Усі системи червоні

Розділ сьомий

Так в призначений час наступного дня ми з Менсою летіли до місця зустрічі.

Гауратін і Пін-Лі взяли один з моїх безпілотників і модернізували його за допомогою підвіски портативного сканера. (Обмеженого, оскільки безпілотник був занадто малим для більшості компонентів сканера більшого і дальшого діапазону.) Вчора ввечері я відправив його у верхні шари атмосфери, щоб мати огляд місця зустрічі.

Місце зустрічі знаходилося поблизу їхньої бази, до якої було всього близько двох кілометрів, з середовищами проживання, аналогічними модулям у DeltFall. За розмірами свого табору та кількості SecUnit, включаючи того, якого Менса вивела з ладу за допомогою гірничого бура, у них було від тридцяти до сорока осіб. Вони, очевидно, були дуже впевненими в собі, адже вони мали доступ до нашої бази, і знали, що мають справу з невеликою групою вчених та дослідників, і одним частково зіпсованим SecUnit.

Я просто сподівався, що вони не усвідомлюють, наскільки я насправді був збентежений.

Коли хоппер підхопив перший фрагмент контакту сканерів, Менса негайно натиснула на комунікатор. «Сірий Кріс, повідомляю, що моя група зібрала докази вашої діяльності на цій планеті і сховала їх у різних місцях, сигнал буде передаватися на рятувальний корабель кожного разу, коли він пролітатиме поблизу». Вона пропустила три секунди, а потім додала: «Ви знаєте, що ми знайшли відсутні розділи на картах».

Настала довга пауза. Я загальмував нас, шукаючи зброю, що могла націлюватися на нас, ймовірність була дуже велика.

Комунікаційний канал ожив, і хтось з них сказав: «Ми можемо обговорити нашу ситуацію. Можна домовитися». Було багато сканування та антисканування, що відбивалося на голосі перешкодами статики. Це було моторошно. «Приземліть свій хоппер, і ми можемо це обговорити».

Менса дала їм хвилину сумнівів, ніби вона все обмірковує, а потім відповіла: «Я надішлю нашого SecUnit, щоб поговорити з вами». І перервала зв’язок.

Коли ми наблизилися, то побачили на дисплеї візуальну інформацію. Це було низьке плато, оточене деревами. Їх місце проживання виднілося на заході. Оскільки дерева зазіхали на їх табір, житлові модулі та майданчик для посадки транспортних засобів були підняті на широких платформах. Компанія вимагала цього як функцію безпеки, якщо ви хотіли, щоб ваша база була не на відкритій місцевості. Це коштувало додатково, а якщо ви цього не хотіли, гарантування вашої облігації коштувало ще дорожче. Це була одна з причин, чому я думав, що моя ідея спрацює.

На відкритому майданчику на плато було сім фігур, чотири SecUnit та три людини в захисних костюмах у кольорах навколишнього середовища, синьому, зеленому та жовтому. Це означало, що вони мали одного SecUnit на чергуванні і, ймовірно, ще двадцять сім людей у ​​їхньому середовищі проживання, якщо вони дотримувалися правила одного орендованого SecUnit на десять людей. Я посадив нас скраю плато, на відносно плоскому пагорбі, звідки майданчик був закритий чагарником та деревами.

Перевівши пульт пілота в режим очікування я подивився на Менсу. Вона стиснула губи, ніби хотіла щось сказати і пригнічувала це бажання. Потім вона рішуче кивнула і сказала: «Удачі».

Я відчував, що повинен щось сказати їй, але не знав, що, і просто незручно дивився на неї кілька секунд. Потім я закрив шолом і вийшов з хоппера так швидко, як міг.

Я пройшов крізь дерева, прислухаючись до п’ятого SecUnit на всякий випадок, якщо він десь ховається і чекає на мене, але в підліску не було жодного звуку чи руху. Я вийшов з-під укриття і піднявся по скелястому схилу до плато, а потім пішов у бік іншої групи, слухаючи тріск у своєму комунікаторі. Вони дозволили мені наблизитися, що стало полегшенням. Я не хотів би помилятися з цього приводу. Це змусило б мене почувати себе досить великим дурнем.

