Велике полювання

Розділ 50 Що відбувалося після

Історії мандрують верхи й пішки, на кораблях та у купецьких фургонах, їх розповідають і переказують, подробиці оповідок різняться, проте найголовніше в них залишається незмінним — від Арад Доману і Тарабону, і ще далі. В усіх йдеться про знаки та знамення, що їх бачили в небі над Фалме. І чоловіки проголошували себе Драконами, а інші чоловіки вбивали їх за це, щоби також бути вбитими.

Поширювалися й інші чутки — про колону вершників, що рухалася Елмотською рівниною, а сонце сідало у них за плечима. Сотня порубіжників, казали люди. Ні, тисяча. Ні, це тисяча героїв, що повстали з могил на поклик Рога Валіра. Десять тисяч. Вони порубали вщент легіон Дітей Світла. Вони скинули в море військо Артура Яструбине Крило, що повернулося. Вони самі були військом Артура Яструбине Крило, що повернулося. І скакали вони туди, де здіймаються гори, туди, де сходить сонце.

Але в кожній розповіді незмінним залишалося одне. На чолі цих вершників скакав чоловік, обличчя якого бачили в небі над Фалме, і скакали вони під стягом Дракона.