Науково-практичний коментар Цивільного процесуального кодексу України. Станом на 01.11.2010 р.

Стаття 402. Порядок відновлення втраченого судового провадження

1. Відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі — це самостійна категорія справ, які відрізняються від справ позовного провадження і справ окремого провадження. Цей інститут не є новим для законодавства України, оскільки ЦПК 1963 р. у додатку № 3 «Порядок відновлення втраченого судового або виконавчого провадження» містив процесуально-правовий механізм врегулювання цього питання.

Слід зазначити, що правова природа даної категорії справ є близькою до процесуально-правової природи справ окремого провадження, оскільки для неї характерним є відсутність спору про право цивільне та наявність у справі однієї сторони — заявника.

Втраченим судовим провадження, яке може бути відновлене, вважається як вся, так і частина документів конкретної цивільної справи, позовного чи окремого провадження, яке було закінчене ухваленням рішення або постановленням ухвали про його закриття.

Стаття 403. Особи, які мають право звертатися до суду із заявою про відновлення провадження

1. Втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою осіб, які брали участь у справі, або за ініціативою суду.

Справа про відновлення втраченого судового провадження відкривається: а) за заявою осіб, які брали участь у справі, або б) за ініціативою суду.

Стаття 404. Підсудність заяви про відновлення втраченого провадження

1. Заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду, який ухвалив рішення по суті справи або постановив ухвалу про закриття провадження у справі.

Заява за підсудністю подається до суду, який ухвалив рішення по суті справи або постановив ухвалу про закриття провадження у справі.

Стаття 405. Зміст заяви про відновлення втраченого судового провадження

1. У заяві повинно бути зазначено, про відновлення якого саме провадження просить заявник, чи було у справі ухвалено рішення по суті справи або постановлена ухвала про закриття провадження, якою саме особою з числа осіб, які брали участь у справі, був заявник, хто конкретно і в якості кого брав участь у справі, місце проживання чи місцезнаходження цих осіб, що відомо заявнику про обставини втрати провадження, про місцезнаходження копій документів провадження або відомостей щодо них, поновлення яких саме документів заявник вважає необхідним, для якої мети необхідне їх поновлення.

2. До заяви про відновлення втраченого провадження додаються документи або їх копії, навіть якщо вони не посвідчені в установленому порядку, що збереглися у заявника або у справі.

1. Ч. 1 коментованої статті передбачає вичерпний перелік відомостей, які повинні міститися у заяві про відновлення втраченого судового провадження. Слід зазначити, що «вичерпність» цього переліку є процесуальною гарантією для заявника від необґрунтованого залишення заяви про відновлення втраченого судового провадження без руху, оскільки суд має таке право (залишати заяву без руху) лише у випадку недодержання вимог ч. 1 ст. 405 ЦПК.

2. До заяви додаються документи (наприклад, рішення, ухвали, судові повістки або повідомлення, інші документи, які вказують на наявність судової справи і збереглися у заявника) або їх копії. Посвідчення в установленому законом порядку копій таких документів не обов’язкове.

Стаття 406. Наслідки недодержання вимог до змісту заяви, відмова у відкритті провадження у справі або залишення заяви без розгляду

1. Якщо у заяві не зазначено мету відновлення провадження або відомості, необхідні для його відновлення, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без руху, якою встановлює заявникові строк, необхідний для усунення цих недоліків.

2. Якщо мета звернення до суду, зазначена заявником, не пов’язана із захистом його прав та інтересів, суд своєю ухвалою відмовляє у відкритті провадження у справі про відновлення провадження або залишає заяву без розгляду, якщо провадження було відкрито.

3. Судове провадження, втрачене до закінчення судового розгляду, не підлягає відновленню у встановленому цим розділом порядку. Заявник у цьому разі може пред’явити новий позов. В ухвалі суду про відкриття провадження у новій справі у зв’язку з втратою незакінченого провадження про цю обставину повинно бути обов’язково зазначено.

1. Недодержання заявником вимог, встановлених щодо змісту заяви про відновлення втраченого судового провадження, надає суду можливість застосувати певні цивільно- процесуальні санкції: а) залишення заяви без руху; б) відмова у відкритті провадження у справі або залишення заяви без розгляду, якщо провадження було відкрите.

Суд постановляє ухвалу про залишення заяви про відновлення втраченого судового провадження без руху у разі, якщо у ній не зазначено: а) мету відновлення провадження або б) відомості, необхідні для його відновлення. В ухвалі обов’язково зазначається строк, який встановлюється для усунення цих недоліків. Якщо вони будуть усунені в установлений судом строк, то заява вважається поданою в день первісного подання її до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається заявникові.

