Лісні

Так звані лісні (чи лісниці, лісовки), за матеріалами В. Шухевича,[1602] зманюють молодих вівчарів, так що ті «тратять цвіт», худнуть, «жовкнуть», тобто марніють від такого кохання. Попри це, лісні мають виразні ознаки лісових духів: худобу їхніх коханців-вівчарів не зачіпають ведмеді, на їхньому «данцовищу» першою після зими зеленіє трава, вони, власне, і засівають нібито навесні траву й інше зілля.

Лісні, як і мавки, також походять від душ померлих неохрещеними дітей і виглядають як дівчата «без спини»; схожі в них і пісні:

Не мий ногу ногою,

Не пий воду рукою!

Йик би не лук-чиснок

И не оделен-зїльи,

Мати би сина

На сьвіт не сплодила!


Загрузка...