Песни для души

«Добривечір, дівчино, куди йдеш?

Скажи мені правдоньку, де живеш!»[87]

«Чи то ж би я розуму не мала,

Щоб я тобі правдоньку сказала?»

«Добривечір, дівчино, чия ти?

Чи вийдеш ти на вулицю гуляти?»

«Не питайся, козаченьку, чия я,

Як вийдеш ти на вулицю, вийду й я!»

«Дівчинонько-серденько, куди йдеш?

Скажи мені правдоньку, де живеш!»

«Отам моя хатонька край води,

З високого дерева, з лободи.

Я ж до хати сінечки приплету

З високого дерева, з черету!»

«Тепер же я догадався, чия ти!

Пусти ж мене, серденько, до хати!»

«Шкода теє, голубе, затівать,

Бо ти будеш ніченьку ночувать!»

«Та я ж тебе, серденько, не зведу,

Пожартую трішечки та й піду!»

Жартувала дівчина до зорі,

Поки стало виднесенько надворі.

«Ой, уставай, козаченьку, та тікай,

Та на мене славоньки не пускай!»