Люди дому Ніре

Примітки

1

Кобо Дайсі — посмертне ім'я Кукая (774–835), японського монаха, вченого, поета, художника і засновника буддійської секти Сінґон. (Тут і далі — прим. перекладача.)

2

Фундосі — настегнова пов'язка.

3

Ідеться про «рисові заворушення» 1918 року.

4

«Сейюкай» — одна з головних політичних партій Японії між двома світовими війнами.

5

Сьосей — студент, що службою заробляв на навчання.

6

Моці — рисові колобки.

7

Сенсей — шанобливе звертання до вчителя, лікаря тощо.

8

Хакама — елемент традиційного японського вбрання, щось на зразок шароварів.

9

Дзянкен — дитяча гра, коли двоє виставляють кулак («камінь»), долоню («папір») або два пальці («ножиці»); за правилами гри, «ножиці» перемагають «папір», «папір» — камінь», а «камінь» — ножиці».

10

Хібаці — жаровня для опалювання кімнати.

11

Сьодзі — розсувна перегородка в традиційному японському домі.

12

Це ім'я, прочитане за так званим оном, звучить як «Бейкоку», тобто «Америка».

13

Осю — Європа (яп.).

14

В основі імені Рюко є ієрогліф, що означає «дракон», а в імені Сейко — «святий».

15

Момо — персик (яп.).

16

Сан — ввічливе звертання до рівних або старших за віком чи вищих за соціальним станом осіб.

17

Коку — міра об'єму, приблизно 180 л.

18

Хаорі — коротке верхнє кімоно, накидка.

19

Обі — широкий пояс для кімоно.

20

«Ґакусюін» — назва гімназії для дітей високопоставлених осіб.

21

Сама — звертання найвищої шанобливості.

22

Маресуке Ноґі (1849–1912) — генерал, учасник японсько-російської війни 1905 року, який у день смерті імператора Мейдзі вчинив харакірі за самурайським звичаєм.

23

Руйко Куроіва (1860–1920) — журналіст, літератор і перекладач.

24

Ґідаю — артист-оповідач в японському класичному театрі.

25

Епоха Мейдзі — 1868–1912 рр.; епоха Тайсьо — 1912–1926 рр.; епоха Сьова — 1926-1989 рр.

26

«Чорні кораблі» — так японці назвали американську військову ескадру, яка 1853 року з'явилася в Токійській затоці й поставила вимогу відкрити Японію для закордонної торгівлі.

27

Інарі — бог рисового урожаю в синтоїстській релігії.

28

Момохікі — короткі й вузькі штани.

29

Цян — пестливий суфікс.

30

Ґета — дерев'яне взуття.

31

1904 р.

32

Татамі — мата з рисової соломи, яку використовують для позначення площі кімнати; її стандартний розмір — 1,5 кв. м.

33

Ім'я Кііціро може мати лише перший син у сім'ї.

34

Доно — офіційне звертання.

35

Висота 203 — пагорб у Люйшуні (колишньому Порт-Артурі).

36

Майже 185 см.

37

Кун — звертання до нижчих або рівних за соціальним станом чи віком.

38

Токонома — ніша в стіні для картини, квітів тощо.

39

Сьо — міра об'єму, 1,8 л.

40

1895 р.

41

Йосівара — квартал розпусти в Токіо.

42

Тецуйосі — інше прочитання ієрогліфів, що позначають ім'я Тецукіці.

43

Ідеться про китайського поета й художника XVIII ст. Цзінь Нуна.

44

Екікен Каїбара (1630–1714) — вчений-конфуціанець; Екаку Хакуін (1685–1767) — дзен-буддійський монах, автор трактату «Оратеґама» про медитацію, військове мистецтво, хвороби тощо; Ацутане Хірата (1776–1843) — дослідник класичної японської літератури.

45

1919 р.

46

Хоґецу Сімамура (1871–1918) — літератор, який разом з актрисою Сумако Мацуї заснував у Японії театр новочасної європейської драми.

47

1920 р.

48

Рі — міра довжини, приблизно 4 км.

49

Хасі — палички для їди.

50

Сена — одна сота єни, основної грошової одиниці Японії.

51

Утако Сімода (1854–1936) — педагогиня, засновниця жіночої школи з практичним навчанням.

52

«Тейґекі» («Імперський театр») — театр у Токіо, в якому вперше ставили західні п'єси і навіть опери; «Міцукосі» — універмаг у Токіо.

53

Такітаро Нісіда (1870–1945) — відомий японський філософ; Нацуме Сосекі (1867–1916) — класик японської літератури.

54

1914 р.

55

Василь Єрошенко (1899–1952) — сліпий музикант, есперантист і письменник українського походження з Білгородщини.

56

Танка — класичний японський вірш розміром 5-7-5-7-7 складів.

57

Ідеться про Роскоу Арбакла (1887–1933), комедійного актора американського німого кіно, прозваного «Товстуном» через свою огрядну зовнішність.

58

Хакосеко — прикраса у формі мініатюрної дамської сумочки.

59

Ідеться про твори популярних тоді письменників Руйко Куроіва (1862–1920) і Наміроку Муракамі (1865–1944), написані як на японські теми, так і за сюжетами, запозиченими з європейських літератур.

60

Япс — зневажливе прізвисько японців.

61

Волохань — японське зневажливе прізвисько європейців.

62

Сукіякі — м'ясо, смажене на соєвій олії з цукром і приправами.

