Збірка творів

Вулиця у Віндзорі. Входять пані Пейдж, Спритлі й Вільям.

ПАНІ ПЕЙДЖ

Як ви гадаєте, він уже у Фордів?

СПРИТЛІ

Напевне вже там або ось-ось надійде. Але він страх який лютий, що його вкинули у воду. Пані Форд просить, щоб ви негайно йшли до неї.

ПАНІ ПЕЙДЖ

Я скоро буду, тільки проведу свого хлопця до школи. О! А ось і його вчитель іде, видно, в них сьогодні вільний день.

Входить Еванс.

Що, велебний отче, сьогодні не буде навчання?

ЕВАНС

Не буде, пан Нікчем попрошив мене відпуштити хлопчів погуляти.

СПРИТЛІ

Хай Бог благословить його добре серце.

ПАНІ ПЕЙДЖ

Велебний отче, мій чоловік каже, що книжки не додали нашому синові ні крихти розуму. Будь ласка, попитайте його трохи з граматики.

ЕВАНС

Ходи шюди, Вільяме. Підійми голову, ну!

ПАНІ ПЕЙДЖ

Ходи, синку, ходи. Підійми голову й відповідай. Не бійся.

ЕВАНС

Вільяме, шкажи, шкільки чишел має іменник?

ВІЛЬЯМ

Двоє.

СПРИТЛІ

Як, тільки двоє імен? Та в самому Віндзорі їх сила-силенна!

ЕВАНС

Тихо, не жаважайте! Як буде по-латиншькому «гарний»?

ВІЛЬЯМ

Pulcher.

СПРИТЛІ

Пухлий? Хіба пухлий гарний? Це хтось дурний вигадав таке!

ЕВАНС

Ох же й темна жінка! Читьте, прошу ваш. Що ожначає lapis, Вільяме?

ВІЛЬЯМ

Камінь.

ЕВАНС

А як буде камінь?

ВІЛЬЯМ

Жорно.

ЕВАНС

Ні, камінь буде lapis, добре жапам’ятай шобі.

ВІЛЬЯМ

Lapis.

ЕВАНС

Гаражд, Вільяме. А тепер шкажи, від якої чаштини мови походять артиклі?

ВІЛЬЯМ

Артиклі походять від займенників і відмінюються так: singulariter nominativo — hie, haec, hoc.

ЕВАНС

Правильно, наживний — hie, haec, hoc. А родовий, genitivo — hujus, жатям шобі. Ну, а як буде жнахідний?

ВІЛЬЯМ

Accusativo — hinc.

ЕВАНС

Прошу тебе, шинку, жапам’ятай: accusativo буде hunc, hanc, hone.

СПРИТЛІ

Гунг, ганг! Це вже, мабуть, по-собачому, а не по-латинському.

ЕВАНС

Годі вам патякати, жінко! А як буде кличний відмінок, Вільяме? Агов, vocativo, агов! Жапам’ятай, шинку, кличний відшутній, caret.

СПРИТЛІ

І справді кара, хтозна-тільки за віщо.

ЕВАНС

Годі вам, кажу!

ПАНІ ПЕЙДЖ

Помовчте.

ЕВАНС

А як буде родовий у множині, Вільяме?

ВІЛЬЯМ

Родовий?

ЕВАНС

Так.

ВІЛЬЯМ

Родовий буде horum, harum, horum.

СПРИТЛІ

Тю-тю, вимагати від дитини, щоб вона казала про те, як родять з горем!

ЕВАНС

Пошоромтешь, жінко!

СПРИТЛІ

Самі посоромилися б. Учити дитину таких слів! Казати, щоб вона гикала, а тоді ще й «родити з горем». Агій на таку науку!

ЕВАНС

Чи ви ждуріли? Чи й шправді нічогішінько не тямите у відмінках, чишлах і родах? Дурнішої жінки я жроду не бачив шеред хрещеного люду!

ПАНІ ПЕЙДЖ

Прошу вас, цитьте.

ЕВАНС

А тепер, Вільяме, провідміняй мені кілька жайменників.

ВІЛЬЯМ

Та я їх забув.

ЕВАНС

А ти жгадай: qui, quae, quot, який, яка, яке. Бо коли жабудеш qui, quae, quot, то діштанеш прочуханки. Ну, годі на шьогодні, можеш іти гуляти.

ПАНІ ПЕЙДЖ

Я бачу, він більше знає, ніж я сподівалася.

ЕВАНС

У нього добра пам’ять. Прощавайте, пані Пейдж.

ПАНІ ПЕЙДЖ

Прощавайте, велебний отче. Іди, синку, додому. Я теж іду, бо й так уже забарилася. (Виходять)