 років.
У Бальзака так: «Пишу при світлі двох Вічних Істин».
Легендарне 16-те крісло! У різні роки на ньому сиділи люди, близькі до королівської родини. У 1938 році крісло, після смерті видатного історика Анрі-Робера, зайняв Шарль Моррас, але по завершенні Другої світової його виключили зі списку академіків, і крісло лишалося вільним цілих вісім років. У 1983 році в крісло сів найбільший із африканських поетів Сенгор. Потім наступником став колишній президент Франції Валері Жискар д’Естен. Після його смерті крісло вакантне.
Інклюзивна мова — сукупність мовних засобів, покликаних забезпечити гендерну рівність у мовленні, позбавляючи його гендерних стереотипів і надміру маскулінності. У Франції дебати щодо впровадження інклюзивної мови тривають і досі.
Карлос Ґардель (1890-1935) — франко-аргентинський співак, композитор і актор.
Час — це все (англ.).
Вікторія Окампо (1890-1979) — аргентинська письменниця й видавчиня. Належала до заможної аристократичної родини. Її сестра Сильвіна Окампо (1903-1993) — також письменниця, дружина письменника Адольфо Касареса.
Один із персонажів поетичної збірки видатного мартиніканського письменника, одного із творців філософії негритюду Еме Сезера «Портрети історії» — гаїтянський диктатор Туссен Лувертюр.
Місту і світу (латина). Тобто посполу всім.
Франц Фанон (1925-1961) — франко-алжирський психіатр і письменник. Один із головних натхненників постколоніальних студій. Аді Шанкара (788-820) — індійський філософ школи Айдвата-веданта.
Fora — множина від forum (латина).
Блез Діань (1872-1934) — французький політичний діяч, уродженець Сенегалу, перший африканець, обраний до Палати депутатів Франції в 1914 році. Захищав африканців, які воювали у складі французького війська.
І так далі (латина).
Шейх Анта Діоп (1923-1986) — сенегальський антрополог і політик, один із засновників афроцентризму.
Сенегальський рецепт: смажена на дровах ягнятина зі спеціями та цибулею.
Одна й та ж фігня! (англ.)
Ніхто (іспано-французьке).
Едуардо Маллеа (1903-1982) — аргентинський есеїст і дипломат, один із засновників часопису «Sur» («Південь», 1931-1966), який створила і очолювала Вікторія Окампо. Адольфо Біой Касарес (1914-1999) — аргентинський письменник, чоловік Сильвіни Окампо та найближчий друг Борхеса.
Передмістя (ісп.).
Мова про так звану «трилогію Буенос-Айреса»: романи «Тунель» (1948), «Про героїв і могили» (1961, передмову написав В. Ґомбрович) та «Абаддон винищувач» (1974).
Воротарі (ісп.).
Молодіжний атлетичний клуб Боки — популярний спортивний клуб в Аргентині, заснований у кварталі Ла Бока, зокрема відомий своєю футбольною командою.
Кордобасо — повстання в аргентинському місті Кордоба 29 травня 1969 року проти диктатури Онганіо. Під час жорстоких вуличних боїв між повсталими і військами загинули десятки людей, сотні отримали поранення.
Папа Леґба — божество-посередник у релігії вуду.
Буддистський чернець Тхіть Кванґ Дик (1897-1963) здійснив акт публічного самоспалення на знак протесту проти антибуддистської політики тодішнього президента В’єтнаму. Як наслідок, відбувся путч, президента вбили. Село Ндер розташоване на півночі Сенегалу. У 1819 році мешканки села, щоб не потрапити до рук мавританських загарбників, масово наклали на себе руки.
Шемен-де-Дам (дослівний переклад — Дамський шлях) — дорога в департаменті Ен. У 1914-1917 роках тут відбувалися запеклі бої Першої світової, у тому числі битва Шемен-де-Дам (квітень-червень 1917 року), під час якої з французького боку загинуло близько 200 тисяч вояків.
Ідеться про Першу війну в Демократичній республіці Конго (1996-1997 роки), коли повстанцям зі сходу країни вдалося перемогти офіційну владу й скинути режим президента Мобуту.
Теперішня Демократична Республіка Конго називалася Заїром у 1971-1997 роках, за режиму згаданого Мобуту, і змінила назву після перевороту 1996-1997 років.
Жуль Феррі (1832-1893) — французький політик, міністр освіти, автор законів про загальну освіту, один із найзапекліших прихильників колонізації.
До найстарішої (серер).
«Листи ясновидця» — два листи, написані Артюром Рембо в травні 1871 року. Вважаються пророчим викладом думок з приводу розвитку поезії.
Сенегальська страва з рибою.
До завтра волею Рооґа, Дьєґане Фею, добраніч (серер).
Мова про нацистський табір Руальйо у Комп’єнській комуні поблизу Парижа, який функціонував у 1941-1944 роках. З нього понад півсотні тисяч осіб відправили до концентраційних таборів в Аушвіці, Собіборі, Маутгаузені, Равенсбрюку, Бухенвальді тощо.