Усі в цьому поїзді — підозрювані

Розділ 32

Тепер настала моя черга грюкати дверима й будити письменників і кількох гостей. Для всіх, окрім детектива, загадки зазвичай можуть почекати, тож усі на різному рівні байдикували, рахуючи хвилини до Аделаїди. Мейджорс слухала подкаст. Ройса мені довелося будити. Джаспер і Гаррієт грали в «Дорожній скраббл»[21]. Дугласа в кімнаті не було. Вольфганг писав у блокноті «Молескін» і скептично поставився до мого прохання доєднатися до нас у барі: пробурмотів, що під час цієї поїздки він уже таке бачив. Симона вичитувала контракт. Вона поглянула на мене, закривавленого, вкритого брудом, потім поплескала по плечу і сказала:

— Як я бачу, у тебе почалася небезпечна третя дія?

Брук обійняла матір, а потім побачила мене й відморозилася, вигадуючи із заїканням якусь напіврозповідь про те, що вони були друзями, а вона чекала в кімнаті.

— Гру завершено, — сказала Ліза й обійняла її. — Він знає. Все гаразд.

Брук насторожено й недовірливо подивилася на мене.

— Я розгадав Арчі Бенча, — сказав я на знак примирення.

— Ну хіба ж ви не розумник, — сказала Брук, ідучи до бару. — Це буде весело.

Усім було або цікаво, або надто нудно зі мною піти. Навіть Аарон перестав заперечувати. Єдиними гостями, яких я не забрав, були три учасниці книжкового клубу Еріки Метісон: Вероніка Блайт і двоє її подруг. Не тому, що вони не важливі — вони важливі, — а тому, що вони мені там не були потрібні особисто.

У вагоні бару Синтія витирала кавоварку, а детектив Гетч — як зручно — опитував Дугласа. Коли ми всі увійшли, Гетч підвівся.

— Стійте!

Проти нашого просування до приміщення його протести були марними.

— Я ще проводжу допит. Прошу, щоб усі залишалися в купе.

— Хіба ви не чули? — запитав я. — Це письменницький фестиваль. Насправді ми маємо ще один, останній виступ. Я анонсую свою нову книгу. Вона називається «Усі в цьому поїзді — підозрювані».

Симона зачаровано поплескала мені самими пальцями.

— Фестиваль скасовано, — обурився Гетч. — Більше жодних панелей.

— Я директор фестивалю, — твердо заявила Мейджорс. — І я кажу, що у нас запланована ще одна сесія. Зараз. Фестиваль повертається.

Гетч плюхнувся назад у крісло. Махнув рукою, ніби кажучи: «Продовжуйте».

— Насправді, — сказав я, — не розслабляйтеся надто рано. Мені знадобиться трохи вашої допомоги.

Гетч зітхнув:

— Що?

— У вас є пістолет?

— Ні. Шокер.

— Гаразд. А скільки у вас пар наручників? — Я показав на його рюкзак.

— Дві.

— Цього буде достатньо. — Мить я подумав. — По-перше, мені потрібно, щоб ви заарештували Алана Ройса.