Подається за: Що означала назва «Україна» протягом століть (автор: К. Галушко): http://www. likbez. org. ua/uk/chto-oznachalo-nazvanie-ukraina-na-protyazhenii-stoletiy.html та Який зміст вкладався у назву «Україна» в Давній Русі (автор: А. Плахонін): http://www. likbez.org.ua/uk/kakoe-soderzhanie-vkladyivalos-v-slovo-ukraina-vo-vremena-drevney-rusi. html
Значення невеличкої річки Кодима на Одещині в XIV—XV ст. було вагомішим, аніж згодом: вона була кордоном між ногайськими кочівниками та осілим населенням Подільського князівства, між Золотою Ордою та Великим князівством Литовським.
Третім синонімом щодо Середнього Придніпров’я за Хмельницького був ще грецький термін «Росія» — урочиста назва Русі в православній церковній риториці. Лише з другої половини XVII ст. ця назва разом з українськими ієрархами та ченцями «перетікає» у Московщину, аз 1721 р. «з подачі» киянина Феофана Прокоповича перетворюється на офіційну назву — «Російська імперія».
Тут мається на увазі різна політична підпорядкованість українських козаків.
Характерно те, що в австрійських виданнях етнографічних карт України у зображуванні підросійських земель галичани спиралися на карту того самого полковника російського Генерального штабу О. Ріттіха. Це є цікавою відповіддю на поширений антиукраїнський міф, що «українців вигадав Австрійський Генштаб». Очевидно, що більше у цьому «винен» російський.
Ірредентизм — тут: рух за об’єднання територій одного народу в межах однієї держави.
Серед поширених на той час концепцій національного устрою держави існувала й ідея екстериторіальної «національно-персональної автономії», похідної від ідей австромарксизму Отто Бауера. Ця концепція також матиме місце у законотворчості Центральної Ради.
«Конгресувка» (Kongresówka) — так поляки називали кілька губерній Російської імперії, які складали напівавтономне «Царство Польське». Ці губернії відійшли до складу Росії за результатами Віденського конгресу 1815 р. після поразки Наполеона Бонапарта, звідси й назва. Центром Конгресувки була Варшава, а східною межею — річка Буг. Конгресувка включала також українську етнічну територію над Бугом — Холмщину.
В історіографії більш відома назва Українська Галицька армія (УГА). Так Галицька армія стала називатися вже після свого переходу на бік денікінців 17 листопада 1919 р.
Українське національно-демократичне об’єднання (УНДО) — найбільша легальна українська партія міжвоєнної Польщі, висуванці якої неодноразово ставали депутатами польського Сейму.
В імперський період землі Чехії належали до Австрії, а Словаччини — до Угорщини. Концепція автономної або незалежної Чехословаччини була сформульована на почату Першої світової війни. 28 жовтня 1918 р. Національний чехословацький комітет у Празі проголосив незалежність Чехословацької республіки.
Лисяк-Рудницький І. Четвертий універсал та його історичне значення // Лисяк-Рудницький І. Історичні есе. — К., 1994. — Т. 2. — К., 1994. — С. 6.
Український національно-визвольний рух. Березень-листопад 1917 року. Документи і матеріали. — К., 2003. — С. 35—36.
Постановление Временного Правительства об отмене вероисповедних и национальных ограничений // Революция и национальный вопрос. Документи и материалы по истории национального вопроса в России и СССР в XX веке // под ред. С. М. Диманштейна. — Т. 3. — февраль-октябрь 1917. — М., 1930. — С. 53.
Диманштейн С. Предисловие // Революция и национальный вопрос. Документи и материалы по истории национального вопроса в России и СССР в XX веке // под ред. С. М. Диманштейна. — Т. 3. — февраль—октябрь 1917. — М., 1930. — С. XXII.
Постанови Українського кооперативного з’їзду в Києві. 27—28 (14—15) березня 1917 р. // Український національно-визвольний рух. Березень—листопад 1917 року: Док. і матеріали / Упоряд.: В. Верстюк (керівник) та ін. — K.: Видавництво імені Олени Теліги. 2003. — С. 55.
Реферат Ф. Матушевського «Права національних меншостей», прочитаний на Всеукраїнському національному конгресі // Український національно-визвольний рух. Березень-листопад 1917 року: Док. і матеріали / Упоряд.: В. Верстюк (керівник) та ін. — K.: Видавництво імені Олени Теліги. 2003. — С. 149.
Детальніше про це див: Бойко О. Проблема визначення кордонів України в період Центральної Ради (1917—1918 рр.) // Український історичний журнал. — К.: «Дієз продукт», 2008. — Вип. 1, (1 478). — С. 33—34.
Матеріали Українського національного з’їзду // Українська Центральна Рада. Документи і матеріали. У двох томах. — Т. 1. 4 березня — 9 грудня 1917 р. — К., 1996. — С. 59.
Матеріали Українського Національного з’їзду // Українська Центральна Рада. Документи і матеріали у двох томах. — Т. 1.4 березня — 9 грудня 1917 р. — К., 1996. — С. 59.
Текст декларації у справі утворення Крайового комісаріату. // Українська Центральна Рада. Документи і матеріали у двох томах. — Т. 1. — 4 березня — 9 грудня 1917 р. — К., 1996. — С. 86.
Винниченко В. К. Відродження нації. Частина І. — K., Відень, 1920 (препринт: К., 1990). — С. 167—168.
Бойко Олена. Проблема визначення кордонів України в період Центральної Ради (1917—1918 рр.) // Український історичний журнал. — К.: «Дієз продукт», 2008. — Вип. 1, (№ 478). — С. 35.
Тимчасова інструкція Генеральному секретаріатові Тимчасового уряду на Україні. // Українська Центральна Рада. Документи і матеріали у двох томах. — T. 1. — 4 березня — 9 грудня 1917 р. — К., 1996. — С. 214.
Третій Універсал Української Центральної Ради. // Українська Центральна Рада. Документи і матеріали у двох томах. — T. 1. — 4 березня — 9 грудня 1917 р. — K., 1996. — С. 398—399.
Інформація делегації Центральної Ради про визнання УНР на мирних переговорах в Бресті // Документи і матеріали у двох томах. — T. 2. — 10 грудня 1917 — 29 квітня 1918 р. — Київ: Наукова думка. — 1997. — С. 82
Закон Центральної Ради про адміністративно-територіальний поділ України, прийнятий Малою радою // Українська Центральна Рада. // Документи і матеріали у двох томах. — T. 2. — 10 грудня 1917 — 29 квітня 1918 р. — Київ: Наукова думка. — 1997. — С. 181—182.
Бойко О. Проблема визначення кордонів України в період Центральної Ради (1917—1918 рр.) // Український історичний журнал. — К.: «Дієз продукт», 2008. — Вип. 1, (478). — С. 42—43.
Антонов-Овсеенко В. А. Записки о гражданской войне: В 3-х т. — M.: Высш. воєн, ред. совет, 1924—1933. — 4 т. — Т. 2. — 1924. — С. 293.
Декрети Советской впасти (далі — ДСВ) — Т. II. 17 марта — 10 июля 1918 г. — М., 1959. —С. 123.
Антонов-Овсеенко В. А. Записки о гражданской войне: В 3-х т. — М.: Высш. воєн, ред. совет, 1924 — 1933. — 4 т. T. 2. — 1924. — С. 293.
Гражданская война на Украине. 1918—1920. Сборник документов и материалов в 3-хт., 4-х кн. Редкол.: С. М. Короливский /отв. ред. / и др. К.: Наук, думка. — 1967. — Т. 1. —С. 134—135.
Гражданская война на Украине. 1918—1920. Сборник документов и материалов в 3-х т., 4-х кн. Редкол.: С. М. Короливский /отв. ред. / и др. К.: Наук, думка. — 1967. — Т. 1. — С. 136.
Антонов-Овсеенко В. А. Записки о гражданской войне: В 3-х т. — M.: Высш. воєн, ред. совет, 1924 — 1933. — 4 т. Т. 2. — 1924. — С. 293.
Бойко Олена. Територія, кордони і адміністративно-територіальний поділ Української Держави гетьмана П. Скоропадського (1918) // Регіональна історія України. 36. наук. ст. — 2009. — Вип. 3. — С. 223—224.
Цит. за: Мирні переговори між Українською Державою та РСФСР. 1918 р.: Збірник документів і матеріалів. — Київ — Нью-Йорк — Філадельфія, 1999. — С. 15.