Я зупинився за кілька метрів від них, відкрив канал і сказав: «Я SecUnit, призначений групі оцінювання PreservationAux. Мене послали поговорити з вами про домовленості».

Тоді я відчув імпульс — пучок сигналів, призначений для того, щоб взяти мій командний модуль під контроль і заморозити його і мене. Очевидно, ідея полягала в тому, щоб знерухомити мене, а потім знову вставити модуль бойового заміщення в мій порт даних.

Ось чому їм довелося організувати зустріч так близько до свого центру. Для цього їм було потрібно інше обладнання, такі імпульси вони не могли відправити через канал зв'язку.

Тож добре, що мій командний модуль не працював, і все, що я відчував, — це легкий лоскіт.

Один з них рушив до мене. Я сказав: «Я припускаю, що ви збираєтесь встановити мені модуль бойового заміщення і надішлете мене назад, щоб вбити їх». Я відкрив порти зброї і показав зброю в руках, а потім вклав її назад. «Я не рекомендую такі дії».

SecUnits перейшли в режим очікування. Людина, яка рушила вперед, завмерла, а потім відступила. Мова тіла інших була збентежена, вони були здивовані. По слабкій жестикуляції я міг сказати, що вони розмовляли між собою у своїй системі комунікації. Я сказав: «Хтось хоче це прокоментувати?»

Це привернуло їх увагу. Відповіді не було. Не сюрприз. Єдині люди, з якими я зіткнувся, які дійсно хотіли спілкуватися з SecUnits, були мої дивні клієнти. Я сказав: «У мене є альтернативне рішення обох наших проблем».

Тоді жінка у синьому облягаючому костюмі сказала: «У вас є рішення?» Голос був той самий, який зробив пропозицію в нашому хабі. Тим самим скептичним тоном, як і раніше. Для неї розмова зі мною була як розмова з хоппером або частиною шахтного обладнання.

Я сказав: «Ви не перші, хто зламав HubSystem PreservationAux».

Вона відкрила комунікаційний канал, щоб поговорити зі мною, і я почув, як один з інших прошепотів: «Це хитрість. Один з цих геодезистів каже йому, що потрібно казати».

Я сказав: «Ваші сканування повинні показати, що я відрізав комунікацію». Це був момент, коли я повинен був це сказати. Це було важко, хоча я знав, що у мене немає вибору, але це також було частиною мого дурного плану. «У мене зламаний командний модуль». Після цього я був радий повернутися до брехливої частини. «Вони цього не знають. Я схильний до компромісу, який буде вигідний і вам, і мені».

Лідерка у синьому запитала: «Вони говорять правду про те, що знають, чому ми тут?»

Це дратувало, хоча ми виділили багато часу на обговорення цієї частини. «Ви використовували модулі бойового заміщення, щоб змусити ваших SecUnits поводитися як вбивці. Якщо ви думаєте, що зламаний SecUnit все ще має відповідати на ваші запитання, наступні кілька хвилин стануть для вас деякою освітою».

Блакитна лідерка вимкнула мене зі свого каналу зв'язку. Поки вони розмовляли, панувала довга тиша. Потім вона повернулася і сказала: «Який компроміс?»

«Я можу надати вам інформацію, яка вам вкрай потрібна. В обмін ви берете мене з собою на корабель, але перераховуєте як знищений інвентар». Це означало би, що ніхто з компанії не чекатиме мене назад, і я можу вислизнути в сум’ятті, коли транспорт прибуде на транзитну станцію. Теоретично.

Було ще одне вагання. Тому що, мабуть, їм довелося вдавати, що вони все обдумують. Тоді синя лідерка сказала: «Ми згодні. Якщо ти брешеш, ми тебе знищимо».

Це була поверхнева згода. Вони мали намір вставити мені модуль бойового заміщення перед тим, як покинути планету.

Вона продовжила: «Яка інформація?»

Я сказав: «Спочатку видаліть мене з інвентаршого списку. Я знаю, що ви все ще маєте зв’язок з нашою базою».

Блакитна лідерка зробила нетерплячий жест Жовтому. Він сказав: «Нам доведеться перезапустити їхню HubSystem. Це займе деякий час».

