Отаман Зелений

Роман Коваль. Неповний список козаків і старшин Дніпровської повстанської дивізії та загону ім. отамана Зеленого

БАСАНСЬКИЙ Антон Васильович (1893, с. Щербанівка Трипільської вол. Київського пов. Київської губ., тепер Обухівського р-ну Київської обл. — 1927?). Лікар Дніпровської повстанської дивізії (1918 — 1919). Арештований 1927 року (Тут і далі фотографія стосується першого (верхнього) прізвища. — Ред.).

БАСАНСЬКИЙ Гаврило Мусійович (1887, с. Щербанівка Київського пов. Київської губ., тепер Обухівського р-ну Київської обл. — кін. 1940-х?). Учасник Визвольного руху в лавах Дніпровської повстанської дивізії. Один з керівників повстанського руху на Трипільщині після загибелі отамана Зеленого. Старшина загону отамана Йосипа Завзятого (1920). Арештований 1938 року.

БАХУРИНСЬКИЙ Петро Петрович (1889? с. Злодіївка Київського пов. Київської губ. — 1919). Учасник Визвольного руху в лавах Дніпровської повстанської дивізії.

БЕЛЬДТЙ Леонтій Іванович (1898, містечко Трипілля — ?). Повстанець отамана Зеленого. 1937 року засуджений на 10 р. позбавлення волі.

БЕЛЬДІЙ Михайло. Повстанець отамана Зеленого із Трипілля. Ув’язнений до північних таборів. Вантажачи дерево на корабель, який плив до Франції, непомітно залишився на ньому. Коли корабель вийшов у море, виліз зі схованки і показався на очі французьким морякам. Так опинився у Франції. У 1950-х рр., відчуваючи наближення смерті, написав рідним у Трипілля, що хоче повернутися і померти на Батьківщині. Сімейна рада вирішила, що для його рідних можуть виникнути проблеми і що Михайла треба відговорити від повернення. Отримавши відмову, розхвилювався, через що у нього стався інсульт і він помер.

БЕРДНИК Петро Олександрович (1881, с. Кийлів, тепер Бориспільського р-ну Київської обл. — 1933). Перевізник через Дніпро. Сприяв отаманові Зеленому. Двоюрідний дід письменника Олеся Бердника.

БІЛЕНКО Марко Якович (? м-ко Трипілля — 05/1938). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

БІЛЕНКО Яків Григорович (1891, м-ко Трипілля — 5.05.1938). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

БІЛЕНКО Яків Петрович (? м-ко Трипілля-5.05.1938). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

БІЛОШАПКА Григорій Самійлович (1895, с. Красна Слобідка Київського пов., тепер Обухівського р-ну Київської обл. — 05.1938). Повстанець отамана Зеленого. Голова колгоспу в с. Долина. Розстріляний.

БОБРОВСБКИЙ. Помічник отамана Зеленого. Полковник.

БОЙКО Гаврило Антонович (1888, м-ко Трипілля — 5.05.1938). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

БОЙКО Данило Сергійович. Учасник Першої світової війни та Визвольного руху в лавах Дніпровської повстанської дивізії. Родом із с. Дерев’яна Київського повіту, тепер Обухівського району Київської області. Поранений у ногу в боях з червоними.

БОНДАРЕНКО Роман Олексійович (1897, м-ко Трипілля — 1938). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

БОРЕЦЬ Микола (? с. Стайки Київського пов. — 1923). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

БУЛАВИН (БУБОН). Власник млина у Трипіллі. Повстанець отамана Зеленого.

БУЛАВИН Василь Степанович (? м-ко Трипілля — 29.04.1938). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

БУЛАВИН Петро Юхимович (1904, м-ко Трипілля — 1937). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

БУРЛАКА. Див.: ГОНЧАР Овсій.

БУТКО Прокіп Омелянович (? с. Витачів Стайківської вол. Київського пов. Київської губ., тепер Обухівського р-ну Київської обл. — 1938). Учитель Витачівської школи (1920 — 1922), диригент хору витачівської “Просвіти”, священик Витачівського Хресто-Воздвиженського храму УАПЦ (з 1924). Сприяв Зеленому. 30 серпня 1938 р. засуджений до розстрілу.

БУТРИМ Гаврило Михайлович (? с. Щербанівка — 1937). Учасник Визвольного руху в лавах Дніпровської повстанської дивізії.

ВАДИС Іван Юхимович (1895, м-ко Трипілля-22.04.1938). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

ВАДИС Степан Юхимович (1893, м-ко Трипілля — 29.04.1938). Повстанець отамана Зеленого. На Першій світовій війні здобув Георгіївський хрест. Розстріляний. Його син Василь став директором Григорівської школи.

ВАКУЛА Мусій. Див.: ТАЦЕНКО Мусій.

ВАСИЛЕНКО Дмитро Пилипович (1887, м-ко Трипілля — 29.04.1938). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

ВАСИЛЕНКО Михайло Митрофанович. Козак Халеп’янської пішої сотні Дніпровської повстанської дивізії. Учасник бою в с. Халеп’ї 28 червня 1919 року. Репресований у 1930-х роках.

ВАСИЛЕНКО Сергій. Голова Халеп’янської сільради. Допомагав зеленівцям. Репресований у 1930-х роках.

ВАСИЛИЦЯ Петро Петрович (1892, м-ко Трипілля — ?). Повстанець отамана Зеленого. 1930 року засуджений на 10 р., згодом розстріляний.

ВАСИЛЬЧЕНКО Михайло Митрофанович (1900, с. Халеп’я — 1938). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

ВЛАСЕНКО Антон. Учасник Першої світової війни та Визвольного руху в лавах Дніпровської повстанської дивізії. Родом із с. Дерев’яна. Тяжко поранений у ногу в боях з червоними.

БОЛОВЕНКО Лука Йосипович (1892, с. Халеп’я Трипільської вол. Київського пов. Київської губ., тепер Обухівського р-ну Київської обл. – 29.04.1938). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

ВОЛОВЕНКО Олексій Йосипович (1890? с. Халеп’я — ?). Повстанець отамана Зеленого. Учасник розгрому червоного десанту у Халеп’ї влітку 1919 року.

ВОЛОВЕНКО Терешко. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

ВОЛОШИН Петро Федорович (1886, м-ко Трипілля — 1938?). Повстанець отамана Зеленого. Репресований 1938 року.

ГАРКАВИЙ Олександр Миколайович (1884, м-ко Трипілля — 29.04.1938). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

ГЕРАСИМЕНКО Андрій Ярмолайович (1901, с. Халеп’я — ?). Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Служив і у Красній армії. 4 жовтня 1937 р. свідчив проти отамана Степана Тукаленка. Репресований наприкінці 1930-х років.

ГЛОБЕНКО Ілько Данилович (1899, м-ко Трипілля — 1938). Повстанець отамана Зеленого. Побрався з Настею Андріївною Мартиненко, племінницею Зеленого. Арештований 1936 року. Розстріляний.

ГОНЧАР (БУРЛАКА) Овсій Іванович (1888, с. Панська Мотовилівка Васильківського пов. Київської губ., тепер Фастівського р-ну Київської обл. — 1921, Харківська губ.). Громадський і військовий діяч; голова Васильківської повітової земельної управи (1917), засновник “Просвіти” ім. Бориса Грінченка, мотовилівський отаман (1919). Узгоджував дії з отаманом Зеленим. Організатор Васильківського повстання (весна 1919), до якого приєдналися селяни Барахтів, Глевахи, Руликова, Великої Вільшанки, Яцків, Митниці, Крушинки та інших сіл. 1921 року арештований і вивезений у Харків, на Холодну гору. З в’язниці втік, але незабаром загинув у перестрілці.

ГОРБЕНКО Володимир (? м-ко Трипілля — 1929). Слідчий Дніпровської повстанської дивізії. Розстріляний.

ГОРБЕНКО Карпо Лукович (1898, м-ко Трипілля — 1938). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

ГРИГОРОВИЧ Володимир (? Чернівці, Австро-Угорщина — 1921?). Представник Цупкому, можливо, отаман загону ім. отамана Зеленого (1921). Від 1915 р. служив в австрійській армії, потім в УГА, а з 1919р. — в Осадному корпусі СС. Наприкінці 1920 р. він — ад’ютант начальника Київської школи червоних старшин. На початку 1921 р. посів посаду завідувача військового відділу Трипільського волревкома.

ГРИЦАЄНКО Андрій Гаврилович (1898, м-ко Трипілля-21.04.1938). Писар і кулеметник Дніпровської повстанської дивізії. Розстріляний.

ГРИШИН Артамон (1900 — 1967). Військовий і громадський діяч, публіцист; козак Дніпровської повстанської дивізії (1919) та штабової сотні 6-ї Січової стрілецької дивізії Армії УНР (1920 – 1922), член Товариства бувших вояків Армії УНР у Франції (1920-ті — 1967); військове звання — поручник Армії УНР. Перебував у польському таборі в Олександрові-Куявському, звідки виїхав до Франції. Спочатку жив в Омеркурі, потім — в Оден-де-Тіш, де став співзасновником Українського драматичного товариства та Асоціації українських комбатантів у Франції. Від 1964 р. — представник журналу “Дороговказ” у Франції. Автор спогаду про героя Другого зимового походу свого товариша Степана Щербака “Листопад… на думку приходить Щербак”, посмертних згадок про побратимів, зокрема “Пам’яти Зіновія і Марії Ямкових”, “Поручник Петро Білинський”, коротких біографій вояків, наприклад старшин Армії УНР Петра Гринюка й Олексія Мандрики, статей про українське культурне життя на еміграції тощо. Понад 40 р. віддав українській громадській діяльності.

ГУЛЬОВАТИЙ (? м-ко Обухів — 10.09.1921, Гощів). Козак Гощівського партизанського загону. Загинув у переможному бою проти червоних. Похований на кладовищі м. Обухова.

ДАВИДЕНКО Олексій Тихонович (1892, с. Григорівна Київського пов. Київської обл., тепер Обухівського р-ну Київської обл. — 1921). Повстанець отамана Зеленого. Працював, очевидно, у штабі писарем, оскільки у Першу світову війну служив писарем в одній із частин російської армії. Розстріляний.

