Коли сонце було богом

Примітки

1

Портал — монументальний, багато оздоблений вхід до будівлі.

2

Діодор Сіцілійський — грецький письменник та історик, що жив у І ст. до н. е.; автор «Бібліотеки».

3

Тут ідеться про представників царської династії Ахеменідів, яка займала престол в Ірані від 558 до 330 рр. до н. е. Засновником її був Кір І (558–529 рр. до н. е.).

4

Ост-Індська компанія — організація англійських купців для торгівлі з Індією; виникла 1600 р., існувала до 1857-59 рр. Відігравала активну роль у здійсненні агресивної імперіалістичної політики Англії щодо Індії, сприяючи перетворенню останньої на колонію. Відзначалась варварськими грабіжницькими методами експлуатації індійського народу.

5

Агурамазда (Ормузд) — бог добра; головне божество релігії стародавніх іранців.

6

Старий завіт — Біблія поділяється на дві частини або завіти: Старий завіт і Новий завіт. Старий завіт запозичений з іудейських переказів і священних книг; він складається з П'ятикнижжя, книг Царств, Пророків і т. д. Новий завіт — власне, християнське учення, що виникло І ст. н. е.; до його складу входять Євангеліє, Діяння апостолів, Послання, Апокаліпсис, — твори, зв'язані з постаттю Ісуса Христа.

7

Єгова (Яхве) — бог в іудейській релігії, творець і вседержитель усього, що існує.

8

Гулагу — монгольський хан і завойовник; у кінці XIII ст. володів завойованими землями Ірану, Туркменії, Закавказзя, Месопотамії, Малої Азії;

9

Тамерлан (правильніш — Тімур) — монгольський завойовник XIV ст.; утворив величезну імперію в Центральній Азії.

10

Секстант — прилад, що ним визначають за розташуванням зірок місце певної точки на земній кулі.

11

Ной і Німрод — у Біблії розповідається про те, як бог, вирішивши покарати людей за гріхи, утворив потоп, від якого врятувався лише один чоловік — Ной. У Ноя було три сини: Сим, Хам і Яфет; внук Хама був Німрод, «сильний звіролов», що царював у Вавілоні, Ереху, Аккаді й Халне в країні Сеннаар. З цієї країни вийшов Ашшур, який побудував Ніневію.

12

Ксенофонт — старогрецький філософ, історик і політичний діяч (434–359 рр. до н. е.). В своєму творі «Анабазис», розповідаючи про відступ 10 тис. греків під час війни з Іраном через ворожі землі, подає опис земель, через які пролягав їхній шлях.

13

Авраам — біблійний патріарх, який спочатку нібито жив в Урі.

14

Феллахи — осілі арабські селяни.

15

Шумери й Аккадці — дві основні групи стародавнього населення Дворіччя. Аккадці належали до семітських племен (тобто до тієї групи, до якої належать араби і євреї); походження шумерів досі не з'ясовано. Так само немає єдиної думки і про час їхньої появи в долині Тігру і Євфрату. З. Косідовський вважає, що аккадці з'явилися раніше від шумерів, однак радянські вчені схиляються до визнання саме шумерів тубільним населенням Месопотамії.

16

Геродот — найвидатніший із старогрецьких істориків (485–405 рр. до н. е.). В своєму творі подає дуже важливі відомості з історії різних країн, у тім числі — і Скіфії, що була на території України.

17

Пліній Старший — великий римський учений-енциклопедист (23–79 рр. н. е.). Автор «Натуральної історії», в якій узагальнив усі тогочасні знання про Всесвіт. Загинув під час виверження Везувію.

18

Яків та його сон — згідно з біблійною легендою, Яків — син Ісаака і внук Авраама. В одному місці Біблії розповідається про те, як Яків пішов шукати собі дружину до Месопотамії і, заснувши по дорозі, бачив уві сні величезні сходи, які з'єднували небо з землею. По цих сходах спускалися й піднімалися янголи, а нагорі стояв бог.

19

Зороастр (правильніш — Заратустра) — легендарний засновник авестійської релігії стародавніх іранців, викладеної в кодексі Зенд-Авести.

20

Хронологія історії Стародавнього Сходу поки що остаточно не визначена. Окремі дослідники дотримуються різних дат для одних і тих самих подій. Причина цьому — розбіжність у джерелах, їхній легендарний подекуди характер, а також — неясність щодо способу літочислення, неоднакового в різні епохи і в різних країнах. Зокрема, щодо історії Стародавнього Дворіччя існують так звані «коротка», «середня» й «довга» хронології; різниця між ними досягає кількох століть. З. Косідовський, як і більшість радянських дослідників, дотримується середньої хронології.