63

1923 р.

64

«Кенсейкай» — одна з двох політичних партій довоєнної Японії.

65

Зазвичай «золоті генерали» використовують для оборони короля, а «срібні генерали» — для нападу.

66

На початку вересня в Японії зазвичай починаються тайфуни, повені та інші стихійні лиха.

67

Сусі (суші) — колобки вареного рису, вкриті яйцем, рибою, овочами та приправлені оцтом і цукром.

68

Табі — шкарпетки з окремим великим пальцем, пошиті з цупкої тканини.

69

1924 р.

70

Капітан Амакасу (1891–1945) — командував загоном, який під час Великого землетрусу 1923 року розстріляв групу анархістів.

71

Цубо — міра площі, 3,3 кв. м.

72

Хонен — засновник буддійської секти Дзьодо.

73

За Вашингтонським договором 1922 року між США, Великобританією і Японією морські сили цих держав мали скоротитися до відношення 5:5:3.

74

Сінаґава — район Токіо.

75

1926 р.

76

«Суехіро» — означає «розвиток».

77

1904 р.

78

1920 р.

79

Авасе — кімоно на легкій підшивці.

80

Аяторі — дитяча гра з нитками.

81

Лі Хунчжан (1823–1901) — китайський воєначальник часів Маньчжурської династії.

82

1926 р.

83

Сі — шанобливе офіційне звертання.

84

1933 р.

85

Кокі Тайхо — борець «сумо», що виграв 32 турніри, народився 1940 року на Сахаліні. Його батько Маркіян Бориско — українець, родом із Харкова, мати — японка.

86

Какемоно — японська картина або каліграфічний напис на продовгуватій смузі шовку чи паперу.

87

Хейхаціро Тоґо (1847–1934) — японський адмірал, що командував флотом під час японської війни 1905 року.

88

В Японії лівосторонній вуличний рух.

89

Інцидент, спровокований 1931 року японським військовим командуванням у Північному Китаї, що закінчився утворенням маріонеткової Маньчжурської держави.

90

Воєнні дії японської армії поблизу Шанхая 1932 року.

91

Утаї — уривки класичних п'єс, виконувані речитативом.

92

Такео Хіросе (1868–1904) — капітан 2-го рангу, герой японсько-російської війни.

93

Камеційо — персонаж лялькового театру.

94

1933 р.

95

1938 р.

96

Сасімі — страва із сирої риби.

97

Бенто — коробочка з їжею.

98

1936 р.

99

Сунь Укун — чарівна мавпа, головний персонаж класичного китайського роману У Ченьеня «Сунь Укун — мавпячий цар».

100

1929 р.

101

1930–1931 рр.

102

1932 р.

103

1936 р.

104

Хаґі — леспедеца двоколірна (декоративний напівчагарник).

105

Сусукі — міскант китайський (висока трава, що росте на пустирях).

106

1937 р.

107

1938 р.

108

Сямісен — триструнний щипковий інструмент.

109

Дарума — дерев'яна лялька, схожа на Івана-покивана.

110

1939 р.

111

Котацу — кімнатна жаровня, вставлена в підлогу й накрита ковдрою.

112

Мідзуаме — солодощі, схожі на патоку.

113

1940 р.

114

Перші рядки гімну англо-японської гімназії на слова відомого японського поета-символіста Хакусю Кітахари (1885–1942).

115

Рюіці Йокояма (1909–2001) — відомий художник у стилі манга, що прославився своїм коміксом про життя Фуку-цяна, хлопця з торговельної частини Токіо.

116

Мокіці Сайто (1882–1953) — японський поет, який писав вірші у традиційному класичному стилі, й психіатр; батько Моріо Кіти, що до певної міри став прообразом одного з головних персонажів роману — Тецукіці.

117

Масасіґе Кусунокі — герой японського феодального епосу; Хідейо Ногуці (1876–1928) — японський бактеріолог.

118

Ґіндза — центральна вулиця Токіо.

119

У Японії його неофіційно називали «Рейзен», кодова назва, дана союзниками — «Зік» (Zeke). Пілоти ж називали просто «Зеро».

120

1941 р.

121

«Морські Орли» — японська морська авіація.

122

«Дзуйкаку» — означає «журавель щастя».

123

Ґо й сяку — міри об'єму, 0,18 л і 0,018 л відповідно.

124

1942 р.

125

Жібеньбін — японський солдат (кит.).

126

Тосо — новорічний напій, саке, настояне на спеціях, що, згідно з віруваннями, продовжує життя.

127

«Країна рисового колосся» — стародавня поетична назва Японії.

128

1943 р.

129

1943 р.

130

Торіі — храмові ворота культового призначення.

131

1942 р.

132

1943 р.

133

1944 р.

134

Перл Бак (1892–1973) — американська письменниця, лавреатка Нобелівської премії, авторка роману «Добра земля», присвяченого життю китайських селян.

135

Татаро-монголи на чолі з ханом Хубілаєм зробили дві спроби завоювати Японію: у 1274-му й 1281-му роках. Перший напад японці відбили з великими труднощами, під час другого — ворожий флот загинув від тайфуну.

136

1938 р.

137

1943 р.

138

Епоха Тайсьо — 1912–1926 рр.

139

Урасіма — герой відомої японської казки.

140

Ім'я «Норосе» співзвучне дієслову «нороу», що означає «проклинати».

141

1945 р.