Мирні переговори між Українською Державою та РСФСР. 1918 р.: Збірник документів і матеріалів. — Київ — Нью-Йорк — Філадельфія, 1999. — С. 305.
Мирні переговори між Українською Державою та РСФСР. 1918 р.: Збірник документів і матеріалів. — Київ — Нью-Йорк — Філадельфія, 1999. — С. 209, 247.
Боєчко В., Ганжа О., Захарчук Б. Кордони України: історична ретроспектива та сучасний стан. — K., 1994. — С. 31.
Боєчко В., Ганжа О., Захарчук Б. Кордони України: історична ретроспектива та сучасний стан. — K., 1994. — С. 31. — С. 34.
Назва цих органів влади походить від російського слова «советы», а не українського «ради». В Україні існувала Центральна Рада, яка була конкурентом совітів. Тому термінологічно правильніше було б вживати термін «совітський». Принаймні для 1917—1919 р., коли такою була навіть україномовна самоназва цих органів у повсякденному вжитку, в тому числі в україномовних публікаціях більшовиків. Однак з огляду на усталену звичку сучасного читача у праці замість понять «совіти», «совітський» вживаються терміни «ради», «радянський» тощо.
Волій М. Історія КП(б)У в стислому нарисі. — Харків, 1931. — С. 70—71.
Переговори по прямому дроту представника ЦК УСДРП M. Порша та члена Київського обласного комітету РСДРП(б) С. Бакинського з представником Раднаркому Росії Й. Сталіним. // Українська Центральна Рада. Документи і матеріали у двох томах. — T. 1.4 березня — 9 грудня 1917 р. — Київ, 1996. — С. 458.
РГАСПИ. — Ф.558. — On. 1. — Спр. 3282 — Арк. 1 зв.; Там само. — Спр. 83. — Арк. 1.
Центральний державний архів громадських об’єднань України (далі — ЦДАГО України). — Ф. 57. — Оп. 2. — Спр. 170. — Арк. 8.
Большевистские организации Украины в период установления и укрепления Советской власти (ноябрь 1917 — апрель 1918). Сб док. и мат. — K., 1962. — С. 66.
Декларація Центрального виконавчого комітету рад України із закликом утворити військово-політичний союз радянських республік півдня Росії. 7 березня 1918 р. // Документи трагічної історії України (1917—1927). /ред.-упорядник Π. Π. Бачинський. — K., 1999. — С. 63.
Против правительства Центральной Рады. «По всем линиям и радио Москва, Киев, Симферополь, Берлин, Вена, Париж, Лондон и всем, всем, всем...» // Матеріяли та документи про Донецько-Криворізьку республіку. / Літопис революції. — 1928. — N[47], 3. — С. 277—278. Уперше надруковано в газеті «Донецкий Пролетарий» від 7 квітня 1918р.
Филов В. Кого судить? // Матеріяли та документи про Донецько-Криворізьку республіку. / Літопис революції. —1928. — № 3. — С. 279—280. Уперше надруковано в газеті «Донецкий Пролетарий» від 2 квітня 1918 р.
Обращение, приятое 3-м Всероссийским сьездом в национальных делах // Третий Всероссийский сьезд советов рабочих, солдатских и крестьянских депутатов / Рос. социал.-демократ, рабочая партия. — Петербург, 1918. — С. 94. Слово «козачих» до назви заїзду було додане пізніше, під час роботи з’їзду.
Про федеральні установи Російської Республіки // Історія Радянської Конституції в декретах і постановах Радянського уряду 1917—1936. — K.: Радянське будівництво і право, 1937. — С. 59.
Заключне слово В. Леніна перед закриттям з’їзду // Третий Всероссийский сьезд советов рабочих, солдатских и крестьянских депутатов / Рос. социал.-демократ. рабочая партия. — Петербург, 1918. — С. 89.
Заключне слово Й. Сталіна при обговоренні проекту постанови «Про федеральні установи Російської Республіки» // Третий Всероссийский сьезд советов рабочих, солдатских и крестьянских депутатов / Рос. социал.-демократ. рабочая партия. — Петербург, 1918. — С. 78.
Лацис М. (Судрабс Я. Ф.) Абсурд федерализма // Несостоявшийся юбилей. Почему СССР не отпраздновал своего 70-летия? /Сост.: А. Π. Ненароков (руководитель), В. А. Горный, Л. Н. Доброхотов, А. И. Кожокина, А. Д. Котыхов, А. И. Ушаков. — М.: TEPPA, 1992. — С. 73.
Большевистские организации Украинн в период установлення и укреплении Советской власти (ноябрь 1917 — апрель 1918). Сб док. и мат. — К., 1962. — С. 66.
Про державний устрій // Хронологічне зібрання законів, указів Президії Верховної Ради, постанов і розпоряджень уряду Української РСР. — T. 1. — 1917—1941. — С. 76—77.
Конституция (Основной закон) Российской Социалистической Федеративной Советской Республики. Опубликована в № 151 «Известий Всерос. Центр. Исполн. Комитета» от 19 июля 1918 г. — М.: Издательство ВЦИК, 1918. — Ст. 2. — С. 5.
Ленинский сборник. — T. XXXIV. — С. 102.
Ленинский сборник. — T. XXXIV — С. 102.
Российский государственный архив социально-политической истории (далее РГАСПИ). — Ф. 558. — On. 1. — Спр. 463. — Арк. 1.
Постановление ВЦИК об аннулировании Брест-Литовского договора. 13 ноября 1918 г. // Документи внешней политики СССР. — M., 1959. — Т. 1. — С. 565.
Центральний державний архів вищих органів влади і управління України (далі — ЦДАВО України). — Ф. 2. — On. 1. — Спр. 14. — Арк. 7,9.
ЦДАВО України. — Ф. 2. — On. 1. — Спр. 14. — Арк. 5.
ЦДАВО України. — Ф. 2. — On. 1. — Спр. 14. — Арк. 54.
ЦДАВО України. — Ф. 2. — On. 1. — Спр. 18. — Арк. 12.
ЦДАВО України. — Ф. 2. — On. 1. — Спр. 18. — Арк. 12.
Про приєднання Білгородського повіту до Харківщини // Збірник узаконень та роспоряджень робітничо-селянського уряду України за 1919 р. — Ст. 27.
ЦДАВО України. — Ф. 2. — On. 1. — Спр. 15. — Арк. 26.
ЦДАВО України. — Ф. 2. — On. 1. — Спр. 47. — Арк. 12.
ЦДАВО України. — Ф. 2. — On. 1. — Спр. 47. — Арк. 5.
ЦДАВО України. — Ф. 2. — On. 1. — Спр. 47. — Арк. 12.
ЦДАВО України. — Ф. 2. — On. 1. — Спр. 47. — Арк. 16.
ЦДАГО України. — Ф. 57. — Оп. 2. — Спр. 304. — Арк. 1.
ЦДАВО України. — Ф. 2. — On. 1. — Спр. 47. — Арк. 21.
Цит. за: Кульчицький. С. В. Комунізм в Україні: перше десятиріччя (1919—1928). — Κ., 1996. — С. 76.
Про адміністративне управління на території прифронтової смуги України // Збірник узаконень та розпоряджень робітничо-селянського уряду України за 1919 р. — Ст. 102.
ЦДАВО України. — Ф. 2. — On. 1. — Спр. 47. — Арк. 27.
ЦДАВО України. — Ф. 2. — On. 1. — Спр. 47. — Арк. 41.
ЦДАВО України. — Ф. 2. — On. 1. — Спр. 15. — Арк. 100.
ЦДАВО України. — Ф. 2. — On. 1. — Спр. 47. — Арк. 38.
ЦДАВО України. — Ф. 2. — On. 1. — Спр. 47. — Арк. 38.
ЦДАВО України. — Ф. 2. — On. 1. — Спр. 47. — Арк. 38.
ЦДАВО України. — Ф. 2. — On. 1. — Спр. 15. — Арк. 70.
ЦДАВО України. — Ф. 2. — On. 1. — Спр. 47. — Арк. 71.
ЦДАГО України. — Ф. 1. — Оп. 6. — Спр. 1. — Арк. 96.
Протокол Междуведомственного совещания по вопросу о выделении Гомельской губернии и установленим границ с Украиной 25 февраля (1919 г.) при экономическо-правовом отделе Народного комиссариата по внутренним делам // Боєчко В. Д., Ганжа О. І., Захарчук Б. І. Кордони України: історична ретроспектива та сучасний стан. — К., 1994. — С. 123—125. У публікації допущено помилку: вказаний відділ був при Наркоматі закордонних справ.