21

Мафусаїл — біблійний патріарх, який нібито мав жити 969 років, тому ім'я його стало символом довголіття.

22

Молох — у релігії Стародавньої Фінікії та Карфагену — бог сонця, якому офірували людей. У символічному значенні — справа, що потребує багато жертв.

23

Єремія — біблійний пророк, якому приписують твір, відомий під назвою «Ремствування Єремії». В ньому оплакується зруйнування Єрусалима вавілонянами 586 р. до н. е. І так званий «вавілонський полон» іудеїв.

24

Шумери й Римляни — порівняння історичної ролі шумерів і римлян незакономірне. Шумерійське об'єднання відбиває епоху переходу суспільства від первісно-общинного ладу до рабовласництва, тоді як Римська держава є явище розвиненого рабовласницького ладу, причому агресія Риму була спрямована переважно проти народів з давнішою культурою, які в історичному розвитку стояли вище за римлян (Греція, країни переднього Сходу, Єгипет і т. д.).

25

Секуляризація — процес усунення церкви з окремих галузей життя.

26

Гіпарх — славетний старогрецький астроном (жив II ст. до н. е.); його вважають батьком наукової астрономії.

27

Птолемей (Клавдій) — грецький географ і астроном, автор «Птолемеєвої системи» світу; жив у Олександрії в першій половині II ст. н. е. У своєму творі «Географія» узагальнив великий фактичний матеріал, накопичений попередніми дослідженнями античних учених.

28

Страбон — Грецький географ і історик епохи Августа (кінець І ст. до н. е. — І ст. н. е.).

29

Плутарх — відомий грецький історик (46-120 рр. н. е.), автор «Порівняльних життєписів».

30

Гема — дорогий камінь з вирізаними на ньому оздобами.

31

Робесп'єр, Максиміліан — видатний діяч Великої Французької революції, вождь якобінців — лівої партії дрібної буржуазії, головний натхненник революційного терору 1793-94 рр., страчений після контрреволюційного перевороту 1794 р.

32

Скарабеї — вид жуків-гнойовиків; у Стародавньому Єгипті скарабеїв вважали священними, а їхні фігурки з коштовного каменю або з поливаної глини правили за амулети, печаті й медалі.

33

Фіви — столиця Єгипту за доби Середнього та Нового царства. За часів Стародавнього царства столиця була в Мемфісі.

34

Піраміди Хеопса, Хефрена, Мікеріна — три так звані великі піраміди в м. Гізі поблизу Каїра. Належали царям IV династії — Хуфу (в грецькій транскрипції- Хеопс), Хафра (Хефрен) та Менкаура (Мікерін, чи Міцерін).

35

Бібл — місто у Фінікії.

36

Щодо хронології Стародавнього Єгипту також є серйозні розбіжності. Наприклад, дата об'єднання Верхнього і Нижнього Єгипту за царя Менеса коливається між 5867 і 2224 рр. до н. е. З. Косідовський приймає дату близько 2900 р.; радянські історики визнають 3000 або 3200 рр. Відповідно коливаються й дати пізніших періодів (Стародавнє царство).

37

Регентство — тимчасове управління державою, доручене одній особі або кільком на час хвороби, тривалої відсутності чи неповноліття монарха.

38

Узурпатор — особа, що незаконно захопила владу.

39

Політеїзм — одночасне вшанування багатьох богів (на противагу моьотеїзмові — поклонінню одному богові).

40

Мойсей — біблійний пророк, законодавець єврейського народу. Згідно з легендою, вивів євреїв з Єгипту, йому приписується авторство П'ятикнижжя (Тори) — однієї з найважливіших складових частин Старого завіту.

41

Верхній і Нижній Єгипет.

42

Інтарсія — техніка декоративного оздоблення предметів візерунками, складеними з кусків різного дерева, що вставляються у навмисне видовбані місця.

43

Агамемнон, Ахіллес, Одіссей, Менелай — герої поем Гомера «Іліада» та «Одіссея».

44

Еней і Анхіз — герої поеми Вергілія «Енеїда».

45

Софокл — великий старогрецький драматург (бл. 495–405 рр. до н. е.); автор трагедій «Едіп — цар», «Едіп в Колоні», «Антігона» та ін.

46

Фукідід — видатний грецький історик (жив у другій половині V ст. до н. е.); написав історію Пелопоннеської війни.

47

Адріан — римський імператор (117–138 рр. н. е.).

48

Есхіл — великий старогрецький драматург, (525–456 рр. до н. е.). Автор трагедій, серед яких важливе місце займає трилогія «Орестея» («Агамемнон», «Хоефор», «Евменіди»), присвячена трагічній історії сім'ї Агамемнона.

49

Сенкевич, Генріх — видатний польський письменник другої половини XIX ст.