ДАНЧЕНКО Олександр (1887, Полтавщина — 1920?). Військовий діяч; командир 25-го Туркестанського полку 7-ї Туркестанської дивізії (1917), начальник організаційного відділу Українського генерального штабу (листопад 1917), командир 2-ї Дніпровської повстанської дивізії (грудень 1918), командир Запорозької дивізії (поч. 1919), Запорозького корпусу (березень 1919), отаман повстанських військ на Волині (1.12.1919); військові чини-капітан російської армії, отаман Армії УНР. У грудні 1919 р. разом з отаманами Юхимом Божком та Омеляном Волохом у порозумінні з Волинським губернським повстанським комітетом проголосив створення Волинської крайової революційної ради, яку очолив місцевий боротьбист Коваль. Це була протидія і безвладдю Директорії, і претензіям російських більшовиків на владу в Україні. Ймовірно, вбитий О. Волохом.

ДЕГТЯРЬОВ Степан Олександрович (1898, с. Зікрачі Київського пов. Київської губ., тепер Кагарлицького р-ну Київської обл. — ?). Перебував при штабі отамана Зеленого, очевидно, був писарем.

ДЕМЧЕНКО Микола Семенович. Козак Халеп’янської пішої сотні Дніпровської повстанської дивізії. Учасник бою в Халеп’ї 28 червня 1919 р. Репресований у 1930-х роках.

ДЕМЧЕНКО Михайло Самойлович (? с. Халеп’я Трипільської вол. Київського пов. Київської губ., тепер Обухівського р-ну Київської обл. — 1938?). Повстанець отамана Зеленого. Репресований у 1930-х роках.

ДЕМЧЕНКО Семен Терешкович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я.

1933 року “розкуркулений”, а 1938 року ув’язнений.

ДЖЕРЕЛО Денис Володимрович (1890, с. Халеп’я — 1938). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

ДЖЕРЕЛО Денис Микитович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

ДЖЕРЕЛО Михайло Іванович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

ДЖЕРЕЛО Роман Іванович. Козак Халеп’янської пішої сотні Дніпровської повстанської дивізії. Учасник бою в Халепі' 28 червня 1919 р. Репресований.

ДЗЮБЕНКО Антон Микитович (1886, м-ко Трипілля — ?). Повстанець отамана Зеленого. 1937 року засуджений на 10 років позбавлення волі.

ДЗЮБЕНКО Михайло Павлович (1904, м-ко Трипілля — 1938). Сприяв повстанцям отамана Зеленого. Секретар сільської ради. Розстріляний.

ДЗЮБЕНКО Олексій Микитович (1889, м-ко Трипілля — 1938). Кравець Дніпровської повстанської дивізії. Розстріляний.

ДІДИК (ЯКИМАХА, “ХРИНДЯ”) Христя Марківна (? с. Григорівка — 1990-ті?). Зв’язкова Дніпровської повстанської дивізії (1919). Сестра Сергія Якимахи. Зберегла прапор і документацію загону.

ДОБРОВОЛЬСБКИЙ. Посланець отамана Зеленого до Володимира Оскілка, командувача Північним фронтом Армії УНР.

ДРУЗЕНКО Василь Петрович. Козак Халеп’янської пішої сотні Дніпровської повстанської дивізії. Учасник бою в Халеп’ї 28 червня 1919 р. Родом із Трипілля. Репресований у 1930-х роках.

ДРУЗЕНКО Матвій Іванович (1901, м-ко Трипілля — 29.04.1938). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

ДРУЗЕНКО Степан Миколайович (1904, м-ко Трипілля — 29.04.1938). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

ДРУЗЕНКО Яків Микитович (1901, м-ко Трипілля — 29.04.1938). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

ДУБОВИЙ. Комендант м-ка Трипілля, підпорядкований отаманові Зеленому.

ДУДУН Семен. Учасник Визвольного руху в лавах загону ім. отамана Зеленого.

ДУЖАНОВ (ДЮЖАНОВ) Василь. Гармаш Дніпров ської повстанської дивізії.

ДУМІН (ДУМИН, “КРЕЗУБ Антін”)

Осип (23.09.1893, с. Грушів, повіт Дрогобич, Австро-Угорщина — 05.1945, поблизу м. Гданська, Польща). Військовий діяч, редактор, автор споминів, перекладач; підстаршина австро-угорської армії, сотник Галицько-буковинського куреня СС (1918), старшина Запорозької дивізії Армії УНР (1918), командир сотні, куреня та полку СС (1918 — 1919), командир експедиційної групи 1-ї дивізії СС (20–28.01.1919), викладач вогневої підготовки Київської школи червоних старшин, член Цупкому, Військової організації Січових стрільців та Української військової організації (Київ, 1921), отаман партизанського загону ім. отамана Зеленого (4.08. — 10.09.1921), референт розвідки та член керівної “п’ятки” Начальної команди УВО (1920-ті, Польща), редактор видання “Український революціонер”.

Син дяка грушівської церкви. Закінчив Дрогобицьку гімназію (1912). Навчався у Львівському університеті. Активіст товариства “Січові стрільці II” та Пласту. Закінчив підстаршинську школу. Учасник Першої світової війни. У вересні 1915 р. під Луцьком потрапив у російський полон. Перебував у таборах у Царицині та на Криворіжжі. Від 1920 р. — у таборах для інтернованих у Німецькому Яблонному (ЧСР).

Знав декілька мов. Від 1941 р. — службовець міністерства східних окупованих територій Райху (міністр Альфред Розенберг). Дружина — німка Еріка. Дітей навчив української мови. Автор історичних праць та багатющої мемуарної спадщини. Розстріляний НКВД.

ЄВДОЧЕНКО Марко Миронович (1889, м-ко Трипілля — ?). Старший унтер-офіцер Чорноморського флоту. Служив на броненосці “Чесма”. Учасник протигетьманського повстання у складі кулеметної ватаги Федора Петриченка. Влітку 1919 р. — капітан (боцман) корабля “Шарлотта” отамана Зеленого. Курсував між Трипіллям і Переяславом. Брав участь у боях проти червоних. Організував зеленівський загін, одягнений у матроську форму. Коли під Трипіллям висадився десант матросів-більшовиків, їх увели в оману, сказавши, що також приїхали ліквідувати “банду'’. Після цього більшовиків перебили. Брав активну участь у захопленні санітарного пароплава “Шарлотта” з пораненими червоноармійцями. Команду пароплава було розстріляно. Учасник рейду на Умань.

Дружина Віра Антонівна, діти — Олена, Катерина, Ганя, Микола. Арештований 10 лютого 1930 року. Обвинувачувався як активний учасник “зверской расправы” над комсомольцями, а також в антисовєтській агітації. За свідченням Івана Васильовича Мухіна, Марко Євдоченко казав: “Позбирались босяки, не хотять робить та устроюють комуни та колективи, щоб на їх робили та їх годували (…). А коли стали йому говорити, що тепер нема іншого виходу (…), то він каже: ідіть, ідіть, побачите, що там буде, будете ходить хліба просить до нас (…). Ця людина як і раніше, так і в сучасний мент згодна утопить кожного бідняка, який іде до колективу”. А свідок Микола Кононович (Касянович?) Удод 15 лютого 1930 р. додав: “В оіучае чего-либо безусловно пойдет проти в власти, изоляция последнего необходима”. Відсидів 10,5 років. Винним себе не визнав. Похований у Трипіллі. Могила збереглася.

ЄВДОЧЕНКО Яків Васильович (1896 — 29.04.1938). Повстанець отамана Зеленого. 1921 року засуджений на 2 роки ув’язнення, а 1938 року розстріляний.

ЄВЛАШЕНКО Михайло Васильович (1893, с. Верем’я Київського пов. Київської губ., тепер Обухівського р-ну Київської обл. — 29.04.1938). Повстанець Зеленого, після його загибелі — інших отаманів. Жив у Трипіллі. Розстріляний.

ЖУК Іван Кирилович (1895, м-ко Трипілля — 29.04.1938). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

ЗАБРОДА Данило Костянтинович (1901, м-ко Трипілля — 1938). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

ЗАБРОДА Денис Васильович (1897, м-ко Трипілля — 1976). Повстанець отамана Зеленого. Вправний кіннотник, “рубав аж до сідла”. Репресований 1937 року. Після 10 р. перебування у неволі повернувся у Трипілля. Реабілітований.

ЗАБРОДА Йовхим (Ювхим) Федорович (? с. Трипілля — після 1929). Повстанець отамана Зеленого.

ЗАБРОДА (ГАМЗА) Максим Сидорович (1890, м-ко Трипілля — 5.05.1938). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

ЗАБРОДА (ГАМЗА, САМОЗВАНЕЦЬ) Петро Сидорович. Командир полку Дніпровської повстанської дивізії. Родом із Трипілля.

ЗАБРОДА (ГАМЗА, САМОЗВАНЕЦЬ) Яків Сидорович. Помічник отамана Зеленого. Родом із Трипілля. Один із Самозванців (чи Петро, чи Яків) — організатор та отаман Гощівського партизанського загону та звільнення Трипілля у грудні 1921 року. Засуджений на смерть за таємні контакти з трипільським ревкомом. Вирок виконав родич Вакун Удод.

ЗАБРОДА Марко Андрійович (1887, м-ко Трипілля-5.05.1938). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

ЗАБРОДА Микита Омелькович (1895, м-ко Трипілля — 1938). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

ЗАБРОДА Федір (ор. 1895, м-ко Трипілля — ? с. Стайки Київського пов. Київської губ., тепер Кагарлицького р-ну Київської обл.). Повстанець отамана Зеленого. Репресований. Повернувся з ув’язнення. Оскільки у Трипіллі жити було заборонено, жив і працював у Стайках.

ЗАВЗЯТИЙ. Див.: ПОНОМАРЕНКО Йосип.

