В нетрях Центральної Азії

КОРОТКИЙ ПОЯСНЮВАЛЬНИЙ СЛОВНИЧОК

Аксакал (тюркське) — буквально «біла борода», поважна, шановна людина, старшина, начальник.

Амбань — звання поважного чиновника Китайської імперії, звичайно губернатора провінції або генерал-губернатора краю.

Арат — трудящий Монгольської Народної Республіки, селянин, буквально скотар.

Аргал (монг.), кізяк (казах.) — лайно рогатої худоби та кінський кізяк, який у безлісих місцях Монголії, Центральної Азії вживають як паливо і в суміші з глиною як будівельний матеріал.

Архар (тюркське), аргалі (монг.) — гірський баран, який живе у високогірних місцях Алтаю, Центральної Азії та Казахстану; в СРСР створена нова порода овець шляхом гібридизації архара і мериноса — архаро-меринос.

Аршан (монг.), арсан (тюркське) — мінеральне джерело.

Байкалич (монг.), баялиш (каз.) — солянка чагарникова, яку поїдають верблюди.

Бархани — форми незакріплених, рухомих пісків, які мають вигляд місяця з крутою підвітряною стороною і положистою навітряною, з двома витягнутими по вітру рогами на кінцях.

Бодісатва — одно з перевтілень Будди (див. Геген).

Больдурук — бульдурук, по-українському саджа — птах із ряду рябкових, живе в пустинях Центральної Азії, відзначається захисним забарвленням пір'я, яке своїм кольором збігається з навколишньою природною обстановкою; шукаючи їжі, перелітає на дуже великі віддалі.

Ботало — великий балабончик, в який замість дробу кладуть кусок металу; вживається в Сибіру, коли пасуть худобу; дає не дзвінкий, а торохтячий звук.

Брамінськірукописи — рукописи, які писали індуські браміни, послідовники вчення Брами, релігії, що виникла в Індії в IX–X ст. до нашої ери.

Бударгана, будургана (монг.) — рослина поташевий курай.

Буддизм — релігія, що виникла в Індії в VI ст. до нашої ери і названа по імені свого мнимого засновника — Будди; північна гілка буддизму — ламаїзм.

Бурхани (ідоли) — зображення буддистських і ламаїстських божеств у вигляді фігур, зроблених з бронзи.

Ван (кит.) — титул монгольського князя.

Гаруде, гариде — за уявленням монголів міфічний велетенський птах, дійова особа багатьох монгольських казок.

Гільдія — поділ купецтва в царській Росії за розмірами оборотів і податків на три розряди — перший (найвищий), другий і третій.

Гуамянь (кит.), гума (каз.) — сорго, злак.

Геген — за віруванням буддистів і ламаїстів Будда і інші святі перевтілюються після своєї смерті; такі перевтіленці називаються хубілганами, а за громадянські заслуги називаються гегенами, що означає «світлий, блискучий і святий».

Даба (монг.) — бавовняна тканина одного кольору без рисунків.

Далай-лама — найвищий з лам, який живе в Тібеті, в місті Лхасі, в монастирі Потала. За значенням серед ламаїстів його можна порівняти з папою римським серед католиків.

Далемба — бавовняна тканина типу даби, але кращої якості.

Джигда — лох вузьколистий, кущ або невелике дерево.

Дзерен — вид газелі, що живе в степах; відзначається піщано-жовтим забарвленням спини та боків, гуртується у великі стада.

Дунгани — жителі західної провінції Китаю, землероби, за вірою мусульмани; не раз повставали проти китайських властей; найбільше повстання відбулося в 1862–1877 роках.

Карагана — дуже поширений кущ з родини бобових, жовта акація; два види карагани запроваджені в садову культуру.

Карагач (тюркське) — берест, ільм — дерево з родини ільмових, вид в'яза..

Кеклик — камінна курочка невеликих розмірів, що водиться в Центральній і Середній Азії; на кам'янистих розсипах внаслідок захисного забарвлення оперення непомітна; добре бігає, але погано літає.

Кендир (тюркське) — багаторічна рослина з родини барвінкових; із стебел можна одержати міцне волокно, близьке за властивостями до конопель; використовується для виготовлення вірьовок і текстилю.

Киргизи — так Кукушкін називав, як і всі росіяни того часу, казахів.

Князі праві і ліві — означає: князі правого і лівого прапора; китайські власті, залучаючи монголів до військової служби, встановлювали поділ їх по загонах, які мали прапори праві, середні і ліві.

Куку-яман (монг.) — гірський козел, вірніше, козерог, по-казахськи «тау-теке», що живе в горах Центральної Азії, Алтаю і Саян, де тримається неприступних місць.

Кулан (тюркське), джигетей — належить до напіввіслюків, живе в пустинях і напівпустинях Центральної Азії.