Я сказав: «Ініціюйте перезапуск, поставте команду в чергу, а потім покажіть мені у своєму каналі. Тоді я дам вам інформацію».

Синя Лідерка закрила для мене комунікаційний канал і знову заговорила з Жовтим. Було три хвилини очікування, потім канал знову відкрився, і я отримав обмежений доступ до їх стрічки. Команда була в черзі, хоча, звичайно, вони встигнуть її видалити пізніше. Важливим моментом було те, що наша HubSystem була відновлена, і що я міг переконливо вдавати, що вірю їм. Я спостерігав за часом, і ми зараз опинилися у цільовому вікні, тож більше не було причин для затримок. Я сказав: «Оскільки ви знищили маяк моїх клієнтів, вони надіслали групу до вашого маяка, щоб вручну запустити його».

Навіть при обмеженому доступі до їхньої стрічки я міг побачити, що це їх дістало. Мова тіл у них займала діапазон від розгубленості до страху. Жовтий невпевнено рухався, Зелений дивився на Синю Лідерку. З плоским акцентом вона сказала: «Це неможливо».

Я сказав: «Один з нашої групи — людина-імп, системний інженер. Він може його запустити. Перевірте дані, які ви отримали від нашої HubSystem. Це геодезист, доктор Гауратін».

Синя Лідерка демонструвала напругу від плечей по всьому тілу. Вона дійсно не хотіла, щоб хтось приїхав на цю планету, поки вони не вирішили проблему зі свідками.

Зелений сказав: «Це брехня».

Злегка панікуючим голосом Жовтий сказав: «Ми не знаємо його можливостей».

Синя Лідерка обернулася до нього. «Тоді це можливо?»

Жовтий вагався. «Не знаю. Усі системи компанії патентовані, але якщо у них є імп, який може їх зламати…»

«Ми повинні поїхати туди зараз», — сказала Блакитний Лідер. Вона повернулася до мене. «SecUnit, скажіть своєму клієнту вийти з хоппера і прийти сюди. Скажіть їй, що ми домовились».

Добре, вау. Цього не було в плані. Вони мали піти без нас.

(Вчора ввечері Гауратін сказав, що це слабке місце, що саме тут план розвалиться. Дратувало, що він мав рацію.)

Я не міг відкрити свій комунікаційний канал до хоппера або каналу Менси, але GrayCris цього не знали. І нам все одно потрібно було відвести їх та SecUnit від їхнього середовища проживання. Я сказав: «Вона знає, що ти захочеш її вбити. Вона не прийде». Тоді у мене виникла ще одна блискуча ідея і я додав: «Вона системний адміністратор планетарного рівня і лідер політичного угрупування, і вона не дурна».

«Що?» — гримнув Зелений. «Якого політичного угрупування?»

Я сказав: «Як ви думаєте, чому команда називається „PreservationAux“?»

Цього разу вони не потрудилися закрити свій канал. Жовтий сказав: «Ми не можемо її вбити. Розслідування…»

Зелений додав: «Він має рацію. Але ми можемо затримати її та звільнити після мирової угоди».

Блакитна лідерка розізлилася: «Це не спрацює. Якщо її не буде, розслідування буде дуже ретельним. Нам потрібно припинити запуск маяка, і тоді ми можемо обговорити, що нам робити». Мені вона сказала: «Іди за нею. Витягни її з хоппера і приведи сюди». Вона знову обірвала зв’язок. Тоді один з SecUnit DeltFall рушив вперед. Вона повернулася до мене і сказала: «Цей SecUnit тобі допоможе».

Я почекав, поки він підійде до мене, а потім повернувся і пішов схилом і далі поміж дерев.

Те, що я зробив далі, ґрунтувалося на припущенні, що вона наказала цьому SecUnit DeltFall вбити мене. Якби я помилився, і ми з Менсою обоє загинули б, план порятунку групи провалився би, і решта групи PreservationAux повернулася би до попередньої ситуації, за винятком їхнього лідера, їхнього SecUnit та їхнього маленького хоппера.

