Песенник Орбита. Выпуск 6

Поле, поле моє,

Дідом-прадідом оране.

Ой які чорні ворони

Не клювали тебе!

Заспівай мені, поле,

Про високі могили,

Де розвихрені коні

У битвах підкови губили,

Де червоні герої

Червоною кров’ю

Землю святу окропили.

Поле, поле моє,

Красним цвітом мальоване,

Теплим вітром схвильоване,

Ти чаруєш мене.

Заспівай мені, поле,

Океаном колосся,

Щоб не знало ти горя,

Не знало тривог передгроззя,

Щоб від краю до краю,

Від роду до роду

Людям щасливо жилося.

Поле, поле моє,

Красним цвітом мальоване,

Ти чаруєш мене. (3)

Поле, поле мое,

Дедом-прадедом схожено,

И не раз черны вороны

Грудь клевали твою.

Спой мне, полюшко-поле,

Про могилы-курганы,

Где вихрастые кони

В сраженьях подковы теряли,

Где гвардейцы-герои

Багряною кровью

Землю твою поливали.

Поле, поле мое,

Красным цветом рисовано,

Теплым ветром взволновано,

Ты чаруешь меня.

Спой мне, полюшко-поле,

Океаном колосьев,

Чтоб не знало ты горя,

Не знало тревоги предгрозья,

Чтоб от края до края,

От рода до рода

Людям счастливо жилося.

Поле, поле мое,

Красным цветом рисовано,

Ты чаруешь меня. (3)