2. Процесуально-правовою передумовою права на звернення до суду із заявою про відновлення втраченого судового провадження є процесуальна заінтересованість заявника, тобто він повинен бути особисто зацікавлений у відновленні провадження. У разі якщо мета звернення до суду, зазначена заявником, не пов’язана із захистом його прав та інтересів, суд своєю ухвалою відмовляє у відкритті провадження у справі. Якщо ж це з’ясовано вже після відкриття провадження у справі, то суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду.

3. Відновлення втраченого судового провадження можливе в цивільній справі, яка закінчена ухваленням рішення або в якій провадження закрито, тому судове провадження, втрачене до закінчення судового розгляду, не підлягає відновленню. Заявник має право у такому випадку пред’явити новий позов, у якому слід зазначити, що даний позов подається у зв’язку з втратою незакінченого провадження.

Стаття 407. Розгляд справи

1. При розгляді справи суд використовує ту частину провадження, що збереглася, документи, видані зі справи фізичним чи юридичним особам до втрати провадження, копії цих документів, інші довідки, папери, відомості, що стосуються справи, виконавчого провадження.

2. Суд може допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, осіб (їх представників), які брали участь у справі, а в необхідних випадках — осіб, які входили до складу суду, що розглядав справу, з якої втрачено провадження, а також осіб, які виконували судове рішення.

1. Відновлення втраченого судового провадження провадиться за загальними правилами ЦПК, що встановленні для розгляду справ позовного провадження, з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

При розгляді справи суд використовує ту частину провадження, що збереглася, документи, що видані зі справи до втрати провадження фізичним та юридичним особам, копії цих документів, інші довідки, папери, що стосуються справи, виконавчого провадження.

Особи, яким відомі будь-які обставини щодо втрачено справи, можуть бути допитані судом як свідки.

Заява про відновлення втраченого судового провадження розглядається в судовому засіданні одноособово суддею і в тих випадках, коли для втраченої справи передбачено колегіальний розгляд (п. 21 постанови ПВСУ «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді цивільних справ по першій інстанції»).

Стаття 408. Рішення суду

1. На підставі зібраних і перевірених матеріалів суд ухвалює рішення про відновлення втраченого провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.

2. У рішенні суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих суду і досліджених у судовому засіданні з участю всіх учасників цивільного процесу з утраченого провадження, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися з утраченого провадження.

3. За недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження суд ухвалою закриває розгляд заяви про відновлення провадження і роз’яснює особам, які беруть участь у справі, право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів.

4. Строк зберігання судового провадження не має значення для вирішення заяви про його відновлення, крім випадку звернення з такою заявою для виконання рішення, якщо строк на пред’явлення виконавчого листа для виконання закінчився і судом не поновлено.

1. За результатами розгляду заяви суд постановляє рішення про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі повністю або в частині. Таке рішення повинно відповідати загальним вимогам, що ставляться до рішення суду (розділ III, глава 7), за винятком положень, що передбачені у коментованій статті.

Приймаючи рішення про відновлення втраченого судового провадження, суд не вправі оцінювати законність та обґрунтованість відновленого рішення суду чи ухвали суду про закриття провадження у справі.

2. Якщо на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд дійде висновку, що таких матеріалів недостатньо для точного відновлення втраченого судового провадження, суд постановляє ухвалу про закриття розгляду справи про відновлення провадження і роз’яснює особам, які беруть участь у справі, про їх право на повторне звернення із такою самою заявою за наявності необхідних документів.

3. Для вирішення заяви про відновлення судового провадження не впливає строк його зберігання, за винятком звернення з такою заявою з метою виконання рішення, якщо строк пред’явлення виконавчого листа до виконання закінчився і судом не поновлений.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі листи можуть бути пред’явлені до виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а у випадках, коли рішення підлягає негайному виконанню, — з наступного дня після його постановлення. Рішення про стягнення періодичних платежів (у справах про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров’я, втратою годувальника тощо) можуть бути пред’явлені для виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.

Стаття 409. Звільнення заявника від судових витрат

1. У справі про відновлення втраченого провадження заявник звільняється від оплати судових витрат. У разі подання завідомо неправдивої заяви судові витрати відшкодовуються заявником.

1. Особливістю справ про відновлення втраченого судового провадження є положення, за яким заявник звільняється від оплати судових витрат. Судові витрати відшкодовуються заявником лише у випадку, якщо буде встановлено, що він подав завідомо неправдиву заяву, у якій навмисно повідомлені суду дані, про неправильність яких заявник знав. Але зазначення заявником у заяві неправдивих відомостей внаслідок власної помилки, без наміру введення суду в оману, не тягне застосування правових наслідків стягнення з нього судових витрат.