ЗАВОРОТНІЙ Антін Пилипович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

ЗАВОРОТНІЙ Кирило Пилипович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

ЗАВОРОТНІЙ Клим Савович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Арештований 30 квітня 1929 року. Засуджений 8 липня 1929 р. до ув’язнення в концтаборі.

ЗАВОРОТНІЙ Михайло Митрофанович (1899, с. Халеп’я — 1938). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

ЗАВОРОТНІЙ Назар Лукич. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

ЗАВОРОТНІЙ Олекса Юхимович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

ЗАВОРОТНІЙ Тиміш. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

ЗАВОРОТНІЙ Федір Несторович. Сотник Халеп’янської пішої сотні Дніпровської повстанської дивізії. Учасник бою в Халеп’ї 28 червня 1919 р.

Репресований у 1930-х роках.

ЗАВОРОТНІЙ Федір Олександрович (1892, с. Халеп’я Трипільської вол. Київського пов. Київської губ., тепер Обухівського р-ну Київської обл. — 29.04.1938, Київ). Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Бригадир колгоспу. Репресований 1938 року.

ЗАВОРОТНІЙ Яків Іванович. Козак Халеп’янської пішої сотні Дніпровської повстанської дивізії. Учасник бою в Халеп’ї 28 червня 1919 р. Репресований у 1930-х роках.

ЗАМІШАЙЛО Петро Васильович (5.10.1895, с. Копачів Київського пов. Київської губ., тепер Обухівського р-ну Київської обл. — 8.01.1948, с. Копачів). Козак отамана Зеленого. Учасник Першої світової війни і Другої світової війни.

ЗАРЕЦЬКИЙ Антон Феодосійович (1886, м-ко Трипілля — 1938). Повстанець отамана Зеленого. Бухгалтер. Розстріляний.

ЗЕЛЕНИЙ Лаврін Григорович (1897, с. Черняхів Київського пов. Київської губ., тепер Кагарлицького р-ну Київської обл. — ?). Повстанець отамана Зеленого. Арештований 17 квітня 1929 року. Колегією ОҐПУ 8 липня 1929 р. засуджений до 10 років ув’язнення.

ЗОЗУЛЯ Макар. Писар Дніпровської повстанської дивізії.

Помер ус. Новосілки.

ІВАНОВ Петро Іванович (1894, м-ко Трипілля — 1938). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

ІГНАТЕНКО Андрій Левкович (? с. Щербанівка — 1960-ті, с. Щербанівка). Повстанець отамана Зеленого.

ІГНАТЕНКО Трохим Іванович (1881, с. Щербанівка — 1933, с. Щербанівка). Гармаш Дніпровської повстанської дивізії. Георгіївський кавалер. Помер від голоду.

ІГНАТУША Василь Павлович (1898, м-ко Трипілля — 1938). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

ІГНАТУША Іван Павлович (1906, м-ко Трипілля — 29.04.1938).

Сприяв повстанцям отамана Зеленого. Розстріляний.

ІГНАТУША Степан Павлович (1900/1905, м-ко Трипілля — 1938).

Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

ІГНАТУША Павло Федорович (1885, м-ко Трипілля — 29.04.1938).

Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

КАБАНЕЦЬ Василь Григорович (1895, с. Красна Слобідка — 1938).

Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

КАГАРЛИЦЬКИЙ. Курінний Черняхівського куреня Дніпровської повстанської дивізії, згодом 2-ї Київської повстанської селянської дивізії. Курінь нараховував 300 — 400 козаків.

КАГАРЛИЦЬКИЙ Кирило Антонович. Повстанець отамана Зеленого, можливо, курінний Дніпровської повстанської дивізії. Емігрував. У 1920-х рр. листувався із братом Филимоном.

КАГАРЛИЦЬКИЙ Федось Гнатович (1897, с. Черняхів — 27.09.1937).

Повстанець отамана Зеленого, можливо, курінний Дніпровської повстанської дивізії. Батько письменника Миколи Кагарлицького. Тричі тікав з таборів — Біломорканалу, Байкало-Амурської магістралі та Соловків.

КАГАРЛИЦЬКИЙ Филимон Антонович (1886, с. Черняхів — 16.07.1929). Повстанець отамана Зеленого, можливо, курінний Дніпровської повстанської дивізії. Арештований 17 квітня 1929 р. Колегією ОҐПУ 8 липня 1929 р. засуджений до розстрілу.

КАРПЕНКО Т. (? с. Стайки Київського пов. — 1923). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

КАЧАНЕНКО Антон Тарасович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

КАЧАНЕНКО Зосим Тарасович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

КЛИМЕНКО Антон Давидович (1899, с. Красна Слобідка — 1938). Повстанець отамана Зеленого. Бригадир столярної бригади. Розстріляний.

КОВАЛЕНКО Іван Федорович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

КОВАЛЕНКО Лука Федорович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

КОВАЛЕНКО Михайло Овер’янович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

КОЛЕСАН Олександр Васильович (? с. Щербанівка — 1938). Учасник Визвольного руху у лавах Дніпровської повстанської дивізії. Розстріляний.

КОЛЕСАН Кіндрат Дмитрович (? с. Щербанівка — 1938). Учасник Визвольного руху у лавах Дніпровської повстанської дивізії. Розстріляний.

КОЛІСНИК Андрій Григорович (1898, м-ко Трипілля — 1941?). Повстанець отамана Зеленого.

Не повернувся з Другої світової війни.

КОЛІСНИК Оврам Григорович (? м-ко Трипілля — 1919?). Прапорщик російської армії. Під час Світової війни за хоробрість був нагороджений Георгіївським хрестом. Старшина Дніпровської повстанської дивізії. Загинув у бою. Брат Андрія Григоровича Колісника, зятя Одарки Терпило (сестри отамана) та батька Надії Андріївни Колісник (онуки Одарки Терпило).

КОЛІСНИК Трохим. Комендант запілля отамана Зеленого. Отаман партизанського загону ім. отамана Зеленого (1921).

КОНОНЕНКО Василь Йовхимович (Юхимович). Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

КОНЬКО Сергій Іванович. Козак Халеп’янської пішої сотні Дніпровської повстанської дивізії. Учасник бою в Халеп’ї 28 червня 1919 р. Репресований у 1930-х роках.

КОНЬКО Т. І. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

КОНЬКО Федось Іванович. Козак Халеп’янської пішої сотні Дніпровської повстанської дивізії. Учасник бою в Халеп’ї 28 червня 1919 р. Репресований у 1930-х роках.

КОР’ЯН Максим Микитович (1881, м-ко Трипілля — 1938). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

КОСАР Павло Григорович (1898, м-ко Трипілля — ?). Повстанець отамана Зеленого. 1937 року засуджений на 10 р. неволі.

КОСИНКА (СТРІЛЕЦЬ) Григорій Михайлович (29.11.1899, с. Щербанівка Трипільської вол. Київського пов. Київської губ., тепер Обухівського р-ну Київської обл. — 15.12.1934). Учасник Визвольного руху в лавах Дніпровської повстанської дивізії (працівник штабу), письменник. Змалку наймитував, працював на Григорівській цукроварні, служив канцеляристом. У 1919 — 1922 рр. навчався в Київському інституті народної освіти. 1919 року в газеті “Боротьба” з’явилось перше оповідання Косинки “На буряки”. В 1920-х рр. працював у редакції газети “Вісті Київського губревкому”, журналах “Нова Громада” та “Всесвіт", директором харківського і київського радіокомітетів. Належав до літературних об’єднань АСПИС (1923 — 1924), “Ланка” і “Марс”. Проза Косинки відзначається правдивістю і гостротою життєвих конфліктів. У творах змальовуються події Визвольної боротьби 1917 — 1920-х років. Офіційна совєтська критика звинувачувала його у сповідуванні “куркульської ідеології” та націоналізмі.

В листопаді 1934 р. арештований. Проходив по судовій справі разом з письменниками Антоном та Іваном Крушельницькими, Костем Буревієм, Олексою Влизьком, Дмитром Фальківським. Під час судового процесу у грудні 1934 р. звинувачений у приналежності до терористичної організації і засуджений до розстрілу. Реабілітований 19 жовтня 1957 р. Автор збірок оповідань: “На золотих богів” (1922), “Заквітчаний сон” (1923), “Мати” (1925), “За ворітьми” (1925), “В житах” (1926), “Політика” (1927), “Вибрані оповідання” (1928, 1929), “Циркуль” (1930), “Змовини” (1933), “Серце” (1933), “Гармонія” (1933) та ін.

КОЧУБЕЙ Григорій Петрович. Козак Халеп’янської пішої сотні Дніпровської повстанської дивізії. Учасник бою в Халеп’ї 28 червня 1919 р.

Арештований 23 квітня 1938 р.

КОЧУБЕЙ Олексій Прохорович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

КРАВЕЦЬ Федось Олексійович (1897 — ?). Начальник обухівського гарнізону, підпорядкованого отаманові Зеленому; військове звання — прапорщик російської армії. 1917 року закінчив Саратовське юнкерське училище. У повстанському русі з 1918 року. Учасник антигетьманського повстання. Учасник боїв проти більшовиків під Васильковом. Арештований 1937 року. “Трійка” засудила його до 10 років виправних таборів. З ув’язнення не повернувся.

КРАВЧЕНКО Микола Миколайович (1894, м-ко Трипілля — 29.04.1938). Повстанець отамана Зеленого. Робітник. Розстріляний.

КРАВЧЕНКО Микола Романович (1879, м-ко Трипілля — 1938). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

КРАВЧЕНКО Петро Трохимович (1900, м-ко Трипілля — ?). Повстанець отамана Зеленого. 1937 року засуджений на 10 р. неволі. Не повернувся.

КРЕЗУБ Семен Макарович. Повстанець отамана Зеленого із с. Гудимівка (тепер Перше Травня).

КУЛЬБАЧНИЙ Степан Кузьмович (1902, м-ко Трипілля — 29.04.1938). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

КУПРІЄНКО Василь Іванович (1902? с. Гребені Київського пов. — кін. 1940-х, с. Гребені). Старшина Дніпровської повстанської дивізії.

Репресований. Похований ус. Гребені.

