Ревнощі — ненависне почуття, якого багато хто соромиться. Люди схильні звинувачувати себе вже за те, що відчувають ревнощі. Дехто придушує їх і відмовляється визнавати.
Думаю, якби ми мали вибір, більшість захотіла б ніколи не відчувати ревнощів. Однак не можна просто заборонити собі щось відчувати. Утім кожен має можливість попрацювати над зв’язком із людиною, яку ревнує, і завдяки цьому почуватися впевненіше й безпечніше. Найчастіше ми ревнуємо своїх партнерів у коханні, але ревнощі також можуть стосуватися брата, сестри, батьків, друзів тощо.
По суті, ревнощі — це страх бути перевершеним. Об’єктом ревнощів не обов’язково є людина. Можливо, вам знайомі ревнощі до телебачення, роботи, хобі чи інших занять, які настільки важливі для вашого партнера, що ви почуваєтесь покинутими.
Між заздрістю й ревнощами багато схожого. У них обох закладено такі базові емоції, як гнів, смуток і радість. Крім того, ревнощі — це ще й страх лишитися самотнім.
Багатьом людям легше боротися з гнівом, аніж із тривогою чи страхом. Можливо, ви ледве відчуваєте свій страх, тому що повністю зосереджені на гніві й бажанні боротися з суперником або з партнером, який віддав перевагу не вам. Якщо ви наважитеся повністю прийняти ваш страх і розповісти про нього партнеру, то отримаєте більше шансів на позитивну реакцію, ніж якщо просто виявлятимете гнів.
Коли йдеться про почуття, пов’язані із соромом, важливо дбати про те, щоб ніхто не почувався ображеним. Тому робіть усе можливе, щоб обговорювати ці почуття в атмосфері прийняття — навіть якщо для вас це важко або ви боїтеся, що вашу свободу хочуть обмежити.
Можливо, ви зіткнулися з дилемою. Якщо наважитеся донести її до вашого партнера й залучите його до пошуку подолання проблеми, це піде тільки на користь стосункам. Дилема може звучати приблизно так: «Щоразу, коли я виходжу з дому й бачу, що тобі через це боляче, мені хочеться негайно все скасувати, тільки б ти усміхалася й була радісною. Проте я боюся, що якщо відмовлюся від проекту, який наповнює моє життя сенсом, то стану надто роздратованим, сердитим і неприємним, і тобі не захочеться зі мною бути».
Якщо ваш партнер відчуває, що важливий для вас і ви враховуєте його думку під час ухвалення рішень, його ревнощі послабляться.
Деякі люди ревнують частіше, ніж інші. Якщо ви ревниві, причиною може бути ваша вразливість. І чим нижча ваша самооцінка, тим більше ви ревнуватимете. Якщо ви вважаєте себе менш привабливими, то відчуватимете значно більшу загрозу з боку конкурентів, на відміну від тих, хто вірить у свою винятковість. Якщо вам властиво хвилюватися, що вас ось-ось покинуть заради когось кращого, варто попрацювати над своєю самооцінкою.
Іноді до мене приходять клієнти, які потерпають від ревнощів. Вони звертаються в клініку за порадою своїх партнерів, які хочуть допомогти позбутися цієї надокучливої емоції.
І все ж, судячи з мого досвіду, ревнощі розповідають набагато більше про стосунки, ніж про самого ревнивця. Зазвичай більш вразлива в парі людина першою відчуває, що зі взаєминами щось негаразд. Можливо, емоційне тепло, яке колись було між партнерами, кудись зникає. Коли ревнощі виявляються симптомом, парі корисно поговорити про них як про спільну проблему. Це допоможе краще усвідомити, що про відносини потрібно дбати й повсякчас інвестувати в них, щоб вони тривали довго.
І все-таки в деяких ситуаціях ревнивій людині варто пройти курс психотерапії, щоб дослідити й усунути те, що заважає сформувати адекватну здорову самооцінку.
Ревнощі — це насамперед страх бути перевершеним. Це почуття може бути пов’язаним із низькою самооцінкою ревнивця. Іноді воно вказує на те, що вам слід подбати про свої стосунки й розбудовувати їх. Якщо ви можете говорити про ревнощі так, щоб жодна сторона не почувалася винною, ви на правильному шляху.