Брабант – історична країна в західній Європі між долинами річок Маас та Скальди. З 1106 по 1430 роки Брабант становив удільне герцогство. Наступне, шляхом династичних подружжів, вона разом з Нідерландами припала герцогам Бургундським, а в 1477 – Габсбургам. В той час Брабант переживав період господарського і культурного розцвіту. Брюссель зробився адміністративною столицею всіх Нідерландів, Антверпен був одним з найбільших портів Європи. Головні міста: Бреда, Хертогенбосх, Ейндховен. Північний Брабант тепер є провінцією Нідерландів.
Битва при Ґрансоні - одна з боїв Бургундських воєн. Сталося 2 березня 1476 біля міста Грансона (фр. Grandson) між швейцарськими військами та армією бургундського герцога Карла Сміливого. Закінчилася перемогою швейцарців.
Фландрія – низинна історична країна на пограниччі Бельгії і Франції. В середньовіччі це провінція держави франків, одна з найбагатших країн Європи, в XIV ст. під владою бургундських герцогів, від 1477 р. – Габсбургів. Головні міста: Гент, Брюгге, Лілль.
Битва при Нансі - вирішальна битва Бургундських воєн, що відбулася 5 січня 1477 біля столиці Лотарингії - міста Нансі, між швейцарсько-лотарингськими військами (підтриманими Францією) і військами герцога бургундського Карла Сміливого. Останній намагався захопити Лотарингію з метою поєднання своїх розрізнених володінь (Нідерланди та герцогство Бургундія) та створення самостійного королівства. Результат битви вирішили швейцарці: бургундські війська було розбито, а Карла Сміливого вбито.
Лиходій (іт.)
Флорин (лат. florenus, дослівно "квітка") - високопробна золота монета спочатку Флоренції (Італія), а згодом - інших європейських держав. У 1252 в місті Флоренція розпочали випускати золоту монету (італійською fiorino d’oro - "золотий флорин") масою 3,537 г (майже з чистого золота).
Хефзіба, Євсевія – древньогрецьке ім'я (Εὐσέβεια) - "благочестя, благоговіння, благочестива", жіноча форма чоловічого імені Євсевій.
І наше взуття (лат.)
Меси протягом місяця перед Різдвом, які проводяться перед світанком в золотавому світлі свічок і лампад.
Картузіанці, або Орден картузіанців (лат. Ordo Cartusiensis, OCart) - чернечий орден Римо-католицької церкви, заснований 1084 року святим Бруно Кельнським у Шартрезьких горах поблизу Гренобля (Франція). Офіційно орден картузіанців було затверджено папою римським Іннокентієм III 1133 року. Орден картузіанців був започаткований з метою "прославлення Божої величі", яка полягає в тому, що Бог "інтимною любов'ю єднає нас із собою", щоб ми могли принести багато плодів. Зрештою ця мета є метою життя кожного християнина. Натомість особливість нашого Ордену полягає в тому, що ми не маємо жодної іншої мети. Усі принципи нашого життя прямують до осягнення цієї одної мети, а саме, щоб ми могли «палкіше шукати, швидше знайти і повністю посідати самого Бога». А тим самим прийти «до досконалої любові» (Правила 1,4) Тому відрікаємося усього, що не допомагає нам осягати ту єдину суттєву мету".
Бернарди́ни - загальновживана назва обсервантської гілки францисканів на теренах Східної Європи, країнах-спадкоємицях Речі Посполитої: Польщі, України, Литви, Білорусі. Гасло: Мир та Добро! Вродженою рисою бернардинської харизми стала їхня невтомна апостольська праця серед простих людей. Заразом вони не полишали опіки над святими місцями (санктуаріями), серед яких найважливіші: Кальварія-Зебжидовська, Сокаль, Скемпе, Лежайськ, Ряшів. Організовували релігійні братства, зосібна Орден Францисканів Світських (лат. OFS). Займалися місійно-реколекційною діяльністю. Спричинилися до розвитку літератури. Зокрема ксьондз Владислав Ґєльньовський був автором перших релігійних пісень на польській мові.
Гуки (від нідерландського слова hoek – гачок на вудці) – дворянські прихильники Маргарити з Генне в її боротьбі з сином, ВільгельмомV.
Кабельяуси – партія Вільгельма V.
Прощавай! (лат.)
Святий Альбе́рт Вели́кий (лат. Albertus Magnus, при народженні Альберт фон Больштедт) (бл. 1193 - 15 листопада 1280) - німецький католицький теолог, філософ і природознавець, чернець-домініканець, наставник Фоми Аквінського, представник ортодоксальної схоластики, канонізований у 1931. Альберт Великий - видатний схоласт. Завдяки коментарям Альберта праці Аристотеля стали надбанням середньовічної культури. Він не тільки систематизував знання античних і арабських вчених у галузі природознавства й етики, а й провів також власні дослідження на основі спостережень і досвіду. Інтерес до натурфілософської проблематики закономірно міг зумовити заняття Альберта алхімією. Найвідоміший його твір у цій традиції - "Libellus de Alchimia" ("Книжка про алхімію", "Мале алхімічне зведення"). Навколо фігури Альберта-алхіміка постали численні легенди, що змальовували його як чаклуна. Казали, нібито він міг перетворити зиму на літо, аби провести бенкет у монастирському дворі. За іншою легендою, одного разу Альберт створив механічну мідну людину, що могла відповідати на всі запитання. Однак згодом дивний механізм було знищено учнем філософа, Фомою Аквінським. Альберт Великий славився своєю ерудицією, проте власного вчення не створив. За енциклопедичність знань отримав від католицької церкви титул "doctor universalis".