КУХАРЕНКО Павло Федорович (1894, с. Красна Слобідка — 1937).

Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

ЛАВРІНЕНКО Гаврило Макарович (1895, с. Халеп’я — 25.10.1937). Військовий і громадський діяч; писар Халеп’янської пішої сотні та штабу Дніпровської повстанської дивізії, голова халеп’янської “Просвіти” (з 1921 р.), учитель халеп’янської школи, бригадир колгоспу “Жовтень”. Син Макара Юхимовича Лавріненка, члена Української соціал-демократичної партії, пізніше партії есерів, репресованого 1907 року. Гаврило Лавріненко брав участь у боях, під час одного з яких був поранений у голову. Учасник рейду отамана Зеленого на Умань. Здібний організатор і агітатор. Арештований 1937 року. Охарактеризований слідством як “запеклий націоналіст”. Обвинувачувався в участі в “політбанді Зеленого”, “трипільській трагедії”, зв’язках “с расстрелянным террористом “Косынка”.

25 жовтня 1937 р. “трійка” постановила розстріляти Г. Лавріненка.

ЛАВРІНЕНКО Дмитро Гаврилович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

ЛАВРІНЕНКО Іван О. Козак Халеп’янської пішої сотні Дніпровської повстанської дивізії. Учасник бою в Халеп’ї 28 червня 1919 р.

ЛАЗАРЕНКО. Начальник команди розвідників отамана Зеленого.

Родом з м. Переяслава.

ЛЕМЕШКО Григорій Григорович (? с. Халеп’я — 1.08.1929, м. Харків). Козак Халеп’янської пішої сотні Дніпровської повстанської дивізії. Учасник бою в Халеп’ї 28 червня 1919 року.

Арештований 30 квітня 1929 р.

Розстріляний.

ЛЕМЕШКО Григорій Данилович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

ЛЕМЕШКО (КОМАР) Василь. Повстанець отамана Зеленого. Вправний кіннотник. “Рубав аж до сідла”. Родом із Трипілля.

ЛЕМЕШКО Мусій Петрович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

ЛЕМЕШКО Оврам Григорович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Арештований 30 квітня 1929 р. Засуджений 8 липня 1929 р. до ув’язнення в концтаборі.

ЛЕМЕШКО Олександр Юрійович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

ЛЕМЕШКО Сергій Іванович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

ЛЕМЕШКО С. С. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

І ЛЕМЕШКО Тиміш Антонович (1905, с. Халеп’я — ?). Допомагав отаманові Зеленому.

Арештований 30 квітня 1929 р. Вперше засуджений 8 липня 1929 року. 1937 р. арештований вдруге і засуджений ще на 10 років.

ЛЕМЕШКО Трохим Карпович. Повстанець отамана І Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

ЛЕМЕШКО Трохим Гнатович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

ЛЕМЕШКО Трохим Карпович (? с. Халеп’я — 1975). Повстанець отамана Зеленого. “Соввласть” конфіскувала у нього хату з усім майном. Арештований 30 квітня 1929 року. 8 липня 1929 р. засуджений за звинуваченням у “контрреволюційній діяльності” до 5 р. ув’язнення. П’ятеро дітей і дружина змушені поневірятися по чужих хатах, всі вони, крім Івана Трохимовича Лемешка, загинули від голоду і хвороб у 1930 — 1933 роках. 1992 року прокурор Київської області ствердив, що “жодних юридичних доказів і посилань на кримінальне законодавство у справі немає”, відтак Т. Лемешка було реабілітовано.

ЛЕМЕШКО Федір Васильович. Комендант с. Халеп’я, підпорядкований отаманові Зеленому. Учасник бою в Халеп’ї 28 червня 1919 року. Щоб вберегтися, виїхав у Херсон. Репресований у 1930-х роках.

ЛЕМЕШКО Я. Є. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

ЛЕМЕШКО Яків Карпович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Арештований 30 квітня 1929 р. Засуджений 8 липня 1929 р.

ЛЕПІСІЄНКО Василь Петрович (? с. Щербанівка — 1930-ті). Учасник Визвольного руху в лавах Дніпровської повстанської дивізії. Репресований.

ЛЕЩЕНКО Л. І. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

ЛЕЩЕНКО П. І. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

ЛИСЕНКО Грицько Григорович. Козак Халеп’янської пішої сотні Дніпровської повстанської дивізії. Учасник бою в Халеп’ї 28 червня 1919 р. Репресований у 1930-х роках.

ЛИСЕНКО Ілько Петрович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

ЛИТВИНЕНКО Микола Миколайович (1904, м-ко Трипілля — 1938). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

ЛОЖЕЧНИК Михайло Сидорович (1888, м-ко Трипілля — 24.04/1938).

Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

ЛОЗОВИЙ Олефір Макарович. Отаман Гудимівської сотні Дніпровської повстанської дивізії.

ЛУКАШЕНКО Герасим Прокопович (1891, с. Халеп’я — 1938).

Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

ЛУКАШЕНКО Григорій Іванович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

ЛУКАШЕНКО Данило Лукич. Козак Халеп’янської пішої сотні Дніпровської повстанської дивізії. Учасник бою в Халеп’ї 28 червня 1919 року.

Репресований у 1930-х роках.

ЛУКАШЕНКО Іван Іванович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

ЛУКАШЕНКО Михайло Давидович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

ЛУКАШЕНКО Олекса Йосипович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

ЛУКАШЕНКО Федір Іванович (1900, с. Халеп’я — 1938). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

ЛУКАШЕНКО Яків Семенович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

ЛЮБИМЕНКО Дмитро Дмитрович. Сотник Дніпровської повстанської дивізії. Родом із Трипілля. Перейшов у Красну армію. Був убитий за нез’ясованих обставин на початку 1920-х рр.

ЛЮБИМЕНКО Петро Іванович (1898, м-ко Трипілля — 5.05.1938).

Повстанець отамана Зеленого. 1933 року“ розкуркулений”. Розстріляний.

ЛЯШЕНКО Лавро Іванович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я.

Репресований у 1930-х роках.

ЛЯШЕНКО Павло Іванович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я.

Репресований у 1930-х роках.

МАКАРЕНКО Федір Маркович (1898, м-ко Трипілля — 10.1938). Повстанець отамана Зеленого. Голова щербанівського колгоспу, бригадир колгоспу “Комсомол”. Розстріляний.

МАНЯКА (РЯСНИЙ) Андрій. Повстанець отамана Зеленого з Трипілля. Його мати і мати Сергія Лук’яновича Олексієнка — сестри. Одружений з Тетяною Антонівною Олександренко, сестрою повстанця Дениса Заброди.

МАРТИНЕНКО (КВІТКА) Яків Андрійович (1898, м-ко Трипілля — 06.1932, м. Малин Житомирської обл.). Скарбник Дніпровської повстанської дивізії, племінник отамана. Не витримавши під час слідства тортур, свідчив проти сотника Дніпровської повстанської дивізії Федора Петриченка. Виїхав у Малин, де працював завгоспом. Помер від гострої інфекційної хвороби.

МАРУЩЕНКО Петро Пилипович (1883, м-ко Трипілля — 29.04.1938). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

МАСЛЮК Іван Олександрович (1890, с. Кийлів, тепер Бориспільського р-ну Київської обл. — 1941, с. Вороньків Бориспільського р-ну Київської обл.). Перевізник через Дніпро. Сприяв отаманові Зеленому. Розстріляний червоними.

МАТРУШЕНКО Петро Пилипович (1883, м-ко Трипілля — 29.04.1938). Повстанець отамана Зеленого. Робітник. Розстріляний.

МАТЮШЕНКО Семен Миколайович (1881, м-ко Трипілля — 1938). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

МЕРНИЧЕНКО Андрій Семенович (? с. Щербанівка — 1938).

Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

МЕРНИЧЕНКО Кирило Семенович (? с. Щербанівка — 1938).

Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

МИКИТЕНКО Михайло Григорович (? с. Красне, тепер Обухівського р-ну Київської обл. — ?). Учасник Визвольної боротьби під проводом отамана Зеленого. Засуджений на 10 років таборів.

МИКОЛЕНКО. Повстанець отамана Зеленого. Після загибелі Зеленого як повстанський отаман діяв в околицях сіл Нещерів і Гудимівка (тепер село Перше Травня).

МИКОЛЕНКО Олексій Гаврилович (1903, м-ко Трипілля — 1938).

Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

МИКОЛЕНКО Степан Андрійович (1892, м-ко Трипілля — 1938).

Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

МИЩУК. Посланець отамана Зеленого до Володимира Оскілка, командувача Північним фронтом Армії УНР.

МОВЧАН Андрій. Отаман партизанського загону, який діяв на Трипільщині та Полтавщині. Співпрацював з Гощівським партизанським загоном. У суперечці вбив отамана Мусія Таценка.

МОВЧАН Данило Юхимович (1879, м-ко Трипілля — 1938).

Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

МОРГЕВИЧ. Повстанець отамана Зеленого із Трипілля. Його дружина Софія Гордіївна була лікарем повстанців.

МОРГЕВИЧ (ТЕРПИЛО) Софія Гордіївна. Лікар Дніпровської повстанської дивізії. Засуджена на 10 р. ув’язнення. Після відбуття покарання їй заборонили проживати у Трипіллі. Виїхала у Переяслав-Хмельницький район.

МОРОЗ. Два брати із с. Долини, тепер Обухівського р-ну Київської області. Учасники Визвольної боротьби під проводом отамана Зеленого.

МУРАЧ Олекса Гаврилович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

НАЗАРЕНКО Василь Сильвестрович (? м. Обухів, тепер Київської обл. — 16.10.1937). Військовий діяч; писар і господар Дніпровської повстанської дивізії; військові звання — унтер-офіцер російської армії, сотник Дніпровської повстанської дивізії. Син обухівського чоботаря. 1912 року призваний до російської армії. Учасник Першої світової війни. Кавалер Георгіївського хреста. Від 1919 р. у повстанському русі. Брав участь у рейді на Умань. 12 липня 1929 р. постановою “трійки” НКВД у Київській області засуджений на 3 роки (за агітацію за Самостійну Україну), згодом ще на 10 років. Покарання відбував на Соловках. Розстріляний.