Про об’єднання діяльності УСРР та РСФРР. Постанова Всеукраїнського революційного комітету від 27 січня 1920 р. // Збірник узаконень та роспоряджень всеукраїнського революційного комітету. — 1919—1920. — № 1. — Ст. 7.
Про усталення меж і складу Донецької губернії // 33 УСРР. — 1920. — Ст. 121
Государственный архив Российской Федерации. — Ф. Р-1235. — Оп. 95. — Спр. 628. — Арк. 10.
Протоколи Президиума Высшего Совета народного хозяйства. 1920 год. Сб. док. — М., 2000. — С. 318.
Резолюція 5-го Всеукраїнського з’їзду рад «Про союзний договір поміж УСРР та РСФРР» // 33 України. — 1921. — Ст. 93.
Детальніше про 6 липня як дату створення СРСР тут: Єфіменко Г. 6 липня як «червоний день» календаря: Причини появи сталінського міфу про дату створення СРСР та потреба його деконструкції // Проблеми історії України: факти, судження, пошуки: Міжвід. зб. наук. пр. — 2007. — Вип. 16 (1). — С. 134—153.
ЦДАВО України. — Ф. 3. — On. 1. — Спр. 1953. — Арк. 52.
ЦДАВО України. — Ф. 3. — On. 1. — Спр. 1953. — Арк. 14—15.
ЦДАВО України. — Ф. 3. — On. 1. — Спр. 1953. — Арк. 16. Усі цифри взяті зі згаданого листа О. Черв’якова.
ЦДАВО України. — Ф. 3. — On. 1. — Спр. 1953. — Арк. 20.
ЦДАВО України. — Ф. 3. — On. 1. — Спр. 1953. — Арк. 21—23.
Резолюція Президії виконкому Комінтерну про розпуск УКП // Національні відносини в Україні в XX ст.: 36. док. і матеріалів // Упоряд. Μ. І. Панчук (кер.), І. П. Гошуляк, С. С. Діброва та ін.; Редкол.: І. Ф. Курас (гол.) та ін. — К., 1994. — С. 120.
Тезиы пленума ЦК КП(б)У об итогах украинизации. — Минск, 1926. — С. 14.
Островский 3. Проблема украинизации и белоруссизации. — М., 1931. — С. 19.
Культурное строительство ЦЧО. — Воронеж, 1931. — С. 229.
Островский 3. Проблема украинизации и белоруссизации. — М., 1931. — 18.
За українізацію радянську: Збірка постанов про українізацію на Північному Кавказі / Уклад. Ф.Чапала. — Краснодар, 1931. — С. 20.
ЦДАГО України. — Ф. 1. — Оп. 20. — Спр. 2673.
ЦДАГО України. — Ф. 1. — Оп. 20. — Спр. 2673. — Арк. 94.
ЦДАГО України. — Ф. 1. — Оп. 20. — Спр. 2673. — Арк. 32.
РГАСПИ. — Ф. 81. — Оп. 3. — Спр. 120. — Арк. 57.
Terry Martin. The Affirmative Action Empire. Nations and Nationalism in the Soviet Union, 1923 — 1939. — Cornell University Press, Ithaca and London, 2001. — P. 280 — 281.
В античні часи Боспор Кіммерійський (Керченська протока) вважався межею між Європою та Азією.
Рабинович Μ. Г. Древнерусские знамена (X—XV вв.) по изображениям на миниатюрам // Новое в археологии. — Москва, 1972. — С. 176—180.
Дашкевич Я. Етнічна символіка в україно-руській літературі XIII—XIV ст. // Знак. — 2009. — Ч. 49. — С. 5—6.
Див. зокрема: Соломоник 3. И. Сарматские знаки Северного Причерноморья. — К., 1959; Драчук В. С. Системи знаков Северного Причерноморья (тамгообразные знаки северопонтийской периферии античного мира первых веков нашей зры). — К., 1975; та ін.
Рыбаков Б. А. Знаки собственности в княжеском хозяйстве Киевской Руси X—XII вв. // Советская археология. — 1940. — Т. VI. — С. 227—257.
Див. зокрема: Пастернак О. Пояснення тризуба, герба Великого Київського Князя Володимира Святого. — Ужгород, 1934 (перевидання: К., 1990; К., 1991); Січинський И. Український тризуб і прапор. — Вінніпег: Тризуб, 1953 (перевидання: Львів, 1995); Рапов О. М. Знаки Рюриковичей и символ сокола // Советская археология. — 1968. — №3. — С. 62—69; Дашкевич Я. Родовий знак Рюриковичів у Галицькому князівстві XIII ст. // Третя наукова геральдична конференція. — Львів, 1993. — С. 32—33; Бєлов О., Шаповалов Г. Український тризуб: історія дослідження та історичний реконструкт. — Запоріжжя, 2008; та ін.
Dlugosz J. Opera omnia. — Cracoviae, 1873. — T. XI. — P. 186. У польському перекладі: Dtugosz J. Roczniki czyli Kroniki slawnego królestwa Polskiego. — Warszawa, 1973. — Kś. 5—6. — S. 259.
Летопись по Ипатскому списку. — Санкт-Петербург, 1871. — C. 505.
Там само. — С. 518.
Zimorowicz J. В. Pisma do dziejów Lwowa odnoszące się. — Lwów, 1899. — S. 54.
Пастернак Я. Старий Галич: Археологічно-історичні досліди у 1850—1943 рр. — Івано-Франківськ, 1998. — С. 206; Ткачук Т. М., Тимус К. Л. Галицькі керамічні плитки із рельєфними зображеннями та гончарні клейма: Каталог. — Галич, 1997. — С. 15. — № 17.
Гречило А. Українська територіальна геральдика. — Львів, 2010. — С. 36—43.
Piekosiński F. Pieczęcie polskie wieków średnich // Sprawozdania Komisji do badania historii sztuki w Polsce. — Kraków, 1900 [1897—1899]. — T. 6. — S. 293—294, 306; Лаппо-Данилевский А. Печати последних галичско-владимирских князей и их советников // Болеслав-Юрий II Тройденович, князь Малой Руси: Сборник материалов и исследований. — Санкт-Петербург, 1907. — С. 211—310; Дашкевич Я. Геральдичне зображення Лева в період Галицько-Волинської держави (перша половина XIV ст.) // Знак. — 1998. — 4. 16. — С. 6—8; та ін.
Barwiński В. Pieczęcie ksiąžąt halicko-wlodzimierskich z pierwszej potowy XIV wieku // Wiadomozci numizmatyczno-archeologiczne. — 1909. — № 6. — S. 99—104; №7.-S. 127—130. Перевидання цієї публікації: Барвінський Б. Українські сфрагістичні пам’ятки XII—XIV століть // Записки НТШ. — Львів, 1996. — Т. CCXXXI. — С. 251—257.
Гречило А. Земельна геральдика // Пам’ятки України. — 1991. — № 3. — С. 42.
Крип’якевич І. Галицько-Волинське князівство. — С. 112.
Каменцева Е. И., Устюгов Н. В. Русская геральдика и сфрагистика. — Москва, 1974. — С 148.
Dlugosz J. Opera omnia. — Cracoviae, 1877. — T. XIII. — P. 39.
Летопись по Ипатскому списку. — С. 559. Ідеться про оборонну вежу в Білавино, руїни якої збереглися досі.
Петрушевич А. О городѣ Галичѣ за Луквой // Вѣстник Народного Дома. — 1887. — Ч. 52. — С. 467; Крип’якевич І. Галицько-Волинське князівство. — С. 154.
Kittel Е. Siegeln. — Braunschweig, 1970. — S. 215; Maclagan M. The Byzantine Empire and Heraldry // Genealógia 8c Heraldica. Actas do 17-o Congresso Internacional das (icncias Genealógica e Heraldica: Heraldica. — Lisboa, 1986. — P. 345—347.
Наприклад, Хроніка Матвія Паризького (середина XIII ст.) подає герб імператора Фрідріха II як «у золотому щиті дво- або одноголовий орел» та малюнок із двоголовим орлом (див.: Ströhl Н. G. Heraldischer Atlas. — Stuttgart, 1899. — Taf. XVIII, No. 1; Schurdel H. D. Flaggen & Wappen Deutschland. — Augsburg, 1995. — S. 51).
Ще й досі двоголовий орел є на державних символах Росії, Албанії, Сербії, Чорногорії, активно використовується в емблематиці Греції та Туреччини.