Коли ми покинули скелястий схил і повернули до хоппера, а пагорб і дерева заступили нас від краю плато, я обняв рукою шию іншого SecUnit, активував зброю і вистрілив у його шолом, де був комунікаційний канал і бойовий модуль. Він опустився на одне коліно, розмахуючи важкою зброєю, його енергетична зброя вже розгорталася з броні.

Коли у SecUnit вийшов з ладу модуль бойового заміщення, його подача команд була перервана, а з несправним комунікатором він не міг нічого передати. Крім того, залежно від того, наскільки суворо їм обмежували добровільні дії, він міг би не мати змоги викликати допомогу, якщо люди Сірого Криса цього не накажуть. Можливо, це було так, адже все, що він робив, це намагався мене вбити. Ми покотилися по землі та камінцях, поки я не вирвав його зброю. Після цього його було легко добити. Фізично легко.

Я знаю, що я сказав SecUnit. Ми не сентиментальні один до одного, але мені хотілося, щоб це не був один з SecUnit DeltFall. Це було десь там, народжене у власній голові, можливо, усвідомлене, а може й ні. Не те, щоб це мало значення. Ніхто з нас не мав вибору.

Я підвівся, коли Менса вийшла з підліску, несучи гірничий інструмент. Я сказав їй: «Дещо пішло не так. Ти мусиш прикинутися моїм в’язнем».

Вона подивилася на мене, потім подивилася на нерухомого SecUnit DeltFall. «Як ви збираєтеся це пояснити?»

Я почав скидати броню, кожну частину, на якій був логотип PreservationAux, а на її місце ставив блоки броні DeltFall, які знімав з нерухомого SecUnit. «Я буду ним, і це буду я».

Менса кинула інструмент і почала допомагати мені. Ми не встигли змінити всю броню. Швидко пораючись, ми замінили руки та плечі з обох сторін, частини ніг, які мали інвентарний код броні, груди та спину з логотипами. Менса замазала решту моєї броні брудом, кров'ю та рідиною з мертвого SecUnit, тому що якби ми пропустили щось характерне, Сірий Кріс міг би це помітити. SecUnits ідентичні за висотою та габаритами, і тим, як ми рухаємося. Це могло спрацювати. Не знаю. Якби ми втекли зараз, план провалився би, і ми повинні були уникати цього плато. Коли я знову закрив шолом, я сказав Менсі: «Ми повинні йти…»

Вона кивнула, важко дихаючи, більше від нервів, ніж від напруги. «Я готова.»

Я взяв її за руку і зробив вигляд, що тягну її за собою до групи GreyCris. Вона кричала і всю дорогу переконливо боролася.

Коли ми досягли плато, хоппер GrayCris вже готувався злетіти.

Коли я підтягнув її до Синьої Лідерки, Менса отримала перше слово. Вона сказала: «Отже, це та домовленість, яку ви запропонували?»

Синя Лідерка сказала: «Ви — планетарний адміністратор Preservation Alliance?»

Менса не дивилася на мене. Якби вони намагалися завдати їй болю, я спробував би їх зупинити, і все пішло би жахливо не так. Але Зелений уже залазив у хоппер. Двоє інших людей вже сиділи на місцях пілота та другого пілота. Менса сказала: «Так».

Жовтий підійшов до мене і торкнувся бічної частини мого шолома. Мені знадобилося колосальне зусилля, щоб не відірвати йому руку, і я хотів би, щоб це було записано для запису, будь ласка. Він сказав: «Його зв'язок пошкоджений».

Блакитна Лідерка сказала Менсі: «Ми знаємо, що один з ваших людей намагається вручну запустити наш маяк. Якщо ви підете з нами, ми не завдамо йому шкоди, і ми можемо обговорити нашу ситуацію. Це не повинно бути погано для нас обох». Вона була дуже переконливою. Ймовірно, вона також була тією, хто спілкувався з DeltFall по комунікатору, просячи впустити їх до середовища проживання.

Менса вагалася, і я знав, що вона не хоче, щоб це виглядало так, ніби вона поступається надто швидко, але ми мусили зараз їх розіграти. Зрештою вона сказала: «Дуже добре».