НЕЇЖКО Андрій Федорович (? с. Стайки Київського пов. — 1923). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

НЕЇЖКО. Старшина 3-го полку Осадного корпусу Січових стрільців (1919), отаман полтавського партизанського відділу, заступник отамана загону ім. отамана Зеленого (1921). Загинув у бою.

НЕЩЕРЕТ Василь Данилович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я.

Репресований у 1930-х роках.

НЕЩЕРЕТ Давид. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я.

Репресований у 1930-х роках.

НЕЩЕРЕТ Іван Якович (1897, с. Халеп’я — 1938). Козак Вільного козацтва с. Халеп’я та Халеп’янської пішої сотні Дніпровської повстанської дивізії. Учасник бою в Халеп’ї 28 червня 1919 р. Робітник. Арештований 23 квітня 1938 р. Прощаючись з односельчанами, сказав: “Люди добрі, скажу, як у тій пісні співається, — “простіть, може, з ким сварився”. Розстріляний.

НЕЩЕРЕТ Корній Савович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

НЕЩЕРЕТ Петро Іванович (ор. 1873, с. Витачів - 9.03.1938). Громадський, просвітній і релігійний діяч; староста церковної ради Хресто-Воздвиженського храму, голова витачівської “Просвіти”. Самобутній філософ. 1909 року Стайківським волосним сходом обирався кандидатом до 3-ї Державної думи. Сприяв Зеленому. Арештований 1930 року. 10 грудня 1937 р. засуджений “трійкою” НКВД на 10 р. виправних таборів. Утримувався в Лук’янівській в’язниці. Під час слідства сказав прямо: “Україна зараз перебуває під владою Москви, кацапів, які обдирають український народ, але прийде час, що вона буде самостійною державою”. 9 березня 1938 р. “трійка” перекваліфікувала звинувачення і засудила його до розстрілу. Того ж дня вирок виконано.

НЕЩЕРЕТ Федір Петрович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я.

Репресований у 1930-х роках.

НОСАР Іван Миколайович (Якович?). Повстанець отамана Зеленого з Трипілля. Репресований.

НОСАР Павло Якович (1886, м-ко Трипілля — 8.12.1938). Обозний Дніпровської повстанської дивізії. Двоюрідний брат Данила Терпила. Столяр. Батько сімох дітей. Розстріляний за участь у “банді Зеленого”.

ОВЧАРЕНКО Григорій Миколайович.

Сотник Дніпровської повстанської дивізії. Родом із Трипілля.

ОВЧАРЕНКО Микола Степанович (1896, м-ко Трипілля — 1938).

Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

ОВЧАРЕНКО Кіндрат Петрович (1902, м-ко Трипілля — 1938).

Повстанець отамана Зеленого. Службовець. Розстріляний.

ОВЧАРЕНКО Пилип Григорович (1892, м-ко Трипілля — 21.04.1938).

Швець Дніпровської повстанської дивізії. Розстріляний.

ОЛЕКСАНДРЕНКО Олексій Антонович (1904, м-ко Трипілля — 16.10.1937). Повстанець Зеленого. Заступник голови колгоспу. Розстріляний.

ОЛЕНИЧ Андрій Іванович (1893, м-ко Трипілля — 1938).

Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

ОЛЕНИН Василь Іванович. Учасник Визвольного руху в лавах Дніпровської повстанської дивізії. Учитель. Засуджений на 10 років.

ОЛЕНИЧ Данило. Фельдшер Дніпровської повстанської дивізії. Родом із Трипілля. Чоловік сестри отамана Галини. Репресований.

ОЛЕНИЧ Іван Петрович (поч. 1900-х, м-ко Трипілля – 25.04.1938). Повстанець отамана Зеленого. Учитель. 1933 року засуджений на 5 р. як “куркуль” і “український націоналіст”, керівник “контрреволюційної повстанської організації”. Наприкінці терміну ув’язнення розстріляний.

ОЛЕНИЧ Йосип Іванович (1894, м-ко Трипілля — 1937).

Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

ОЛЕНИЧ Степан Іванович. Повстанець отамана Зеленого.

ОЛЕНИЧ Яким Григорович (1900, м-ко Трипілля — 1938). Повстанець отамана Зеленого. Репресований 1937 року. Реабілітований 1957 року.

ОЛЕНЧЕНКО Андрій Іванович (? м-ко Трипілля — 29.04.1938). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

ОЛЕНЧЕНКО Лука Петрович (? м-ко Обухів — 1938).

Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

ОЛЕНЧЕНКО Павло Петрович (? м-ко Обухів — 1938).

Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

ОЛЕНЧЕНКО Федір Петрович (? м-ко Обухів — 1938). Повстанець отамана Зеленого. 1930 року “розкуркулений”, згодом розстріляний.

ОНИЩЕНКО Марія Петрівна (? с. Гусачівка Київського пов., тепер Обухівського р-ну Київської обл. — ?). Зв’язкова відділу особливого призначення Дніпровської повстанської дивізії (1919).

ОПАНАСЕНКО Мусій Михайлович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

ОСТРОВСЬКИЙ Андрій Михайлович (1886, м-ко Трипілля — 1938). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

ОСТРОВСЬКИЙ Артем Григорович (1898, м-ко Трипілля — ?). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

ОСТРОЛУЦЬКИЙ Петро (? с. Долина, тепер Обухівського р-ну Київської обл. — ?). Учасник Визвольної боротьби під проводом отамана Зеленого.

ОТКИДАЧ Максим Олексійович (1894, м-ко Трипілля-29.04.1938). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

ПАВЕЛЬЧЕНКО Андрій Охрімович. Козак Халеп’янської пішої сотні Дніпровської повстанської дивізії. Учасник бою в Халеп’ї 28 червня 1919 р. Арештований 30 квітня 1929 року.

Засуджений 8 липня 1929 року.

ПАВЛИК Василь (? с. Стайки Київського пов. – 1923). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

ПАЛІЄНКО Роман Васильович (? с. Красне, тепер Обухівського р-ну Київської обл. — ?). Учасник Визвольної боротьби під проводом отамана Зеленого. Лікар.

ПАРТИКА Микита Євдокимович. Учасник Визвольного руху в лавах Дніпровської повстанської дивізії. Убитий червоними на валах у с. Григорівці. Похований у рідному селі Матяшівці Обухівського району Київської області.

ПАРХОМЕНКО Олександр Трохимович (1882, с. Халеп’я — 29.04.1938). Повстанець отамана Зеленого. “Розкуркулений”. Розстріляний.

ПАСІЧНИЙ Прокіп Онуфрійович (Онопрійович) (1892, м-ко Трипілля – 21.04.1938). Зброяр Дніпровської повстанської дивізії. Розстріляний.

ПАЩЕНКО Василь Миколайович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

ПЕРЕВЕРТУН Євмен Гнатович (? — 1938). Учасник повстанського руху під проводом отамана Зеленого. Брат дружини священика Української автокефальної церкви Хресто-Воздвиженського храму в с. Витачів. Середняк-одноосібник. Розстріляний.

ПЕРЕБИЙНІС Василь (? с. Зікрачі — 1933? с. Зікрачі). Учасник Визвольного руху в лавах Дніпровської повстанської дивізії. Брат Гаврила та Юхима Перебийносів. Загинув з родиною під час Голоду 1932 — 1933 рр.

ПЕРЕБИЙНІС Гаврило (? с. Зікрачі — 1919?). Учасник Визвольного руху в лавах Дніпровської повстанської дивізії. Загинув у бою. Брат Василя та Юхима Перебийносів.

ПЕРЕБИЙНІС Юхим (? с. Зікрачі — 1933? с. Зікрачі). Учасник Визвольного руху в лавах Дніпровської повстанської дивізії. Загинув з родиною під час Голоду 1932 — 1933 рр. Брат Гаврила та Василя Перебийносів.

ПЕРЕХРЕСТ Свирид Іванович (1874, с. Черняхів — ?). Повстанець отамана Зеленого. Арештований 17 квітня 1929 року. Колегією ОҐПУ 8 липня 1929 р. засуджений до 10 років ув’язнення.

ПЕТРЕНКО Костянтин Павлович (1901, м-ко Трипілля — 1938). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

ПЕТРИЧЕНКО Максим Михайлович (1885, м-ко Трипілля — після 05.1938). Повстанець отамана Зеленого. Учасник походів Зеленого. “Розкуркулений” 1931 року. У вересні 1938 р. засуджений на 5 р. позбавлення волі.

ПЕТРИЧЕНКО Федір Васильович (1885, м-ко Трипілля — 1930?). Начальник кулеметної команди Дніпровської повстанської дивізії. Мобілізований 1906 року. Учасник Першої світової війни. Підпрапорщик 152-го Владикавказького полку (31.08.1915). Закінчив 2-гу Київську школу прапорщиків. Арештований 2 лютого 1930 р. 25 березня 1930 р. засуджений до розстрілу. Дружина Євдокія Прокопівна, 1899 р. н., діти — Тетяна, Іван, Леонід.

ПЕТРОВ Михайло Петрович (1898, с. Халеп’я — 29.04.1938).

Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

ПІДКОВА Максим. Див.: УДОД Максим.

ПЛОХИЙ Григорій Гаврилович (1891, м-ко Трипілля — 1970-ті, Трипілля). Повстанець отамана Зеленого. Позбавлений волі на 10 р.

Після відбуття покарання повернувся. За фахом перукар.

ПЛОХИЙ Митрофан Іванович (1883, м-ко Трипілля — 1938).

Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

ПЛОХИЙ Роман Іванович (1897, м-ко Трипілля — 1938).

Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

ПЛЮТА Василь Миколайович (1885, м-ко Трипілля — 5.05.1938, Київ). Повстанець отамана Зеленого. 1933 року засуджений на 3 р. “за невиконання плану хлібозаготівлі”. Розстріляний.

ПЛЮТА (КОЗЮРА) Семен Кузьмович (? с. Долина — 1970-ті, с. Долина). Повстанець отамана Зеленого. Не раз хвалився, що Зелений подарував йому коня.

