У фондах Українського Національного Музею, 60-річчю якого я також присвячую цю розвідку, зберігається кишенькового формату книжечка. На другій сторінці — автограф. Перша його частина така: «Співаник УПА, передала мама — п. С. Форович-Комарик». Це безхитрісна віршована історія життя шляхового обхідника залізниці Кузьми та його прибраної доні Оленки, яку він знайшов у грудному віці просто неба. Завершується та історія загибеллю бійця УПА Кузьми та молитвою Оленки над його могилою. Є в тій книжці такі слова: «Щеми вийдемо із лісу II В наші села і міста, II Ще зассяє Україна. // Як зірниця золота».
Друга частина автографу така: «Належала братові Левкові Комарику («Сокіл»), загинув в Чорному лісі. 9-ро хлопців самі себе підірвали. Поховані у спільній могилі…».
Тепер ви знаєте все, або майже все про цю сторінку історії нашого народу.
Робіть висновки самі.
Ваш час прийшов.
Жити ж бо поки що вам.
А вони подивляться.
Звідти.
Зверху.
Там всі й зустрінемося.