Я деякий час не їздив у вантажному контейнері. Зараз це було б заспокійливо і по-домашньому, от тільки це був не мій вантажний контейнер.

Але цей хоппер все ще був продуктом компанії, і я зміг отримати доступ до його мережі. Мені довелося мовчати, щоб вони не звертали на мене уваги, тож мої минулі години таємного споживання ЗМІ нарешті пригодилися.

Їхня SecSystem усе записувала. Вони повинні будуть видалити цю частину даних до того, як з’явиться рятувальний транспорт. Деякі групи клієнтів намагалися робити це раніше — приховати свої дані від компанії, щоб їх не можна було продати без них, і аналітики компанії будуть напоготові щодо цього, але я не знаю, чи ці люди це усвідомлювали. Компанія зможе спіймати їх, навіть якщо ми не виживемо. Це була не дуже втішна думка.

Під час перегляду поточного запису я почув, як Менса сказала: «…знаємо про залишки давніх поселень в закритих районах. Вони достатньо сильно зруйновані, щоб ми могли переплутати їх з природнім ландшафтом. Ви так їх знайшли?»

Бхарадвай зрозуміла це минулої ночі. Деякі райони планети не були картографовані, бо помилки сканування були спричинені залишками, похованими під брудом та камінням. Ця планета була заселена в певний момент свого минулого, що означало, що її поставлять під заборону, і вона буде відкрита лише для археологічних досліджень. Цього дотримуватиметься навіть компанія.

Ви могли заробляти великі, нелегальні гроші на розкопках та видобутку залишків, і цього, очевидно, хотілося GrayCris.

«Це не та розмова, яку ми повинні вести», — сказала Блакитна Лідерка. «Я хочу знати, до якої домовленості ми можемо прийти».

— Щоб ти не перебила нас, як групу DeltFall, — сказала Менса, зберігаючи рівний голос. «Як тільки ми знову зв’яжемось з нашим домом, ми можемо організувати переказ коштів. Але як ми можемо довіряти вам, що ви залишите нас живими?»

Настала невелика тиша. О, чудово, вони теж не знають. Тоді Блакитна Лідерка сказала: «У вас немає іншого вибору, окрім як довіритися нам».

Ми вже гальмували, заходячи на посадку. У каналі не було попереджень, і я був обережно оптимістичний. Ми максимально розчистили поле діяльності для Пін-Лі та Гауратіна. Їм довелося знайти периметр — так, щоб їх не зауважив чергуючий SecUnit, і наблизитись до нього настільки, щоб отримати доступ до каналу HubSystem GrayCris. (Я сподівався, це був один SecUnit, і ми сподівалися, що активною буде лише одна кімната безпеки.) Гaуратін придумав, як здійснити хак системи HubSystem GrayCris по аналогії з нашою HubSystem, щоб отримати доступ, але йому потрібно було бути поруч із місцем їх проживання, щоб викликати їх маяк. Ось чому нам довелося вивести звідти інших SecUnit. Все-таки це був шанс. Можливо, це спрацювало б, не загрожуючи Менсі, але було запізно змінювати план.

Стало полегшенням, коли ми пішли на жорстку посадку, яка, напевне, змусила людей міцно стиснути зуби. Я приготувався до бою проти інших SecUnit.

Ми були за декілька кілометрів від їхнього середовища проживання, на великій скелі над густим лісом, у якому багато птахів та іншої фауни кричали на деревах, стривожені жорсткою посадкою хоппера. Надходили хмари, які загрожували дощем і вже закривали частину кільця. Ракета-носій з маяком знаходилася на триножному пуску приблизно за десять метрів, і, о-о, це було занадто близько.

Я приєднався до трьох інших SecUnits, коли ми створили стандартну зону безпеки. Для створення периметра з хоппера запустили безліч безпілотників. Я не дивився на людей, які йшли по пандусу, хоча дуже хотів побачити обличчя Менси. Якби я був один, я міг би добігти до кінця майданчика, але мені потрібно було витягнути її звісти.