ПЛЮТА Семен Кузьмович (? с. Долина, тепер Обухівського р-ну Київської обл. — ?). Учасник Визвольної боротьби під проводом отамана Зеленого.

ПОНОМАРЕНКО Йосип (ЗАВЗЯТИЙ). Військовий діяч; сотник Черняхівського куреня Дніпровської повстанської дивізії, сотник і курінний Черняхівського куреня 2-ї Київської повстанської селянської дивізії (1919), повстанський отаман (1920). Курінь 300 — 400 козаків. Бився проти більшовиків та денікінців на обох берегах Дніпра. Допомагав українсько-польському війську під час наступу на Київ у травні 1920 року. Хотів організувати Дніпровську дивізію ім. отамана Зеленого, та польська влада й ад’ютант Головного отамана Василь Бень відмовили. Під час відступу українсько-польського війська Завзятий на чолі загону ім. Зеленого вступив у бої проти червоних. Загинув у бою в с. Кальному на Лівобережжі.

ПОНОЧОВНИЙ Андрій Корнійович (1893, м-ко Трипілля — 1938).

Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

ПОНОЧОВНИЙ Василь Михайлович (1888, м-ко Трипілля — 29.04.1938). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

ПОНОЧОВНИЙ Нестор Михайлович (1890, м-ко Трипілля — 1938). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

ПРЯДКА-ЄРЕМЕНКО Федір Васильович.

Сотник пішої сотні Дніпровської повстанської дивізії.

ПУГАЧ Гнат Мусійович. Ройовий Халеп’янської пішої сотні Дніпровської повстанської дивізії. Начальник підривної команди. Учасник бою в Халеп’ї 28 червня 1919 р. Репресований у 1930-х роках.

ПУГАЧ Іван Ілліч (1901, с. Халеп’я — 1938).

Повстанець отамана Зеленого. Бригадир колгоспу. Розстріляний.

ПУГАЧ Семен Миколайович (1897, с. Халеп’я — ?). Козак отамана Зеленого. 4 жовтня 1937 р. свідчив проти отамана Степана Тукаленка.

ПУПЧЕНКО Данило Якимович. Козак Халеп’янської пішої сотні Дніпровської повстанської дивізії. Учасник бою в Халеп’ї 28 червня 1919 р. Репресований у 1930-х роках.

ПУПЧЕНКО Іван. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

ПУПЧЕНКО Остап Самсонович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

ПУСТОВИЙ Андрій Якович (1900, м-ко Трипілля — 1933). Командир кінної розвідки Зеленого.

ПУСТОВИЙ Панас Павлович (1890-ті, с. Щербанівка — 1919, біля м-ка Трипілля). Повстанець отамана Зеленого. Загинув у бою. Похований у рідній Щербанівці. Могила збереглася.

ПУСТОВИЙ Федір Павлович (1887, с. Щербанівка — 1971, с. Щербанівка). Розвідник Дніпровської повстанської дивізії. Учасник боїв.

ПУШКАР Федось Пилипович (ор. 1880, м-ко Трипілля — 1948). Учасник Визвольної боротьби у лавах Дніпровської повстанської дивізії. Зять Ілька Терпила, батька отамана Зеленого. “Розкуркулений”.

РАПАЙДА. Козак Гощівського партизанського загону (1921).

РИЖОВ Хтодось (? с. Стайки Київського пов. — 1923).

Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

РІЗНИК. Військовий діяч; командир Шевченківського полку (кін. 1917), який згодом збільшовичився. Начальник штабу Дніпровської повстанської дивізії (1919).

РОМАНЬКО. Агроном із м. Обухова. Співпрацював з отаманами Зеленим і Кармелюком (Марком Шляховим).

РУДИК Григорій Гнатович (? с. Щербанівка —1937).

Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

РУДИК (ДУБ) Дмитро Гнатович (? с. Щербанівка — 1920, с. Щербанівка). Курінний Дніпровської повстанської дивізії (1919). Червоні заскочили його у власній хаті, але він вискочив через вікно, яке завжди тримав відкритим. Все ж більшовик, що засів за сараєм Кузьми Ігнатенка, застрелив Дмитра. Там його і поховали, поставили хреста. Згодом перепоховали на кладовищі, але де — вже ніхто не згадає. Коли Дмитра вбили, його дружина боса вибігла з хати. Діставшись с. Долина, забігла до діда Тимка в сарай, залізла в ясла і виставила ноги до морд волів, щоб гріли їх, бо вони задубіли від морозу. Потім перебралася в Матяшівку до багатодітної сестри. Допомагала їй по господарству.

РУДИК Семен Петрович. Повстанець отамана Зеленого.

Розстріляний 5 травня 1938 р.

РУДОЛЬЧИК Петро (? с. Долина, тепер Обухівського р-ну Київської обл. — ?). Учасник Визвольної боротьби під проводом отамана Зеленого.

РУДЮК Григорій Іванович (1872, с. Черняхів — ?). Повстанець отамана Зеленого. Арештований 17 квітня 1929 року. Колегією ОҐПУ 8 липня 1929 року засуджений до розстрілу, який замінено на 10 років ув’язнення.

РЯДЕНКО. Повстанець отамана Зеленого (1919). Один із керівників повстанського руху на Трипільщині після загибелі отамана Зеленого.

Старшина отамана Завзятого (1920).

САВИЦЬКИЙ Григорій Платонович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

САВИЦЬКИЙ Петро Данилович. Козак Халеп’янської пішої сотні Дніпровської повстанської дивізії. Учасник бою в Халеп’ї 28 червня 1919 р.

Репресований у 1930-х роках.

САВИЦЬКИЙ Юхим Тихонович (1901, м-ко Трипілля — ?).

Повстанець отамана Зеленого. Вчитель.

1937 року засуджений на 10 р. позбавлення волі.

САВЧЕНКО. Посланець отамана Зеленого до Володимира Оскілка, командувача Північним фронтом Армії УНР.

САДОЧЕНКО Яків Васильович (1896, м-ко Трипілля — 29.04.1938). Повстанець отамана Зеленого. 1921 року засуджений на 2 роки за участь у загонах отамана Зеленого. Розстріляний.

САЄНКО Степан Іванович (1893? с. Щербанівка — 1980, с. Щербанівка). Учасник визвольного руху в лавах Дніпровської повстанської дивізії.

САМОЗВАНЕЦЬ. Див.: ЗАБРОДА Петро і ЗАБРОДА Яків.

САПУН Кузьма. Повстанець отамана Зеленого. Учасник бою в Халеп’ї 28 червня 1919 року. Репресований у 1930-х роках.

СЕМИГИРЯ. Повстанець отамана Зеленого (1919), дмитрівський отаман (1920). Загін мав до 400 осіб.

СЕРЕДА Андрій Ількович (1888, м-ко Трипілля — 5.05.1938).

Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

СЕРЕДА Микола. Козак Гайдамацького коша Слобідської України (1918) та Гощівського партизанського загону (1921). Учасник придушення більшовицького повстання у Києві в січні 1918 р. учасник переможних боїв за “Арсенал”.

СЕРЕДА Павло Михайлович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

СЕРЕДА Пантелеймон Степанович (1905, м-ко Трипілля — 1938). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

СЕРЕДА Петро Федорович (1873, с. Стайки — 1947, с. Стайки). Всіляко сприяв отаманові Зеленому. Умів грати на цимбалах, гарно співав, виступав з капелою композитора Миколи Лисенка. Малював.

СИВЕЦЬ Данило Іванович (1896, м-ко Трипілля — 1938). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

СИНЕЛЬНИК Іван Демидович.

Повстанець отамана Зеленого.

СИНИЦЬКИЙ Тодось.

Повстанець отамана Зеленого із Трахтемирова.

СКЛЯРЕНКО Данило Євдокимович (1892, с. Черняхів — ?). Повстанець отамана Зеленого. Арештований 17 квітня 1929 року. Колегією ОҐПУ 8 липня 1929 р. засуджений до 10 р. ув’язнення.

СЛАДКИЙ Тиміш. Повстанець отамана Зеленого з Трипілля. Загинув у бою, як і його син, ім’я якого не збереглося.

СЛАДКИЙ Трохим Кіндратович. Сотник Дніпровської повстанської дивізії. Родом із Трипілля. Рятуючись від репресій, утік на Донбас. Повернувся перед Другою світовою війною.

СОВЕРШЕННИЙ Василь Лаврович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

СОВЕРШЕННИЙ Микола Лаврович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

СОВЕРШЕННИЙ Петро Лавровим. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

СТРАТІЄНКО Костянтин Йосипович (1899, с. Черняхів — ?). Повстанець отамана Зеленого. Арештований 17 квітня 1929 року. Колегією ОҐПУ 8 липня 1929 р. засуджений до 10 років ув’язнення.

СТРІЛЕЦЬ Ілько Михайлович (1898, с. Щербанівка — 5.05.1938). Учасник Визвольного руху в лавах Армії УНР (1918) та Дніпровської повстанської дивізії (1919). 1927 року вступив у комуністичну партію. Голова Обухівської сільської ради (1931 — 1934). Арештований 1938 року. Розстріляний разом з 54 своїми земляками. Реабілітований 1958 року. Після реабілітації дружині Євдокії Олексіївні повідомили, що чоловік був засуджений на 10 років і помер від сухот 17 грудня 1942 року, — так більшовики “покращували” розстрільну статистику 1937–1938 рр.

СТРІЛЕЦЬ Петро Григорович (ор 1885, с. Щербанівка — 1929, с. Щербанівка). Забезпечував провіантом повстанців.

ТАЦЕНКО (ВАКУЛА) Мусій (? х. Таценки Київського пов. Київської губ., тепер Обухівська міська рада — 14.07.1921, с. Рудяків Переяславського пов. Полтавської губ.). Начальник штабу Дніпровської повстанської дивізії, отаман Гощівського партизанського загону. Вбитий отаманом Андрієм Мовчаном. Похований на кладовищі х. Таценки.

