Відьмак. Вежа Ластівки

Часто ставлять мені запитання, як воно сталося, що зважився я записати ці спогади. Багатьох людей цікавило, у який саме момент мемуари мої почали поставати — який факт, подія чи справа на початку написання це супроводжували й дали на те натхнення. Раніше різні давав я пояснення і нерідко брехав, але зараз віддам поштивий борг істині, бо сьогодні, коли волос мій побілішав і порідшав, знаю я, що правда — то цінне зерно, а брехня — негодні плевели.

А правда є такою: подією, яка всьому дала натхнення, якій завдячував я першим записом, з якого почав формуватися пізніший твір мого життя, була випадкова знахідка паперу й олівця серед речей, які я і мої компаньйони вкрали з лирійського військового табору. Сталося це…

Любисток. Півстоліття поезії