Розділ четвертий Змовники

Кікі Ару дуже мало знав про Країну Оз, і ще менше — про звірів, які там жили. Але план старого гнома здався йому цілком прийнятним. У хлопця була підозра, що Злючка-Закарлючка хоче якимись хитрощами домогтися своєї власної мети. Через те він вирішив не спускати ока з свого товариша по змові. Кікі розумів, що поки він тримає в секреті чарівне слово перевтілення, Злючка-Закарлючка не наважиться зробити йому зле. А в думці хлопець уже дав собі слово, що, як тільки вони завоюють Країну Оз, він оберне старого гнома на мармурову статую і залишить його в такому вигляді назавжди.

Злючка-Закарлючка, з свого боку, був певен, що коли він уважно стежитиме й підслухуватиме, то зможе викрасти таємницю хлопчика. А взнавши чарівне слово, оберне Кікі Ару на в’язку хмизу, яку спалить, і в такий спосіб позбудеться хлопця.

Так завжди роблять злі й погані люди. Вони не можуть довіряти навіть одне одному. Злючка-Закарлючка сподівався обдурити Кікі, а Кікі сподівався обдурити Злючку-Закарлючку. І вони обидва тішились однією думкою.

— Через пустелю довгий шлях, — сказав хлопчик, — а гарячі піски дихають отруйними випарами. Краще почекаємо до смерку. За ніч, коли буде прохолодніше, ми й перелетимо її.

Колишній король гномів погодився на це, і решту дня вони згаяли на докладне обговорення свого плану. Увечері, розплатавшися з хазяїном трактиру, змовники вийшли в маленький гайок поблизу.

— Почекайте мене тут, я скоро повернусь, — сказав Кікі і швидко зник у темряві, залишивши гнома самого.

Злючці-Закарлючці дуже кортіло дізнатись, куди пішов хлопчик, але він тихо стояв на місці, поки, зовсім несподівано для себе, в єдину мить не обернувся на великого орла. Тоді він пронизливо закричав і з подиву розгублено залопотів крилами. Одразу ж на його орлиний клекіт хтось відгукнувся з-за гайка, і другий орел, навіть більший і сильніший за оберненого Злючку-Закарлючку, проплив між деревами й опустився поруч нього.

— Ось тепер можна й летіти, — сказав другий орел голосом Кікі.

Злючка-Закарлючка зрозумів, що цього разу його перехитрили. Він сподівався, що Кікі вимовить чарівне слово при ньому і він його запам’ятає, але хлопчик виявився кмітливішим.

Коли два орли злетіли високо в небо й почали свій політ через безкраю пустелю, що відділяє Країну Оз від усього світу, гном сказав:

— Як я ще був королем гномів, то володів одним способом перевтілення й гадав, що той спосіб дуже гарний, але його навіть порівняти не можна з твоїм чарівним словом. Мені потрібні були певні інструменти, я вдавався до пасів і вимовляв сотні чаклунських слів, перш ніж спромагався перевтілити когось.

— А що ж сталося з вашими чаклунськими інструментами? — поцікавився Кікі.

— Люди з Країни Оз забрали їх у мене всі до єдиного. Це зробила ота жахлива дівчинка Дороті й ота страшна чародійка Озма, правителька Країни Оз. Та ще й відняли моє підземне царство, а мене потурили вгору по сходах у холодний, непривітний світ.

— А чому ви дозволили їм зробити це? — запитав хлопчик.

— Ех, — зітхнув Злючка-Закарлючка, — я нічого не міг вдіяти. Вони котили на мене яйця. Розумієш — яйця! Страхітливі яйця! А коли яйце хоч трішечки зачепить гнома, він одразу гине.

— Всі яйця такі небезпечні для гномів?

— Всі й усякі. Яйця — це єдине, чого я боюсь.

Загрузка...