ТЕРПИЛО Андрій Йосипович (осінь 1900, м-ко Трипілля — 21.04.1938). Повстанець отамана Зеленого. Власник млина. Учасник походу на Умань — Христинівку. Влітку 1919 року поранений у бою. Арештований 1938 року. Під час обшуку енкаведисти знайшли наган і набої до нього. Батько Йосипа Андрійовича Терпила, укладача “Неповного списку репресованих у 1937 — 1938 рр. громадян Трипілля, які не повернулися”.

ТЕРПИЛО Андрій Леонтійович (1904, м-ко Трипілля — ?). Сприяв повстанцям Зеленого. 1938 року засуджений на 10 р. позбавлення волі.

ТЕРПИЛО Андрій Федорович (1897 — ?). Козак отамана Зеленого.

ТЕРПИЛО Грицько Ількович (1877, м-ко Трипілля — ?). Повстанець першого відділу отамана Зеленого, його рідний брат. Засуджений 1937 року до 10 р. позбавлення волі. Відбував ув’язнення в Башкири', де і загинув.

ТЕРПИЛО Гордій. Зеленівець.

Переховував отамана Зеленого та зброю.

ТЕРПИЛО Євдоким Григорович (1897, м-ко Трипілля — 29.04.1938). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

ТЕРПИЛО Максим Никифорович (1896/1903, м-ко Трипілля — 1938). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

ТЕРПИЛО Максим Юхимович (1889, м-ко Трипілля — 16.10.1937). Командир 2-го Трипільського полку Дніпровської повстанської дивізії. Хлібороб, двоюрідний брат отамана Зеленого. Брав участь у боях під Горохуваткою, Христинівкою та іншими містами і селами. Завжди одержував перемоги. На Уманщині Зелений призначив Максима Терпила головним командувачем всієї повстанської групи. “Всяк час може розправитись із людьми, які захищали інтереси радвлади”, — так казав свідок Яків Андрійович Мартиненко. В той же час Максим Терпило 1930 року свідчив проти начальника кулеметної команди Дніпровської повстанської дивізії Федора Петриченка. Максима Терпила арештовували 1924 року та 20 серпня 1937 року. Розстріляний.

ТЕРПИЛО Микола Ничипорович (1903, м-ко Трипілля — 1938). Повстанець отамана Зеленого. Ветеринарний лікар у колгоспі. Розстріляний. Репресовані і родичі — як “учасники контрреволюційної повстанської організації”.

ТЕРПИЛО Микола Петрович (? м-ко Трипілля — 5.05.1938).

Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

ТЕРПИЛО Олексій. Повстанець отамана Зеленого з Трипілля. Ув’язнений у 1937 — 1947 рр.

ТЕРПИЛО Панас Ількович. Повстанець першого відділу отамана Зеленого, його брат. Родом із Трипілля.

ТЕРПИЛО (СУСТА) Максим Ничипорович (1900, м-ко Трипілля — 1938?). Повстанець отамана Зеленого. Репресований 1938 року. Реабілітований.

ТЕРПИЛО Степан Савович (1901, м-ко Трипілля — 1938). Повстанець отамана Зеленого. Бригадир у колгоспі. У 1932 р. перебував під слідством “за саботаж хліботоргівлі”. Розстріляний, як і батько та брат.

ТЕРПИЛО Савка. Козак-зеленівець. Розстріляний.

ТЕРПИЛО Яків Миколайович (1891, м-ко Трипілля — ?). 1937 року арештований на 10 р. позбавлення волі.

ТЕТЕРЮК Сергій Матвійович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Арештований 30 квітня 1929 р. Засуджений 8 липня 1929 р.

ТИТАРЕНКО Данило Терентійович. Сотник Особливої козацької сотні з Халеп’я. Учасник бою в Халеп’ї 28 червня 1919 року. Убитий.

ТКАЧЕНКО Василь Дмитрович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

ТРАВ’ЯНКО ІванЯкимович (1900, м-ко Трипілля — 29.04.1938). Повстанець отамана Зеленого. Бухгалтер рибного колгоспу. Арештований 12 квітня 1938 р. Розстріляний.

ТРАВ’ЯНКО. Начальник штабу Дніпровської повстанської дивізії. Голова комуністичної “ячейки” в дивізії.

ТРАВ’ЯНКО Никифор Михайлович (1888, м-ко Трипілля — 1937). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

ТРОХИМЕНКО Григорій Тимофійович (1897, м-ко Трипілля — 1938). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

ТРОХИМЕНКО Сергій Дмитрович (1901, м-ко Трипілля — 1938). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

ТУКАЛЕНКО Сергій Минович (1892, с. Халеп’я — 1938). Козак Халеп’янської пішої сотні Дніпровської повстанської дивізії. Учасник бою в Халеп’ї 28 червня 1919 року. Розстріляний.

ТУКАЛЕНКО Степан Андрійович (1896, с. Халеп’я — 4.11.1937). Військовий і громадський діяч, кооператор; голова Халеп’янського ревкому (1919), отаман Халеп’янської пішої сотні, сотник ударної сотні Дніпровської повстанської дивізії, голова Халеп’янської сільської ради, голова колгоспу та СТТ (1927–1934). Учасник антигетьманського повстання та багатьох боїв, зокрема бою в Халеп’ї 28 червня 1919 р. Виконував найскладніші завдання отамана Зеленого. Зі своїми хлопцями здобув під Уманню більшовицький броньовик.

З отаманом Зеленим був до кінця. Вже по поразці вголос пишався участю в походах на Христинівку та Умань До 1923 р. вночі ходив по селу зі своїми хлопцями та партизанами з Гощева і тероризував активістів окупаційної влади. Публічно висміював соввладу. Арештований 13 вересня 1937 р. Звинувачений в організації у Халеп’ї “контрреволюційної фашистської організації “Тамплієрів”. В обвинувальному висновку зазначалося: “В период оперирования политбанды Зеленого Тукаленко С. А. был первым ее организатором в с. Халепье, сотенным командиром так званой ударной сотни банды Зеленого, посылался на самые неприступные места. Во время Трипольськой трагедии его сотня рассправлялась с комсомольцами и красноармейцами”. 19 жовтня 1937 р. засуджений до розстрілу. Вирок виконано 4 листопада — до 20-ліття Жовтневої революції.

УДОД Андрій Олексійович (1897, с. Халеп’я — ?).

Повстанець отамана Зеленого.

УДОД Вакун. Козак Гощівського партизанського загону (1921). Виконав присуд та розстріляв отамана Самозванця за таємні контакти з Трипільським ревкомом.

УДОД Грицько Данилович (1902, м-ко Трипілля — після 1937). Гармаш Дніпровської повстанської дивізії. Шофер Трипільської МТС. 1930 року совєтська влада “розкуркулила” його батьків. Під час Голодомору помер Данило Іванович Удод, очевидно, батько Г. Д. Удода. 1937 року Г. Удод засуджений на 10 років таборів.

УДОД (ПІДКОВА) Максим. Командир 1-го Трипільського полку Дніпровської повстанської дивізії. Помічник отамана Зеленого. Родом із Трипілля. Емігрував.

УДОД Овсій. “Старшина отамана Зеленого, ославлений на Трипіллі”. Партизан гощівського і “мовчанівського” загонів (1921). Співучасник убивства отамана Мусія Таценка. Піддався на “амністію”.

УДОД Прохор Карпович. Козак Халеп’янської пішої сотні Дніпровської повстанської дивізії. Учасник бою в Халеп’ї 28 червня 1919 р.

УДОД Яків. Командир батареї Дніпровської повстанської дивізії, після загибелі Зеленого — повстанський отаман. Родом із Трипілля.

ФЕДОРЕНКО Харитон Степанович. Арештований 23 квітня 1938 р.

ФЕДОРОВ Кость. Повстанець отамана Зеленого. Учасник бою в Халеп’ї 28 червня 1919 р. Репресований у 1930-х роках.

ФЕДОРЯЧЕНКО Данило Леонтійович. Козак Халеп’янської пішої сотні Дніпровської повстанської дивізії. Учасник бою в Халеп’ї 28 червня 1919 року. Репресований у 1930-х роках.

ФЕДОРЯЧЕНКО Юхим Левкович (1888, с. Халеп’я — 1938). Козак Халеп’янської пішої сотні Дніпровської повстанської дивізії. Розстріляний.

ФИЛОНЕНКО Андрій Іванович (1892, м-ко Трипілля — 5.05.1938). Повстанець отамана Зеленого. Робітник. Розстріляний.

ФИЛОНЕНКО Василь. Учасник Першої світової війни та Визвольного руху в лавах Дніпровської повстанської дивізії. Родом із с. Дерев’яна. Поранений у руку в боях з червоними.

ФИЛОНЕНКО Іван Іванович (1882, м-ко Трипілля — 1938). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

ФИЛОНЕНКО Йосип Михайлович (1894, м-коТрипілля — 5.05.1938). Повстанець отамана Зеленого. Бригадир колгоспу. Розстріляний, як і брат.

ФИЛОНЕНКО Кирило Іванович (1888, м-ко Трипілля — 1938). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

ФИЛОНЕНКО Микита Іванович (1905, м-ко Трипілля — 21.04.1938). Зброяр Дніпровської повстанської дивізії. Розстріляний.

ФИЛОНЕНКО Юхим Васильович (1905, м-ко Трипілля — 1938). Сприяв повстанцям Зеленого. У 1929 р. засуджений “за невиконання хлібозаготівлі”. Розстріляний.

ХАПКОВ Йосип Тимофійович (1888/1891, м-ко Трипілля — 5.05.1938). Повстанець отамана Зеленого. Робітник. Розстріляний.

ХОМЕНЧУК Василь Петрович (1893, м-ко Трипілля — 1938).

Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

ХОМЕНЧУК Гордій Васильович (1905, м-ко Трипілля — 1938).

Сприяв повстанцям Зеленого. Бригадир колгоспу Розстріляний.

ХОМЕНЧУК Кирило Павлович (1900, м-ко Трипілля — 1938). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

ХОРА Володимир Іванович (1902, м-ко Трипілля — 29.04.1938). Повстанець отамана Зеленого. Заступник голови сільської ради. Розстріляний.