Высоцкий С. А. Светские фрески Софийского собора в Києве. — К., 1989. — С. 63,84.
Климкевич Р. О. Двоголовий орел Галицько-Володимирського Королівства // Музейні вісті. — Чикаго, 1959. — 4.1—II. — С. 5—10.
Dlugosz J. Opera omnia. — T. XIII. — Р. 39.
Dlugosz J. Insignia... — S. 16.
Piekosiński Е Pieczęcie polskie wieków średnich. — S. 392.
Piekosiński Е Pieczęcie polskie wieków średnich... — S. 316—317.
Vossberg Е A. Siegel des Mittelalters... — Taf. 19; Akta grodzkie і ziemskie. — Lwów, 1870. — T. II. — S. 8; Piekosiński F. Pieczęcie polskie wieków średnich... — S. 318; Однороженко О. Руські королівські, господарські та князівські печатки XIII — XIV ст. — X., 2009. — С. 51—53, 195—196, № 14, 16, 17.
Крижанівський А. Львівський монетний двір у XIV—XV століттях. — Львів, 2007. — С. 45—150.
Kuczyński S. К. Polskie herby ziemskie: Geneza, treści, fimkcje. — Warszawa, 1993. — S. 14.
Vossberg F. A. Siegel des Mittelalters...; Dzialyński A. T. Zbiór praw litewskich od roku 1389 do roku 1529. — Poznań, 1841; Żebrawski T. O pieczęciach dawnej Polski і Litwy. — Kraków, 1871 — Zesz. II; Gumoxvski M. Pieczęcie królów polskich. — Kraków, 1910—1920; та ін.
Polaczkówna H. Stemmata Polonica. — Lwów, 1926. — S. 30. На малюнку лев поданий без корони.
Гречило А. Міські печатки Львова XIV—XVIII ст. — Львів, 2010.
Dlugosz J. Insignia... — S. 17. Крім того, важливим джерелом є рукописний гербовник Кразма Камина 1575 р. (зберігається: Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка. Відділ рукописів і рідкісних видань. — Од. зб. 995 III: Liber insignorum Regionum atque clenodiorum Regni Poloniae summa cum diligentia elaboratus, 1575). До наукового обігу його ввів 1930 р. М. Фрідберґ, детально проаналізувавши та зіставивши цей твір разом із ще шістьма версіями «Клейнодів» Яна Длуґоша (Friedberg M. Klejnoty Dlugoszowe // Rocznik Polskiego towarzystwa heraldycznego. — 1930. — T. X. — S. 1—118).
Dlugosz J. Opera omnia. — T. XIII. — P. 38—41.
Передовсім: Paprocki B. Gniazdo Cnoty. — Kraków, 1578; Ejusd. Herby rycerstwa polskiego. — Krakow, 1584 (перевидання: Kraków, 1858).
Ojczyste spominki w pismach do dziejów dawnej Polski / Wyd. A. Grabowski. — Kraków, 1845. — T. I. — S. 7; Paprocki B. Gniazdo Cnoty. — S. 1221, Paprocki B. Herby... — S. 709.
Гваньїні О. Хроніка Європейської Сарматії. — K., 2007. — С. 413.
Liber insignorum Regionum... — К. 9; Polaczkówna Н. Stemmata Polonica. — S. 32. У другому джерелі обидві голови орла вкриті коронами.
Kucharski W. Sanok і Sanocka ziemia w dobie Piastów і Jagiellonów. — Lwów, 1905. — S. 8. Папроцький не знав, який герб використовує ця земля (Paprocki В. Gniazdo Cnoty. — S. 1222).
Dlugosz J. Opera omnia. — T. XIII. — P. 39.
Переклад поданий за: Літопис Руський (за Іпатським списком). — К., 1989. — С. 418.
Гречило А. Земельна геральдика // Пам’ятки України. — 1991. — № 3. — С. 44.
Heymowski A. Herby polskie w brukselskim Armorial Gymnich, recte Lyncenich // Studia Żródioznawcze. — Warszawa, 1985. — Vol. XXIX. — S. 116.
Dlugosz J. Opera omnia. — T. XIII. — Р. 39.
Dlugosz J. Insignia... — S. 17; Polaczkówna H. Stemmata Polonica. — S. 32; Friedberg M. Klejnoty Dlugoszowe. — S. 54.
Опубліковано в: Wawel 1000—2000: Wystawa Jubileuszowa. — Kraków, 2000. — T. 1. — S. 37; T. 3. — S. 5.
Люстрація краківської скарбниці 1730 р. вже свідчила про поганий фізичний стан земельних хоругов (Zbiór pamiętników historycznych о dawnej Polszcze. —. Warszawa, 1822. — T. III. — S. 118).
Ojczyste spominki... — S. 7; Bielski M. Kronika... — L. 425.
Гваньїні О. Хроніка Європейської Сарматії. — C. 414.
Dlugosz J. Opera omnia. — T. XIII. — P. 41.
The Heraldry of Lithuania. — Vilnius, 1998. — P. 9.
Наприклад, на великій королівській печатці Владислава Ягайла з 1388 р. цей герб подано у щиті разом із гербами Польського королівства, земель Добринської, Сандомирської, Каліськоїта Куявської і Русі (Vossberg F. A. Siegeln des Mittelalters... — S. 12—13; Taf. 7).
Див. зокрема: Gumowski M. Pieczęcie książąt litewskich // Ateneum Wileński. — 1930. — T. VII, Nr. 3—4. — S. 684—725; Цітоÿ А. Наш сімвал — Пагоня. — Мінск, 1992. — C. 16—30; Шаланда А. Пагоня // Вялікае княства Літоÿскае: Энцыклапедыя. — Мінск, 2005. — T. 2. — С. 382; Rimsa Е. Heraldry: past to present. — Vilnius, 2005. — P. 58—71; та ін.
Paproski B. Gniazdo Cnoty. — S. 1228—1229, Paprocki В. Herby... — S. 719.
Dlugosz J. Opera omnia. — T. XIII. — P. 41.
Vossberg F. A. Siegel des Mittelalters... — Taf. 22—23; Semkowicz W. Sfragistyka Witolda. — S. 12, 19—20; Gumowski M. Pieczęcie ksiąźąt litewskich. — S. 720—721.
Paprocki B. Gniazdo Cnoty. — S. 1227, Paprocki B. Herby... — S. 717.
Volumina legum. — Petersburg, 1859. — T. I. — S. 83.
Архив ЮЗР. — K., 1907. — 4. 8, t. 5. — C. 127; Крикун M. Брацлавське воєводство у XVI—XVIII століттях: Статті і матеріали. — Львів, 2008. — С. 11.
Volumina legum. — Petersburg, 1859. — Т. II. — S. 99.
Paprocki B. Herby... — S. 719.
Volumina legum. — T. II. — S. 295. Див. також: Niesiecki K. Herbarz Polski. — Lipsk 1839—1846. — T. 1. — S. 177, 220.
Paprocki B. Gniazdo Cnoty. — S. 1227, Paprocki В. Herby... — S. 718.
Volumina legum. — T. I. — S. 87.
Гваньїні О. Хроніка Європейської Сарматії. — C. 420.
Russian arms and Armour. — Leningrad, 1982. — R 35.
Див. зокрема: Гречило А. Українська міська геральдика. — K., Львів, 1998. — С. 53, 63, 71—73.
Соболева Н. А. Российскад городская и областная геральдика XVIII—XIX вв. — Москва, 1981. — С. 17—18, 226—228; та ін.
Niesiecki К. Herbarz Polski. — Т. 1. — S. 230.
Чорний орел у золотому полі: Ягайлонська бібліотека в Кракові (Biblioteka Jagiellońska). — Відділ рукописів. — Sygn. 7006 III. — К. 33.
Лѣтопись Григорія Грабянки: Дѣйствія презѣльной и отъ начала поляковъ крвавшой небывалой брани Богдана Хмелницкого, гетмана запорожского, съ поляки. — К., 1854. — С. 21.
Антонович В. Коротка історія козаччини. — К., 1991. — С. 27.
Ситий І. Герб України XVIII ст. // Знак. — 2006. — 4. 38. — С. 2.
Исторія Русовь или Малой Россіи / Изд. О. Бодянский. — Москва, 1846. — С. 29; Akta historyczne do panowania Stefana Batorego króla polskiego. — Warszawa, 1881. — S. 336—338.
