Песни для души

Їхав козак за Дунай,

Сказав: «Дівчино, прощай!

Ти, конику вороненький,

Неси та гуляй!»

Припев:

Лучше було б, лучше було б не ходити,

Лучше було б, лучше було б не любити,

Лучше було б, лучше було б та й не знать,

Як тепер, як тепер пропадать.

Вийшла, ручки заломивши,

І тяженько заплакавши:

«Як ти мене покидаєш,—

Тільки подумай!»

Припев.

«Білих ручок не ломай,

Ясних очей не стирай,—

Мене з війни із славою

К собі ожидай!»

Припев.

«Не хочу я нічого,

Тільки тебе одного,

Ти будь здоров, мій миленький,

А все пропадай!»

Припев.

Постій, постій, козаче!

Твоя дівчина плаче,

Як ти ж її покидаєш,—

Тільки подумай!

Припев.

Свиснув козак на коня:

«Оставайся здорова!

Як не згину, то вернуся

Через три года!»

Припев.