Синя Лідерка вийшла разом з Зеленим; інші зібралися у вільну групу за ними, ніби боялися бути поряд. Один з людей, який, напевне, отримував звіти від своїх SecUnit та безпілотників, сказав: «Ні від кого ніякого сигналу». Блакитна лідерка не відповіла, але двоє SecUnit підбігли до маяка.

Гаразд, проблема в тому, що, як я вже говорив про це, компанія дешева. Якщо мова йде про щось на зразок маяка — його потрібно запустити один раз у разі надзвичайної ситуації, надіслати передачу через червоточину, а потім списати — тому вони дуже дешеві. Маяки не мають функцій безпеки і використовують найдешевші ракети-носії. З цієї причини їх потрібно ставити за кілька кілометрів від середовища проживання та запускати дистанційно. Менса і я повинні були відвернути увагу GreyCris та їхніх SecUnit, відвести їх від середовища існування, і спробувати не стати тостами під час запуску маяка.

Оскільки відбулася затримка, спричинена тим, що Блакитна Лідерка вирішила схопити Менсу, час пуску критично наблизився. Два SecUnit кружляли навколо штатива маяка, шукаючи ознак фальсифікації, і я більше не міг цього витримати. Я пішов до Менси.

Жовтий помітив це. Він, мабуть, щось сказав Блакитній Лідерці у їхньому каналі, тому що вона повернулася, щоб подивитися на мене.

Коли решта SecUnit DeltFall повернулися до мене і відкрили вогонь, я відчув світло навіть всередині шолома. Я пірнув вниз і покотився, активуючи свою зброю. Я отримував удари по всій броні, але завдавав ударів у відповідь. Менса зістрибнула з пандусу на іншу сторону, ховаючись за хоппер, і тоді ми почули звук, який розійшовся по плато. Ракета-носій маяка звільнилася від захисної деталі, яка відпала від ракети і впала на кам'янисту землю, і запустила запалювання. Інші два SecUnit зупинилися, а Блакитна Лідерка застигла на на місці від жаху.

Я кинувся під хоппер, отримав ковзний удар у з’єднання броні, яка захищала моє стегно, і покотився. Вистрибнувши з-під хоппера, я побачив Менсу. Вхопивши її я підбіг до краю майданчика і стрибнув. Я повернувся до землі спиною і накрив рукою шолом її костюма, щоб захистити її голову від ударів. Ми відскакували від скелі і пробивалися крізь дерева, коли вогонь обмив плато і вийшли з ладу мої…

Одиниця в автономному режимі

О, це було боляче. Я лежав у якійсь заглибині, над нами нависали скелі та дерева. Поряд зі мною сиділа Менса і підтримувала свою руку, здавалося, що вона більше не працює, її костюм був вкритий сльозами та плямами.

Вона шепотіла комусь у комунікатор. «Обережно, якщо вони виявлять вас своїми сканерами…»

Одиниця в автономному режимі

— Ось чому нам потрібно поспішати, — сказав Гауратін, який раптом з'явився над нами. З чого я зрозумів, що знову не функціонував деякий час.

Гауратін і Пін-Лі йшли пішки, пробираючись крізь густий ліс до місця проживання Грей-Кріс. Ми мали намір забрати їх маленьким хоппером, якщо операція не провалиться. Але ця частина плану змінилася і вдалася лише частково.

Пін-Лі нахилилася до мене, і я сказав: «Цей пристрій має мінімальну функціональність, і його рекомендується списати». Це автоматична реакція, спровокована катастрофічними несправностями. Крім того, я дійсно не хотів, щоб вони намагалися мене ворушити, тому що це було досить боляче. «Ваш контракт дозволяє…»

«Замовкни, — огризнулася Менса. — Заткнись, блядь, ми тебе не покидаємо».

Зображення зникло знову. Я був начебто ще там, але міг сказати, що знаходився на межі системного збою. У відео вмикалися та вимикалися незрозумілі спалахи. Ми всередині маленького хоппера, мої люди розмовляють, Арада тримає мене за руку.

Потім я перебуваю у великому хоппері, він піднімається. За шумом приводу, спалахами подач я міг зрозуміти, що вантажний транспорт бере його на борт.

Це стало полегшенням. Це означало, що всі вони в безпеці, і я захистив їх.