Żródia dziejowe. — Warszawa, 1881. — T. IX. — S. 203,217.
Грушевський M. Історія України-Руси. — K., 1995. — T. VII. — С. 155.
Шевальє П. Історія війни козаків проти Польщі. — К., 1993. — С. 24—25.
Грабовецький В., Гавриленко В. Невідомий універсал і найдавніша козацька печатка гетьмана Григорія Лободи з 1595 р. // Середні віки на Україні. — К., 1971. — Вип. 1. — С. 204—208.
Фотокопія документа: Сас Π. М. Герб Війська Запорозького: із минулого у сучасне. — К., 2010. — С. 83.
Сакович К. Вѣршѣ на жалосный погребѣ зацного рыцера Петра Конашевича Сагайдачного. — К., 1622. — С. 1 зв. Див. також: Степовик Д. В. Українська графіка XVI—XVIII століть: Еволюція образної системи. — К., 1982. — С. 301.
Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные Археографической комиссией. — Санкт-Петербург, 1878. — T. X. — Ст. 487—490.
Там само. — Ст. 501—504; Воссоединение Украины с Россией: Документи и материалы в трех томах. — Москва, 1954. — T. III. — С. 567.
Крип’якевин І. З козацької сфрагістики // Записки НТШ. — Львів, 1917. — T. СХХІІІ— CXXIV. — С. 1—16; Ситий І. Печатка Богдана Хмельницького (за матеріалами Чернігівського історичного музею ім. В. В. Тарновського) // Знак. — 1996. — 4. 11. — С 3; Гавриленко В. Сфрагістично-геральдичні аспекти козацької державності // Там само. — 2001. — 4. 23. — С. 2—3; Однороженко О. Українські державні, земельні та міські печатки козацької доби (кінець XVI—XVIII ст.). — Харків, 2003. — С. 31—47,182—186; та ін.
Ситий І. Печатки Війська Запорозького Низового та печатка Коша суддівська на документах XVIII ст. зі збірки Чернігівського історичного музею ім. В. В. Тарновського // Друга наукова геральдична конференція. — Львів, 1992. — С. 69—71.
Исторія Русовъ или Малой Россіи. — С. 211, 233,246.
Лѣтопись Григорія Грабянки. — К., 1854. — С. vii.
Ситий І. Герб України XVIII ст. — С. 2.
Полное сбрание законов Российской империи (далі — ПСЗ). — Санкт-Петербург, 1830. — T. І. — № 164. Ще у справі царських титулів див.: Прокопович В. Печать малороссійская // Записки НТШ. — Париж, Нью-Йорк, 1954. — T. CLXIII. — С. 23—45.
Липинський В. Твори. — Філадельфія, 1991. — Т. 3: Україна на переломі. — С. 174— 175.
Архив Юго-Западной России (далі — Архив ЮЗР). — К., 1908. — 4. З, т. 6. — С. 160—161,259.
Орлик П. Вивід прав України // Стара Україна. — Львів, 1925. — 4.1—II. — С. 7.
Исторія Русовъ... — С. 233.
Барсуков А. Правительственные печати в Малороссии от времен Стефана Батория до Екатерини II // Киевская старина. — 1887. — Т. 19. — Сент. — С. 91.
Детальніше про це див.: Стафійнук В. Роль Генеральної військової канцелярії у забезпеченні прапорами полків, сотень і окремих військових частин Гетьманщини // Знак. — 1997. — 4.13. — С. 6,7. Див також: Центральний державний історичний архів України в Києві (далі — ЦДІА, Київ). — Ф. 269. — On. 1. — Спр. 1723. — Арк. 4.
Про прапор Лубенського полку: ЦДІА, Київ. — Ф. 51. — On. 1. — Спр. 1825. — Арк. 4—5.
Исторія Русовь... — С. 15.
Edicta et mandata universalia regnis Galiciae & Lodomeiae a die 11. septembr. 1772. initiae possessionis promulgata / Rozkazy і ustawy powszechne krolestwom Galicyi i Lodomeryi od dnia 11. wrzeSnia 1772. obicia possessyi ogloszone. — Leopoli, 1772. — P. 1—3.
Jurium Hungariae in Russiam Minorem et Podoliam, Bohemiaeque in Oswicensem et Zatoriensem ducatis praevia explicato. — Vindobonae, 1772.
Ibid. — P. 6, 32,43.
Центральний державний історичний архів України, м. Львів (далі — ЦДІА, Львів). — Ф. 755. — On. 1. — Спр. 170. — Арк. 3.
Там само.
Там само. — Спр. 169. — Арк. 14. Див. також: Edicta et mandata... — Р. 1—3.
ЦДІ А, Львів. — Ф. 755. — On. 1. — Спр. 170. — Арк. 6—7. Див. також: J. Siebmacher s großes Wappenbuch. — Neustadt an der Aisch, 1985. — Band 32: Der Adel νon Galizien, Lodomerien und der Bukowina. — S. 50, 51; Taf. 42.
Ibid. — S. 70—71; Taf. 11.
Bidermann H. J. Die Bukowina unter Österreichischer Verwaltung 1775—1875. — Lemberg, 1876. — S. 12; Ströhl H. G. Oesterreichisch-Ungarische Wappenrolle... — S. XV; Taf. IX.
Kaindl R. F. Unser Heimatland Bukowina. — Wien, 1916. — S. 3.
Göbl M. Staatssymbole des Habsburger-Reiches ab 1867 mit besonderer Berücksich-tigung des Staatswappens // Österreichs politische Symbole: Historisch, östhetisch und ideologiekritisch beleuchtet. — Wien, Köln, Weimar, 1994. — S. 20—21.
Gall F. Österreichische... — S. 101—105, Taf. 118; Neubecker O., Brooke-Little J. R Heraldry: Source, Symbols and Meaning. — London, 1988. — R 90—91.
Lind K. Städte-Wappen von Österreich-Ungarn, nebst den Landeswappen und Landes-farbe. — Wien, 1885. — Taf. Galizien I, III; Hickmanns A. L. Geographisch-statistischer Universal-Taschenatlas. — Wien, Leipzig, 1917. — Taf. 60.
Дашкевич Я. Синьо-жовті прапорці Галицької гвардії 1781—1793 рр. // Знак. — 1993. —4. 4. —С. 3.
ЦДІА, Львів. — Ф. 180. — On. 1. — Спр. 2. — Арк. 25 зв., 26. Пор.: Головна Руська Рада (1848—1851): протоколи засідань і книга кореспонденції. — Львів, 2002. — С. 26, 27.
Зоря Галицка (Львів). — 1948. — 4. 7 (27 червця). — С. 30.
Кореспонденція Якова Головацького в літах 1835—49. — Львів, 1909. — С. 260.
ЦДІА, Львів. — Ф. 180. — On. 1. — Спр. 2. — Арк. 33,36. Див. також: Головна Руська Рада... — С. 30, 32.
Зоря Галицка. — 1948. — 4. 9 (11 липця). — С. 38.
Кревецький І. Проби організовання руських національних гвардій у Галичині 1848—1849 р. // Записки НТШ. — Львів, 1913. — T. CXIII. — С. 131.
Wislocki W. Т. Kongres siowiański w roku 1848 і sprawa polska // Rocznik zakiadu Narodowego imienia Ossolińskich. — Lwów, 1928. — T. I—II. — S. 607.
Зоря Галицка. — 1848. — 4. 20 (3 жовтня)..
Штефан А. За правду і волю. — Торонто, 1973. — Кн. 1. — С. 97.
ПСЗ. — Санкт-Петербург, 1830. — T. XXI. — № 15238.
Там само. — № 15422, 15423,15424.
Грабова Н. Печатки... — С. 290—291.
Винклер Π. П. Гербы... — С. 68.
ПСЗ. — Санкт-Петербург, 1830. — T. XXII. — № 15953.
Там само. — Собр. 2. — Санкт-Петербург, 1849. — T. XXIII. — № 22269.
Соболева Н. А. Российская городская и областная геральдика... — С. 135.
Російський державний історичний архів (Санкт-Петербург; далі — РДІА). — Ф. 1343. — Оп. 15. — Спр. 229. — Арк. 3.
Там само. — Спр. 134, 157, 164, 209,212, 240, 244, 249 та ін.
Там само. — Спр. 121. — Арк. 84—120. Про це також див.: Соболева Н. А. Российская городская и областная геральдика... — С. 136—137.
