Доха — верхній одяг із хутряним верхом і такою самою підкладкою.
Сель — короткочасний бурхливий паводок на гірських річках із великим вмістом намулу й уламків гірських порід.
Ксенопсихологія (фантаст.) — наука, яка займається вивченням психології позаземних істот чи цивілізацій.
Н.П. — надзвичайна подія.
Кесон — водонепроникна камера, яку використовують для підводних робіт.
Барон Мюнхгаузен — герой знаменитого циклу веселих небилиць, що був виданий у Лондоні у 1785 р. Р. Е. Распе.
Тут: не встигла пристосуватися до певних умов.
Аксіоматика — сукупність аксіом, що лежать в основі тієї чи іншої науки.
Тут у значенні: проміжний епізод.
Тут у значенні: яка вбиває усе живе.
Крoкі — нашвидку зроблений малюнок, креслення; план місцевості, накреслений на око, без попереднього вимірювання.
Фраза із повісті М. Гоголя «Нотатки божевільного».
Сікурс (застаріле) — допомога, підтримка.
Траверз — напрям, перпендикулярний до курсу корабля чи його діаметральної площини. «Бути на траверзі» якогось предмета — знаходитися на лінії, яка напрямлена на цей предмет і утворює прямий кут із напрямом руху суб’єкта.
Цитата із «Нічної пісні Джунглів» (розділ «Брати Мауглі») знаменитого твору Дж.Р.Кіплінга «Книга Джунглів».
Тут: спосіб життя.
Надир — точка небесної сфери, протилежна до зеніту.
Верньєр — пристрій для точного настроювання апаратури. // Камбуз — кухня на кораблі.
Камбуз — кухня на кораблі.
Глінтвейн — гарячий напій, виготовлений з виноградного вина, цукру та спецій.
Меренга — тістечко із запечених збитих яєчних білків і вершків із цукром.
Назва оповідання Ч. Діккенса, що входить у цикл «різдвяних оповідей».
Чеширський кіт — персонаж «Алісиних пригод у Дивокраї» Л. Керрола.
Відсилання до епізоду дванадцятого розділу «Пригод Тома Сойєра» Марка Твена.
Лускунчик — назва казки німецького письменника Е.Т.А.Гофмана.
Стилізований вислів біблійного «жбани гніву» («Книга пророка Єремії»; 50, 25)
Реноме — громадська думка, що закріпилася за ким-небудь.
У давнину провинних матросів часто вішали на фок-реях — нижніх реях на фок-мачті.
Йдеться про давньогрецького філософа Зенона Елейського, котрий для захисту вчення Парменіда про єдине непорушне буття сформулював ряд апорій («нерозв’язних положень»), показавши, що визнання реальності множинності руху призводить до логічних суперечностей.