ЦЕДИК Андрій Федорович (1890, м-ко Трипілля — 1938). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

ЦЕДИК Дмитро Федорович (ор. 1876, м-ко Трипілля — 1973, Трипілля).

Повстанець отамана Зеленого.

ЦЕДИК Іван Дмитрович (7.10.1903, м-ко Трипілля — 11.7.1983, Київ). Повстанець отамана Зеленого. Учасник “трипільської розплати”. Репресований 1943 року. Покарання відбував під Іркутськом. Його сім’я (дружина Катерина Григорівна, дочка Грицька Ільковича Терпила, та дочка Оксана) була примусово виселена з Києва; усе майно, включаючи квартиру, було реквізоване. Повернувся з таборів після смерті Сталіна 1953 року.

ЦЕДИК Кирило. Повстанець отамана Зеленого із Трипілля. Репресований. Повернувся з ув’язнення. За фахом телеграфіст.

ЦЕДИК Кирило Федорович (ор. 1901, м-ко Трипілля — ?). Заможний селянин. Власник млина. Допомагав отаману Зеленому коштами, продуктами, фуражем та ін. Репресований 1937 року.

ЦЕДИК Федір Микитович (1898, м-ко Трипілля —1938).

Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

ЦЕДИК Яків. Повстанець отамана Зеленого з Трипілля.

Ув’язнений у 1937 — 1947 рр.

ЦЕДИК Яків Степанович (? м-ко Трипілля-29.04.1938).

Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

ЦЮКАЛО Федір Наумович (1897, с. Германівська Слобідка, тепер с. Красна Слобідка Обухівського р-ну Київської обл. — 25.11.1937). Сотник Дніпровської повстанської дивізії. Навчався у Чугуївському військовому училищі. Служив в армії Української держави (1918). Організатор захисту Германівки від червоних (1919). Від 1923 р. працював учителем Григорівської школи. Перший арешт — 1930 року (за антирадянську агітацію), 1931 року перебував під слідством у справі СВУ. З 1933 р. — директор школи с. Українки. 1936 р. йому заборонено педагогічну діяльність. Арештований у жовтні 1937 року. Під час домашнього обшуку знайдено револьвер “Кольт” і 48 набоїв до нього. Чекісти звернули увагу і на портрет Тараса Шевченка та ікону з Ісусом Христом. Обвинувачувався, що на вечірці у Я. Шинкаренка співав “Ще не вмерла Україна”. Розстріляний. Реабілітований 25 січня 1958 року.

ЧАБАН Петро Федорович (? с. Стайки Київського пов. — 1923). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

ЧАЙКА. Начальник комендатури отамана Зеленого.

ЧЕРНЯХІВСЬКИЙ Георгій Васильович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

ЧЕЧКО. Повстанець отамана Зеленого із Трипілля. Представник на переговорах з польською владою у травні 1920 року про створення дивізії ім. отамана Зеленого.

ЧЕЧКО Олександр Логвинович (1889, м-ко Трипілля — 1938). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний. Можливо, О. Л. Чечко і Чечко — одна й та ж людина.

ЧИРИКАЛО Дмитро Павлович (? м-ко Обухів — 1938). Хлібороб.

1931 року “розкуркулений”, а 1938 року розстріляний.

ЧИРИКАЛО Остап Павлович (? м-ко Обухів — 1938). Хлібороб. Спочатку “розкуркулений”, а потім розстріляний.

ШЕВЧЕНКО Дмитро Данилович (1899, м-ко Трипілля — 5.05.1938). Повстанець отамана Зеленого. Бригадир. Розстріляний.

ШЕВЧЕНКО Степан Петрович (1886, м-ко Трипілля — 1938). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний. Реабілітований 1957 року.

ШЕВЧЕНКО Тиміш Денисович (1894, м-ко Трипілля — 5.05.1938). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

ШЕЛЕСТ Пилип. Організатор повстанського руху. Співпрацював з отаманами Кармелюком (Марком Шляховим) і Зеленим.

ШЕРЕМЕТ Антон Карпович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

ШЕРЕМЕТ Артем Маркович (1899, с. Халеп’я — 1938). Повстанець отамана Зеленого. Вперше арештований 1929 року. Розстріляний.

ШЕРЕМЕТ Зіновій Карпович (1890, с. Халеп’я — 29.04.1938). Повстанець отамана Зеленого. Робітник. Розстріляний.

ШЕРЕМЕТ Гордій Дмитрович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

ШЕРЕМЕТ Зінько Карпович. Козак Халеп’янської пішої сотні Дніпровської повстанської дивізії. Учасник бою в Халеп’ї 28 червня 1919 р. Репресований у 1930-х роках.

ШЕРЕМЕТ Петро Гаврилович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

ШКІЛЬНИЙ Данило Федорович (ор. 1903, м-ко Трипілля — серпень 1919, м. Умань, тепер Черкаської обл.). Повстанець отамана Зеленого. У 16 р. загинув у бою.

ШКУРОПАТСЬКИЙ Михайло Сергійович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Арештований 30 квітня 1929 року. 8 липня 1929 р. засуджений до ув’язнення в концтаборі.

ШКУРОПАТСЬКИЙ Олексій Михайлович (1905 — 1938). Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я (Трипілля?). 1931 року арештований за підпал. Розстріляний.

ШЛЯХОВИЙ (КАРМЕЛЮК) Марко Семенович (1887, с. Глеваха Васильківського пов. Київської губ. — 14.08.1921, с. Глеваха). Військовий і громадський діяч; голова Українського армійського комітету 8-ї армії (Румунський фронт, кін. 1917 — поч. 1918), старшина Будаївської волості (нині м. Боярка), що на Київщині (1918), отаман 2-ї Київської селянської повстанської дивізії, козак Дніпровської повстанської дивізії, штабний працівник 2-го партизанського загону Михайла Павловського, комендант Козятина та околиць (осінь 1919), голова Будаївської волосної церковної ради УАПЦ (1921). Член партії соціалістів-федералістів. На початку 1918 року працював у “міністерстві торгу і промисловості Центральної Ради”. Автор спогадів “Записки повстанця” (1920 — 1999). Похований у с. Глевасі. Брати Іван (1885 р. н.) та Давид (1898 р. н.) брали участь у селянському повстанні 1919 року на Київщині. Обидва померли 1943 року і поховані у Глевасі.

ЩЕРБАК Степан Терентійович (1.03.1901, с. Ківшовата Таращанського пов. Київської губ., тепер Білоцерківського р-ну Київської обл. — 22.11.1921, м. Базар Волинської губ., тепер Житомирської обл.). Повстанець отамана Зеленого (1919), козак 16-ї бригади 6-ї Січової дивізії Армії УНР (1920) та 4-ї Київської дивізії (листопад 1921). Освіта вища початкова. Безпартійний. Учасник повстання 1919 року в лавах Дніпровської повстанської дивізії. Після смерті Зеленого перейшов до загону отамана Куща, що діяв на Білоцерківщині. Після того як у травні 1920 р. 6-та Січова дивізія разом з поляками увійшла до Києва, її культурно-освітній відціл поширив звернення Симона Петлюри та командування дивізії. На цей заклик і зголосився Степан Щербак. Служив у нестройовій сотні 6-ї стрілецької дивізії. Разом з дивізією в тяжких боях відступив на захід. Інтернований у таборі міста Олександрова-Куявського, де вступив до школи гімнастики і спорту. Під час Другого зимового походу в листопаді 1921 р. — козак 4-ї Київської дивізії. В полон потрапив 17 листопада в с. Миньки. Перед розстрілом на пропозицію перейти на службу до Красної армії й таким чином зберегти собі життя відповів за себе і полонених товаришів: “Я, козак 6-ї стрілецької Січової дивізії, від себе й козаків, яких знаю, кажу вам: ми знаємо, що нас чекає, але ми не боїмося смерті і до вас служити не підемо”. Розстріляний у м. Базарі. У списку розстріляних під № 230. Реабілітований 27 квітня 1998 року.

ЩУР Максим Остапович (1895, м-ко Трипілля — 24.04.1938). Повстанець отамана Зеленого. Бригадир колгоспу. Розстріляний.

ЩУР Микита Остапович (1879, м-ко Трипілля — 1938).

Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

ЯКИМАХА (“ЛИС”) Сергій Маркович (? с. Григорівка — с. Германівка, 1926). Сотник Григорівської сотні Дніпровської повстанської дивізії (1919), отаман відділу особливого призначення Дніпровської повстанської дивізії (1919). Товариш Данила Терпила. Дружина — Марія Петрівна Онищенко. Загинув. Похований у Григорівці.

ЯКОВЧЕНКО Михайло Костянтинович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я.

Репресований у 1930-х роках.

ЯНУШЕНКО Микола Семенович (1899, м-ко Трипілля — 5.05.1938). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

ЯРЕМЕНКО Демко Олексійович (1891, с. Халеп’я — 1938?).

Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1938 р.

ЯРЕМЕНКО Демко Юхимович (1891, с. Халеп’я — 29.04.1938). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

ЯРЕМЕНКО Єлисей Степанович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

ЯРЕМЕНКО Каленик Михайлович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

ЯРЕМЕНКО Михайло Панасович (? с. Халеп’я – 1.8.1929, м. Харків). Козак Халеп’янської пішої сотні Дніпровської повстанської дивізії. Учасник бою в Халеп’ї 28 червня 1919 р. Арештований 30 квітня 1929 року. Розстріляний.

ЯРЕМЕНКО Павло Ількович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

ЯРЕМЕНКО Семен Іванович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

ЯРЕМЕНКО Сидір Михайлович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

ЯРЕМЕНКО Федір Михайлович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

ЯРЕМЕНКО Федір Павлович. Сотник Халеп’янської пішої сотні Дніпровської повстанської дивізії. Учасник бою в Халеп’ї 28 червня 1919 р. Репресований у 1930-х роках.

ЯСЮК М. (? с. Стайки Київського пов. — 1923). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

Підготував Роман Коваль за участю Михайла Горлового

Там, де не вказано, що повстанець репресований, ще не означає, що він уникнув кари.