Український патріот з династії Габсбургів

382

104. Ставропігійський інститут — релігійно-просвітницька громадська організація у Львові, правонаступниця Львівського братства. Заснований декретом імператора Йосифа II 1788 р. Підпорядковувався місцевій владі, а його членам було надано статус старшин українського народу з правом патронату Успенською церквою, утримання школи, згодом — друкарні. У другій половині XIX ст. поступово перейшов на позиції москвофільства. У 1914–1915 рр. керівництво інституту підтримало російську окупаційну владу в Галичині, відстоювало ідею єдиного «русского» народу, заперечувало існування української нації. У 1915 р. москвофільське правління інституту емігрувало в Росію і вивезло із собою найцінніші колекції. У 1915 р. австрійська адміністрація призначила для Ставропігійського інституту урядового комісара А. Смулку, який за наказом намісництва 2.02.1916 р. передав управління установою в руки українських національно-демократичних сил. Представники українського національного табору здійснювали керівництво протягом 1916–1922 рр. За польської влади українська управа була розпущена, установи, що належали інституту, повернуті москвофілам. Припинив своє існування за радянської влади у Галичині (1940).