Детальніше про це див.: Гречило А. До питання про національний прапор // Пам’ятки України. — 1989. — № 4. — С. 44—48; Гречило А. Відродження українських національних символів у Галичині в 1848 р. // Знак. — 1998. — Ч. 16. — С. 1—2.
Дядько. «Національні краски в русскихъ» // Неділя (Львів). — 1911. — 4.2. — С. 6.
Крип’якевич І. Прапор Хмельницького // Неділя. — 1911. — Ч. 6. — С. 3. Передруковано як: Якого кольору був український прапор // Рада (Київ). — 1911. — № 23. — С. 4.
Широцький К. Український національний колір // Рада. — 1911. — №. 179. — С. 1. Передрук у: Неділя. — 1911. — Ч. 33. — С. 4—5.
Томашівський С. Ще в справі українського національного кольору // Неділя. — 1911. — Ч. 34. — С. 1—2. Передрук як: Український національний колір // Рада. — 1911. —№ 196. —С. 2.
Лозинський М. Шевченкові дні у Львові // Рада. — 1911. — № 54. — С. 1; Над труною М. В. Лисенка // Рада. — 1912. — № 249. — С. 2. Див. також: Дашкевич Я. Символи, символи... — Львів, 1990. — С. 12—13.
Мета. — Львів, 1863. — Ч. 4. — С. 271—272.
Лиско 3. Повстання нашого національного гімну // Українська музика. — Стрий, 1938. —4. 9—10. —С. 166.
Дорошенко Д. Історія України 1917—1923 рр. — Ужгород, 1932. — T. І. — С. 48—49; Гнатевич Б., Крип’якевич І. Історія українського війська. — Львів, 1936. — С. 360; Український національно-визвольний рух: березень-листопад 1917 року. Документи і матеріали. — K., 2003. — С. 53—54.
Праздник Свободы в Києве // Последние новости (Київ). — 1917. — № 4391. — С. 4; Жученко М. Українське життя у Київі на світанку волі // Літературно-науковий вісник. — К., 1917. — T. LXVIII. — С. 151.
Свято вільної України 19 березоля у Києві // Вісти з Української Центральної ради (Київ). — 1917. — № 2; Українська маніфестація в Києві // Нова Рада (Київ). — 1917. — № 1. — С. 2—3; Украинская манифестация // Последние новости. — 1917. — № 4393. — С. З; Дорошенко Д. Мої спомини про недавнє-минуле (1914—1920). — 2-ге вид. — Мюнхен, 1969. — С. 88—90; Жученко М. Українське життя... — С. 152—153; Ковалевський М. При джерелах боротьби. — Інсбрук, 1960. — С. 274—278; та ін.
Про сьвято Вільної України 19 марта в Києві (за київськими газетами) // Календар Канадійського Русина на 1918 рік. — Вінніпег, 1917. — С. 226.
Різниченко В. Герб України (В справі українських національних емблємів). — Звенигородка, 1917; Різниченко В. Національний колір України (В справі наших національних емблємів). — [Звенигородка], 1917.
Див. зокрема: Українська маніфестація 30 квітня у Харкові // Робітнича газета (Київ). — 1917. — № 30. — С. 4; Михайлик М. Український національний рух у Криму в 1917 р. // Літопис Червоної Калини. — 1932. — Ч. 7—8. — С. 24; Український національно-визвольний рух... — С. 63, 109, 207; та ін.
Про маніфестації в травні 1917 р. в місті Владивосток під українськими прапорами див.: Верига В. Визвольні змагання в Україні: 1914—1923 рр. — Львів, 1998. — T. 2. — С. 385.
Український військовий з’їзд // Народня воля (Київ). — 1917. — Ч. 3. — С. 2.
Гнатевич Б., Крипякевич І. Історія українського війська. — С. 362; Галаган М. Богданівський полк // Літопис Червоної Калини. — 1937. — Ч. 6. — С. 3—4.
Ковалевський М. При джерелах боротьби. — С. 385—386.
Щавинський В. Прапор України // Нова Рада. — 1917. — № 150. — С. 2.
Грушевський М. Державний герб України // Народня воля. — 1917. — № 159. — С. 1.
Дорошенко Д. Історія України 1917—1923 рр. — T. І. — С. 192—195.
Социал-демократия на Украине // Пролетарская мысль (Київ). — 1917. — № 4. Див. також: Дещо про «защитний кольор» // Народня воля. — 1917. — № 159. — С. 2.
Українська Центральна Рада. Документи і матеріали. — K., 1996. — T. 1. — С. 482, 193; Обідний М. Графіка Українських грошових знаків // Стара Україна. — 1925. — Ч. XI—XII. — С. 198—200; Гнатишак М. Замітки до державних грошей України і 1917—20 років // Літопис Червоної Калини. — 1935. — Ч. 2. — С. 5—9.
Витяг з протоколу Центральної Ради про ухвалу закону про надання Українській Центральній Раді виключного і неподільного права видавати закони для УНР. 25 листопада [ст. ст.] 1917 р. // Уряди України у XX ст. — К., 2001. — С. 67.
Українська Центральна Рада. Документи і матеріали. — К., 1997. — T. 2. — С. 77. Оригінал документа в: Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (далі — ЦДАВО). — Ф. 1063. — Оп. 3. — Спр. 1. — Арк. 135—136 зв.
ЦДАВО. — Ф. 1063. — Оп. 3. — Спр. 1. — Арк. 143. Опублікований в: Українська Центральна Рада. — T. 2. — С. 78—79.
Тимчасовий закон про фльоту Української Народньої Республіки // Вістник Ради Народних Міністрів УНР (Київ). — 1918. — № 19. — С. 1. Копії цього закону в: ЦДАВО. — Ф. 1063. — Оп. 1. — Спр. 6. — Арк. 9; — Ф. 2203. — Оп. 1. — Спр. З—6. — Арк. 3. Публікація також у: Про створення української національно-державної символіки у роки визвольної боротьби (1917—1920 рр.) / Підг. Д. Ф. Розовик // Український історичний журнал (далі — УІЖ). — 1999. — № 4. — С. 116—117 (док. №№ 3,6). Слід зазначити, що в низці публікацій помилково подано дату затвердження як «18 січня» (ст. ст.), замість 14 (див., наприклад: Дорошенко Д. Історія України 1917—1923 рр. — T. 1. — С. 384; Климкевич Р. Прапор // Енциклопедія українознавства. — Львів, 1996. — Т. 6. — С. 2309; Гломозда К., Яневський Д. Історичні гербові відзнаки та прапорові барви України // УІЖ. — 1990. — № 5. — С. 59). На жаль, не оминули помилки й такого ґрунтовного збірника документів, як: Українська Центральна Рада. — T. 1. — С. 566 (у примітці 296 подано «18 січня»); T. 2. — С. 106 (у документі № 51 подано чомусь «13 січня»).
Українська Центральна Рада. — T. 2. — С. 165. Засвідчена копія в: ЦДАВО. — Ф. 1063. — On. 1. — Спр. 7. — Арк. 4—4 зв.
Закон про державний герб України // Вістник Ради Народних Міністрів УНР. — 1918. — № 15. — С. 1; Про створення української національно-державної символіки... — С. 117.
Дорошенко Д. Історія України 1917—1923 рр. — Т. 1. — С. 330—331.
Передовсім: Українська Загальна Енцикльопедія. — Львів, Станиславів, Коломия, [1935]. — Т. 3. — Ст. 890.
Пастернак О. Пояснення тризуба, герба київського князя Володимира Святого. — Ужгород, 1934. — 42 с. Репринт: К., 1991.
Грушевський М. Український Державний герб // Народня воля (Житомир). — 1918. — № 19. — С. 1.
Герб Української Народної Республіки // Дніпро (Херсон). — 1918. — № 14. — С. 2; Державний герб Української Республіки. Знак держави Володимира Великого // Діло. — 1918. — 4. 60. — С. 3.
Різниченко В. Герб України // Шлях (Київ). — 1918. — 4. 3. — С. 53—59.
Назарук О. Формальні проблеми української державности (Герб, монетна одиниця, військовий однострій і стяги). — К., 1918.
Павловський В. Василь Григорович Кричевський: Життя і творчість. — Нью-Йорк, 1974. — С. 41—42.
Мала Рада. Засідання 22 березня // Нова Рада. — 1918. — № 40. — С. 2; Українська Центральна Рада. — T. 2. — С. 223—224.
Наказ про негайне усунення всіми почтово-телєграфними установами Української Народньої Республіка двуголових орлів (герби Російської держави) // Вістник Ради Народних Міністрів УНР. — 1918. — № 22. — С. 3.
