Засвіт встали козаченьки

Була собі Маруся, полюбила Петруся.

Ой лихо не Петрусь —

Біле личко, чорний вус!

Вітер віє горою, іде Петрусь зі мною.

Ой лихо не Петрусь —

Біле личко, чорний вус!

Я з Петрусем стояла, прийти к собі прохала.

Ой лихо не Петрусь —

Біле личко, чорний вус!

Наварю я галушок та напечу пампушок.

Ой лихо не Петрусь —

Біле личко, чорний вус!

Нема Петра, тільки Гриць, шкода моїх паляниць.

Ой лихо не Петрусь —

Біле личко, чорний вус!

Нема Петра, тільки Гриць, шкода моїх паляниць.

Ой лихо не Петрусь —

Біле личко, чорний вус!

Ой за того Петруся била мене мамуся.

Ой лихо не Петрусь —

Біле личко, чорний вус!

Ой любила б Петруся — поговору боюся.

Ой лихо не Петрусь —

Біле личко, чорний вус!

А хоч буде поговір, таки буде Петрусь мій!

Ой лихо не Петрусь —

Біле личко, чорний вус!