Слова Т. Г. ШЕВЧЕНКО
Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.[74]
І блідий місяць на ту пору
Із хмари де-де виглядав,
Неначе човен в синім морі
То виринав, то потопав.
Ще треті півні не співали,
Ніхто піде не гомонів,
Сичі в гаю перекликались,
Та ясен раз-у-раз скрипів.