У деяких публікаціях приписується, що нібито 22 березня за наполяганням М. Грушевського затверджено жовто-блакитний прапор (див. зокрема: Климкевич Р. Прапор. — С. 2309—2310). Насправді таке твердження хибне, про що свідчить протокол засідання від 22 березня.
Грушевський М. Ілюстрована історія України. — К., 1918. — С. 552, 553, 560, 561.
Гречило А. Проекти герба та печатки Української Держави Павла Скоропадського // Український археографічний щорічник. — К., 2007. — Нова серія, вип. 12. — С. 101.
Шрамченко С. День свята Української Державної фльоти // Літопис Червоної Калини. — 1933. — 4.6. — С. 14; Морський прапор // Відродження (Київ). — 1918. — Ч. 89. — С. 3.
Свобода (Львів). — 1918. — Ч. 44. — С. 3.
Українське слово (Львів). — 1918. — Ч. 257. — С. 2; Свобода. — 1918. — Ч. 45. — С. 1; Нова Рада. — 1918. — № 221. — С. 1.
Директорія, Рада Народних Міністрів Української Народної Республіки 1918— 1920. Документи і матеріали. K., 2006. — T. 1. — С. 151.
Шрамченко С. День свята Української Державної фльоти. — С. 14; Трембіцький В. Хрест в українських державних інсигніях на гербах та прапорах в 1918—1920 роках // Богословія. — Рим, 1984. — Т. XLVIII. — С. 157. Обидва ці повідомлення видаються дуже сумнівними, до того ж у другому помилка в датуванні (має бути «14 січня (ст. ст.)», а не 18).
Про створення української національно-державної символіки... — С. 118—119.
Розпорядок у справі тимчасових змін в області шкільництва 4. 55/0 919 // Розпорядки і обіжники Державного Секретаріяту освіти і віросповідань (Станіслав). — 1919. — 21 січня.
Кравец Ю. Знамена повстанческой армии Н. Махно. 1918—1921 гг. // Музейний вісник. — Запоріжжя, 2007. — Вип. 7. — С. 127—137.
Устрій Української Держави. Проекти Конституції УНР. — Львів, 1920. — С. 9—10.
Там само. — С. 34; Конституційні акти України 1917—1920... — С. 127.
Як приклад можна навести факти «конфлікту кольорів» уже від вересня 1941 р., див..Дашкевич Я. Українська символіка 1941 року // Знак. — 2002. — Ч. 26. — С. 2—3.
Наприклад, Р. О. Климкевич ставив під сумнів навіть порядок кольорів на прапорі ЗУНР (див.: Климкевич Р. О. Найвищі відзнаки Західноукраїнської Народної Республіки // Український історик. — 1968. — № 1/4. — С. 119—120).
Ströhl Н. G. Heraldischer Atlas. — S. 19; Ströhl H. G. Über den Fahnenschmuck bei Festlichkeiten // Kunst und Kunsthandwerk. — 1910. — No 11. — S. 281—289; Kamocki F. O praporcach, banderach, sztandartach і kokardach. — Warszawa, 1917. — S. 35—36.
Hickmanns A. L. Geographisch-statistischer Universal-Taschenatlas. — Taf. 60.
Наприклад, Нижня Австрія має тепер синьо-жовтий прапор, хоча в гербі — у синьому полі 5 золотих орлів (2:2:1); Тіроль використовує біло-червоний прапор, але в гербі — у срібному полі червоний орел.
Якъ то Русь ходила слідами Данила: Пропам’ятна книга першого руско-народного паломництва въ Святу Землю. — Жовква, 1907. — С. 20.
Жовто-сині прапори чи стрічки на листівках «Бодрімся» (Товариство «Сокіл», Львів, 1902), «Боже, Вкраїну спаси!» (Львів, 1900-ті), а синьо-жовті — на поштівках УСС з 1917 р. та «Побідний похід на Болехів 1915 р.» (мал. Ю. Буцманюка). Див. про це також: ЦДІА, Львів. — Ф. 353. — On. 1. — Спр. 31, 220; Україна в старій листівці. Альбом-каталог. — K., 2000. — С. 19, 33,219.
Україна в старій листівці... — С. 74,102, 103.
Розповідаючи про підняття українських прапорів 29 квітня 1918 р. над кораблями Чорноморського флоту, С. Шрамченко також уживає визначення «жовто-блакитний», але тут же ж називає його як «прапор із двох полотнищ — блакитного й жовтого» та подає малюнок військового прапора з липня 1918 р. (з верхньою синьою смугою) без жодних коментарів (див.: Шрамченко С. Піднесення Українського прапору в Чорноморській Флоті // За Державність. — Каліш, 1930. — Збірник 2. — С. 120—124).
Дорошенко Д. Мої спомини... — С. 89.
Постанова Ради Народних Міністрів про встановлення знака-емблєми на прапорах пароплавів Міністерства Шляхів // Вістник Ради Народних Міністрів УНР. — 1918. —№22. —С. 1.
Соколов В. А. Вексиллологический справочник по флагам Российской империи и СССР. — Москва, 2002. — T. І. — С. 157.
Див. зокрема: Штефан А. Наші краєві барви // Календар «Земля і воля». — Ужгород, 1936. — С. 79—86; Про збори в Хусті 1919 року // Нова Свобода (Хуст). — 1939. — 5 лютого. — С. 2; та ін.
Боротьба за прапор. Меморандум Першої Руської Народної Ради (Народовецька Волошинова Рада) до правительства // Українське слово (Ужгород). — 1934. — 6 грудня (4. 45).—С. 1—2.
Наш прапор і краєвий шкільний інспектор Вондрачек // Українське слово. — 1934. — 25 жовтня (4.39). — С. 1; Stercho Р. Diplomacy of double morality. — New York, 1971. — P. 89.
Жандарми зняли і забрали наш прапор. До уваги міністра внутрішніх справ і краєвої жандармської команди // Українське слово. — 1934. — 4. 40. — С. 1.
Брящайко М. Дайте нашому прапорові спокій!.. // Українське слово. — 1934. — Ч. 41. — С. 1; Справа прапору і шкіл перед краєвим заступництвом // Там само. — Ч. 47. — С. 2; Пан інспектор Вондрачек і наш прапор // Там само. — Ч. 48. — С. 1.
Наша кампанія за синьо-жовтий прапор скінчилася успіхом // Свобода (Ужгород). — 1935. — Ч. 1—2. — С. 6.
Magocsi Р. R. The shaping of a national identity: Subcarpathian Rus’, 1848—1948. — Cambridge, London, 1978. — R 442 (note 100).
Синьо-жовтий прапор краєвим прапором. Розпорядок президії Краєвого Уряду в Ужгороді // Українське слово. — Ужгород, 1935. — Ч. 1. — С. 4.
Знову прапорова справа // Українське слово. — 1935. — Ч. 30. — С. 1.
Див. зокрема: Загальні збори читальні Просвіти [в Бедевлі] і передача прапору // Українське слово. — 1935. — Ч. 22. — С. 2; Свято 28 жовтня і наш прапор // Там само. — Ч. 34. — С. 1; та ін.
Hlinomaz Μ. К problematice statnich symbolŭ pomnichovské ČSR a tzv. protektorátu // Archivní časopis. — 1987. — V. 37. — Č. 2. — S. 81.
Основні закони Карпато-Української республіки // Наступ (Прага). — 1940. — № 11. — С. 5; Росоха С. Сойм Карпатської України. — Вінніпег, 1949. — С. 80—81; Стерно П. Карпато-Українська держава. — Торонто, 1965. — С. 135—136.
Росоха С. Сойм Карпатської України. — С. 78—79.
Росоха С. Сойм Карпатської України. — С. 81.
Росоха С. Сойм Карпатської України. — С. 80.
Уряди України у XX ст. — К., 2001. — С. 307.
Затонський В. Із спогадів про українську революцію // Архіви України. — 1991. — № 1. — С. 57—68.
Вестник Украинской Народной Республики (Харків). — 1918. — 20 марта.
Супруненко Н. И. Очерки истории гражданской войны и иностранной интервенции на Украй не (1918—1920). — Москва, 1966. — С. 163.
