Засвіт встали козаченьки

Ой ходила дівчина бережком,(2)

Заганяла селезня батіжком:(2)

«Iди, іди, селезню, додому, (2)

Продам тебе дідові старому».(2)

За три копи селезня продала, (2)

А за копу дударика найняла:(2)

«Заграй мені, дударику, на дуду, (2)

Нехай же я своє горе забуду.(2)

Коли б тобі горенько да печаль, (2)

То б ти вийшов на вулицю та й кричав;(2)

А то ж тобі горенька немає, (2)

Ой хто ж тобі сі кучері звиває?»(2)

«Була в мене дівчина Уляна, (2)

Вона ж мені сі кучері звивала;(2)

Була в мене дівчина Орися, (2)

Тоді в мене сі кучері вилися;(2)

Була в мене дівчина Варвара, (2)

Вона ж мені сі кучері порвала; (2)

Була в мене дівчина паскуда, (2)

Вона ж мені сі кучері поскубла».(2)