Кяриз — майже горизонтальна гірська виробка в наносах, завдяки якій збирають і виводять на земну поверхню підземні води.

Лама — служитель ламаїстської релігії; існували різні ступені — від послушників — дітей (з 7-річного віку) до вищого лами — далай-лами.

Лі — китайська міра довжини, яка дорівнює тепер 576 метрам.

Марал (тюркське) — олень, з рогів якого, «пантів», виробляють ліки «пантокрин»; розводять маралів у неволі на Алтаї в «маральниках». Колись сушені панти, які щороку спилювали у маралів, дуже цінились китайцями як ліки.

Ом-мані — буддійська молитва, повністю «ом-мані-пад-ме-хум», що означає: «о, скарбе на лотосі», зміст цієї молитви неясний, але за буддійським віруванням, буддисти і ламаїсти, які читали її, досягали небесних царств.

Саксаул — деревна рослина з родини маревих, має покручені стовбур і гілля, дрібне лускоподібне листя; росте в пустинях і напівпустинях; деревина дуже тверда, але ламка.

Санскритські рукописи — написані санскритом — літературною мовою древньої і середньовічної Індії.

Саркофаг (грецьке) — намогильний пам'ятник у вигляді труни.

Старатель (сиб.) — людина, що добувала золото в Сибіру, артільно або одноособово, і здавала намите золото в банк або в амбари золотопромисловців.

Субурган (інд.) — буддійський пам'ятник, який відзначає місце якої-небудь події або надмогильного напису, складається з п'єдесталу, кулі і шпиля.

Такири (тюркське) — знижені ділянки землі з гладкою глинистою щільною поверхнею, яка весною вкривається водою, а згодом висихає і тріскається на куски в суху пору; характерні для пустинних місцевостей Середньої Азії.

Тамариск (лат.) — невелике дерево або кущ з родини тамарискових, яке має пристосування для боротьби з посухою: голковидне листя і відклади солей на листі.

Тангути — монгольська назва тібетців, що населяють північно-східну частину Тібету.

Таранча — назва уйгурів, переселених китайськими властями в долину р. Ілі; уйгури належать до східної групи тюркської мовної групи; уйгури — мусульмани, за заняттям землероби; не раз повставали проти китайських властей.

Тарасун (сиб.) — молочна горілка подвійної перегонки.

Турпан, чернь-головня — велика качка з червоними ногами і яскраво-рудим оперенням; гніздує в норах або дуплах дерев далеко від води.

Тюрки — велика група народів, споріднених мовою, але вони не становлять єдиного народу; в СРСР до цієї групи належать: узбеки, казахи, киргизи, туркмени, каракалпаки, татари, чуваші, азербайджанці та ін.

Улус — у бурятів — поселення, в Якутській АРСР означає район, у Монголії раніше означав державу.

Фанза — китайський однокімнатний будиночок з земляною долівкою, земляним або черепичним дахом, очеретяними дверима та вікном з папером або бичачим пухирем; житло китайської бідноти.

Хадак — довга і вузька хустка з дешевої шовкової матерії, які були предметом підношення в Китаї та Монголії.

Хак (інд., перс.) — солончакові улоговини з глинистою кіркою, щільною в суху пору, яка перетворювалась у багнисту грязь під час дощів; поширені в Середній і Центральній Азії та Нижньому Поволжі.

Хара-сульта (монг.), буквально «чорнохвостик» — назва джейрана, газелі, що живе в Монголії, має темніше забарвлення спини, ніж дзерен; на відміну від останнього збирається невеликими стадами.

Хармик (монг.) — рослина заманиха сибірська, дуже поширений чагарник; монголи називають хармиком ягоди цієї рослини, але не саму рослину; російські мандрівники хармиком називають саму рослину.

Хлинь — сибірське означення верхової їзди невеликим тюпцем.

Ху — гунни — від китайської назви «хунну».

Чекай — маленька пташка з ряду горобцевих, відрізняється темним захисним забарвленням.

Чесуча — китайська матерія з природного шовку — тусора, білувато-сіруватого кольору.

Четверть (аршина) — поширена раніше в Росії міра.

Чий, дерису (монг.) — ковиль блискучий, дуже поширений в Середній і Центральній Азії з довгими тонкими стеблами, який росте великими скупченнями; стебла поїдає худоба, вони йдуть також на виготовлення циновок та інших виробів.

Чох — дрібна китайська мідна монета з квадратним отвором посередині для нанизування на шнурок.

Ефедра — рослина з родини хвойникових, росте в помірній смузі Європи та Азії; використовується в медицині.

Як — тібетський бик з довгою шерстю, чорного або білого кольору, з великими рогами, дуже витривалий у високогірних умовах, у зв'язку з чим використовується як в'ючна тварина в Тібеті; свійського яка монголи називають сарликом.