Конституція Української Соціялістичної Радянської Республіки // Боротьба (Київ). — 1919. — 20 березня. — С. 3; Збірник узаконень та розпоряджень робітничо-селянського уряду України. — X., 1919. — № 19. — Ст. 204; Зайцев Б. Перший герб Радянської України // Архіви України. — 1967. — № 4. — С. 16; Зайцев Б. Символ суверенності Української РСР // Там само. — 1971. — № 6. — С. 16; Конституційні акти України 1917—1920. — С. 231—232; Соколов В. А. Вексиллологический справочник по флагам Российской империи и СССР. — Москва, 2002. — Т. 2. — С. 4.
Конституція УСРР. — X., 1923. — Мал. З—5.
Денник Начальної Команди Української Галицької Армії (1919—1920) // Літопис Червоної Калини. — 1992. — 4. 8—9. — С. 15.
Зайцев Б. Символ суверенності Української РСР. — С. 17; Соколов В. А. Вексиллологический справочник... — T. 2. — С. 5.
Зайцев Б. Перший герб Радянської України. — С. 17; Соколов В. А. Вексиллологический справочник... — Т. 2. — С. 6.
Ватуля Б. С. До 50-річчя державного герба УРСР // УІЖ. — 1969. — № 2. — С. 127.
Конституція Української Соціялістичної Радянської Республіки. — X., 1926. — С.61.
Зайцев Б. Символ суверенності Української РСР. — С. 19.
Вісті ВУЦВК. — X., 1929. — № 143; Конституція (основний закон) Української соціялістичної радянської республіки // Збірник законів і розпоряджень робітничо-селянського уряду України. — X., 1929. — № 14. — Арт. 100; Соколов В. А. Вексиллологический справочник... — Т. 2. — С. 22.
Про затвердження Конституції (Основного Закону) УРСР і Конституція УРСР // Збірник законів і розпоряджень робітничо-селянського уряду Української радянської соціалістичної республіки. — К., 1937. — № 30. — Ст. 121; Конституція УРСР, затверджена XIV Надзвичайним Всеукраїнським з’їздом Рад. — К., 1937. — С. 31; Поцелуев В. А. Гербы Союза ССР: Из истории разработки. — Москва, 1987. — С. 98—99.
Там само; Зайцев Б. Символ суверенності Української РСР. — С. 20; Соколов В. А. Вексиллологический справочник... — Т. 2. — С. 22.
Ватуля Б. С. До 50-річчя державного герба УРСР. — С. 127.
Сокульський А. Національна символіка України. — Запоріжжя, 1993. — С. 66—68.
Спогади про це тодішнього голови Президії Верховної Ради УРСР М. С. Гречухи див.: Середюк О., Стрілка Р. Символіку не вибирають, її успадковують. — Луцьк, 1991. —С. 18.
Таранов А. П. Історія Конституції Української Радянської Соціалістичної Республіки. — К., 1957. — С. 157.
Відомості Верховної Ради Української РСР (далі — ВВР УРСР). — 1949. — № 6. — С. 9; Зайцев Б. Символ суверенності Української РСР. — С. 20; Соколов В. А. Вексиллологический справочник... — Т. 2. — С. 22—23.
ВВР УРСР. — 1950. — № 3. — С. 11; Ватуля Б. С. До 50-річчя державного герба УРСР. — С. 128.
Зайцев Б. Перша емблема Радянської Армії // Архіви України. — 1967. — № 5. — С. 47—51; Стрельський В. І. Відображення ідей патріотизму, дружби народів і соціалістичного інтернаціоналізму в радянському державному гербі // Архіви України. — 1973. — № 4. — С. 35—36.
ВВР УРСР. — 1950. — № 3. — С. 11; Зайцев Б. Символ суверенності Української РСР. — С 20.
Мрига В. В. Прапор Державний // Радянська енциклопедія історії України. — К., 1971. — Т. III. — С. 446—447; Гречило А. До питання про національний прапор // Пам’ятки України. — 1989. — № 4. — С. 47.
Гречило А. Символи нових незалежних держав // Пам’ятки України: історія та культура. — 1998. — Ч. З—4. — С. 149—155.
Національна символіка України // Літературна Україна. — 1989. — № 27. — С. 2.
Про національну символіку: Резолюція установчого з’їзду Народного Руху України за перебудову, ухвалена 10 вересня 1989 р. // Літературна Україна. — 1989. — № 42. — С. 7. Основою для цієї резолюції стала наша стаття: Гречило А. Прапор українського народу // Поступ (Львів). — 1989. — № 2 (травень). — С. 2—3.
Див. зокрема: Гнатовський Б. Стяг над ратушею // Молода Галичина (Львів). — 1990. — № 41. — С. 1; Міська рада вирішила // Радянська Волинь (Луцьк). — 1990. — 15 липня. — С. 2; Чекмшиев О. Синьо-жовтий над Хрещатиком // Культура і життя. — 1991. — № 30. — С. 7.
ЦДАВО. — Ф. 1. — Оп. 22. — Спр. 1588. — Арк. 1.
На шляху до незалежності // Літературна Україна. — 1991. — № 25. — С. 1; Українська символіка — до джерел! // Культура і життя. — 1991. — № 25. — С. 4; Про державну символіку України: Рекомендації наукової конференції «Історичні традиції української національної символіки» // За вільну Україну (Львів). — 1991. — Ч. 139. — С. 2; Яка символіка традиційна // Голос України. — 1991. — № 155. — С. 3.
Про заходи щодо вирішення питання про державну символіку України: Постанова Президії Верховної Ради України від 24 червня 1991 р. за № 1238—XII // ВВР УРСР. — 1991. —№31. —Ст. 410.
Конкурс: герб України // Культура і життя. — 1991. — № 27. — С. 1; Положення про проведення конкурсу на створення проектів Державного герба України // Вільна Україна (Львів). — 1991. — 3 липня.
Про підбиття підсумків конкурсу один із членів експертної комісії: Степанів Я. [Дашкевич Я. ] Потрібен герб, бо час друкувати українські гроші // Ратуша (Львів). — 1991. — № 107. — С. 2.
Пригорницький Ю. Прапор Волі — в Парламенті // Літературна Україна. — 1991. — № 35. — С. 1, 3.
ЦДАВО. — Ф. 1. — Оп. 16. — Спр. 4633. — Арк. 11. Ященко О. Як піднімали прапор // Молодь України. — 1991. — 6 вересня. — С. 1.
ЦДАВО. — Ф. 1. — Оп. 16. — Спр. 4709. — Арк. 81. Про прапор України: Постанова Президії Верховної Ради України від 18 вересня 1991 р. за № 1567—XII // Відомості Верховної Ради України (далі — ВВР України). — 1992. — № 47. — Ст. 655.
Краснодемський В. І порадіє за нас князь Володимир // Голос України. — 1991. — № 196. — С. 1,3; Заєць О. Друге життя княжого герба // Культура і життя. — 1991. — № 41. — С. 2.
Сікачина Т. Будемо з гербом // Літературна Україна. — 1991. — № 42. — С. 3.
Про малий герб України: Постанова Президії Верховної Ради України // ВВР України. — 1992. — № 17. — Ст. 218.
Про Державний гімн України // Там само. — Ст. 217.
ЦДАВО. — Ф. 1. — Оп. 16. — Спр. 4740. — Арк. 11. Про Державний прапор України: Постанова Верховної Ради України // Голос України. — 1992. — № 27. — С. 1; Про Державний прапор України: Постанова Верховної Ради України // ВВР України. — 1992. — № 19. — Ст. 257.
Закон України Про внесення змін і доповнень до Конституції (Основного Закону) України // ВВР України. — 1992. — № 20. — Ст. 271.
Кирилюк В. Таки зі щитом! // Літературна Україна. — 1992. — № 8. — С. 1.
ЦДАВО. — Ф. 1. — Оп. 16. — Спр. 4740. — Арк. 170. Про Державний герб України: Постанова Верховної Ради України // Голос України. — 1992. — № 31. — С. 2; Про Державний герб України: Постанова Верховної Ради України // ВВР України. — 1992. — № 40. — Ст. 592.
Заява учасників 4-ї наукової геральдичної конференції // Знак. — 1995. — 4.9. — С. 1.
Конституція України. Ухвалена на п’ятій сесії Верховної Ради України 28.06.1996 р. // ВВР України. — 1996. — № 30. — Ст. 141.
Про Державний гімн України // ВВР України. — 2003. — № 24. — Ст. 163.
Указ Президента України «Про День Державного Прапора України» від 23 серпня 2004 р. № 987/2004.
Указ Президента України «Про внесення змін до Указу Президента України від 23 серпня 2004 року № 987» від 7 серпня 2009 р. № 602/2009.