50

Трирема — у стародавніх греків та римлян — судно з трьома ярусами весел.

51

Форум — місце народних зборів у римлян.

52

Дорійський стиль — в архітектурі відзначається простими колонами й капітелями без прикрас. Капітель — розширена верхівка колони.

53

Базиліка — в античних містах — будинок для громадських і державних установ (від грецького слова «базилевс» — цар). Зараз цим словом називають певний тип архітектурної споруди — видовжену прямокутну будівлю з рівномірною на всьому протязі покрівлею.

54

Квадрига — колісниця в стародавніх римлян, запряжена учотирикінь.

55

Таціт — найвидатніший римський історик (55-120 рр. н. е.), автор ряду творів («Германія», «Історії», «Аннали» та ін.).

56

Пліній Молодший — староримський письменник і державний діяч (близько 62 — близько 114 рр. н. е.). Відомі його листи, що дають широку картину життя Римської імперії.

57

Аттіка — оздобна стінка над фронтоном будинку, яка затуляла дах.

58

Марк Аврелій — римський імператор (161–180 рр. н. е.); уславився як видатний філософ.

59

Август (Октавіан) — перший римський імператор (27 р. до н. е. — 14 р. н. е.).

60

Корінфський стиль в архітектурі — стиль, характерний колонами з капітеллю у формі келиха, складеного з листків аканту.

61

Клака — за старих часів, а також у сучасних капіталістичних країнах — група «глядачів», навмисне найнятих, щоб створити успіх окремому артистові, спектаклеві, драматургові або композиторові гучними аплодисментами, чи, навпаки, провал — свистом і криком.

62

Сулла — римський диктатор (138-78 рр. до н. е.); політичний діяч останнього періоду Римської республіки. Провадячи терор проти прихильників свого противника Марія, видавав так звані проскрипції — списки осіб, поставлених поза законом, майно яких забирав у казну.

63

Меандри — орнамент, що в ньому зігнуті лінії перетинаються під прямим кутом.

64

Епікур — римський філософ-матеріаліст (342–270 рр. до н. е.); відстоював право людини на радощі життя.

65

Доміціан — римський імператор (81–96 рр.), уславився терором, конфіскаціями маетностей тощо; убитий змовниками.

66

Евріпід — великий старогрецький драматург (близько 480–406 рр. до н. е.); автор трагедії «Іпполіт», «Медея», «Електра», «Іфігенія в Тавріді» та ін.

67

Менандр — великий старогрецький драматург (близько 343 — близько 291 рр. до н. е.); перший почав писати на побутові теми.

68

Зенон — старогрецький філософ (близько 336–364 рр. до н е.), засновник школи стоїків, яка вчила, що людина залежить від долі і завдання її — звільнитися від пристрастей і жити, скоряючись розумові.

69

Сенека — видатний римський філософ і оратор (54 р. до н. е. — 39 р. н. е.). Проповідував толерантність і гуманність у стосунках між людьми.

70

Фалерн — улюблене вино стародавніх римлянів.

71

Содом і Гоморра — згідно з біблійною легендою, жителі цих двох міст відзначалися розпустою, за що бог наслав на обидва міста небесний вогонь і знищив їх. Назви Содома й Гоморри стали означенням всякого хаосу, безладдя і т. д.

72

Естремадура — провінція в Західній Іспанії.

73

Іберійський півострів — стародавня назва Піренейського півострова, тобто Іспанії.

74

Сан-Домінго — острів Гаїті, один з групи Великих Антільських островів у Карібському морі.

75

Юкатан — півострів у Центральній Америці, одноіменна провінція Мексіки.

76

Конквістадори (ісп. «завойовники») — так називають учасників загарбницьких походів на американський континент XVI ст.

77

Берналь Діас — солдат армії Кортеса, безпосередній учасник завоювання Мексіки. Після повернення написав книгу спогадів, що стала за головне джерело для вивчення історії походу Кортеса.

78

Аутодафе (ісп. «справа віри») — так називалося публічне спалення «єретиків» або речей, так чи інакше причетних до «єресі» (наприклад, книжок), яке влаштовувала іспанська інквізиція від кінця XV ст.

79

Стела — поставлена прямовисно кам'яна плита, здебільшого надмогильна, з малюнками й написами.

80

1951 р. радянський учений Ю. В. Кнорозов за розробленою ним системою зробив перші успішні спроби прочитати ієрогліфічні тексти майя. 1961 р. вчені новосибірського відділення Академії Наук СРСР розшифрували близько половини текстів майя за допомогою електронолічильних машин.

81

У грудні 1957 року повідомлено, що в каліфорнійських могилах у Санта-Роса знайдено сліди перебування на американському континенті людини, що жила 30 тисяч років тому.