15 червня
Самсонові лиси (з Книги Суддів): Самсон відійшов, нахапав три сотні лис, після чого зв'язав тварин парами хвіст до хвоста, а між хвостами, посередині, кріпив по факелу. Потім він підпалив факели і, пустивши лис філістімлянськими полями, спалив стоги і хліба, разом з виноградниками та оливами.
До Адама – так вважали адаміти, сектантські групи з ІІ ст. н.е. Адаміти проголошували необхідність повернення до стану райської цноти перших людей. На своїх зборах вони з'являлись без одягу; відмовлялися від шлюбу. Назва береться від праотця Адама.
Псалми 50:9
Після спарювання кожен звір печалиться (лат.).
Таємницею, що пробуджає страх (лат.).
Proficiat – Нехай у нього все виходить (лат.).
Кеннемерланд термін для позначення районів Північної Голландії.
Стри́га (рум. Strigoi) - в румунській міфології злий дух, який уночі покидає могилу і вселяється в людину. Згідно з повір'ями перетворює цю людину на жахливу потвору, подібну до перевертня, котра знищує все, що рухається. В світі "Відьмина", створеному А. Сапковським (і який з'явився значно пізніше, ніж роман "Диявольські почвари"), стрига – це жінка, на яку накладено прокляття.
Ориген – нар. прибл. в 185 році ранньохристиянський філософ, апологет, один з найбільш видатних теологів християнського Сходу. Залишався під впливом доктрин стоїків та неоплатоністів. Згідно з його концепцією, як людські душі, так і весь матеріальний світ повернуться в ході циклічного розвитку космосу до первинної єдності з Богом.
Жан Окегам (1430-1495) – композитор, голова нідерландської школи.
Жосквін де Пре (нар. близько 1440 р.) – композитор, священик, творив поліфонічні композиції: меси, мотети, гімни та світські пісні.
Ісус бен Сира́х, також відомий як Ісус син Сира́хів, Шимон бен Єшуа бен Еліезер бен Сіра (івр. ישוע בן סירא) - мудрець та автор старозавітної книги відомої під назвою "Книга Премудрості Ісуса, Сина Сираха" або скорочено "Сирах". Жив у Єрусалимі наприкінці ІІІ - початку II ст. до н. е.
Mevrouw = пані (нідерл.)
Хупеланда – це верхній придворний одяг, дуже широкий, з такими ж обширними рукавами, які, для вигоди користувача, були розрізані спереду чи збоку. В розрізі було видно підшивку (чи спід) з подібної коштовної тканини, як і верхня одежа.
Взагалі-то, мораліте - це жанр повчальної алегоричної драми середньовіччя та епохи Відродження в Західній Європі XIV-XVI ст.; моралізаторська, повчально-алегорична драма етичного змісту переважно віршованої форми, ну а тут – картина з моральним змістом.
Салем – в середньовіччі так називали Єрусалим.
Гіпокрáс або вино гіпокрáс (лат. vīnum Hippocraticum, hypocras, до XVI ст. ipocras, ypocras) - популярний напій по всій Європі від Середніх віків до вісімнадцятого століття. Основні інгредієнти - вино і мед (використовувався як підсолоджувач напоїв, тому що цукор у середньовічній кухні вважався розкішшю, зарезервованою для обраних), додавалися й деякі спеції, такі як мускатний горіх, кориця, гвоздика, імбир, чорний перець, і т. д. Традиція приписує, що його винайшов грецький лікар Гіппократ, у V столітті до н. е., тому напій має таку назву. Хоча доказів тому немає.
Англійський вальс (???) - Слово "вальс" (walzen) має німецьке походження і означає "кружляти". Вальс з'явився на рубежі 18-го та 19-го століть. Прародичем вальсу є австрійський народний танець лендлер, який був поширений в Австрії та Південній Німеччині.
Травневе дерево (лат. Arbor majalis, англ. Maypole, нім. Maibaum, чеськ. Máje, пол. Drzewko majowe, біл. Май, рос. Троицкая берёза) - прикрашене дерево або високий стовп, який за традицією встановлюється щорічно до першого травня, на Трійцю або Іванів день на площах в селах і містах Німеччини, Австрії, Чехії, Словаччини, Росії, Скандинавії та інших європейських країн. Навколо дерева зазвичай влаштовуються хороводи і змагання.
Герхард Ґрооте (1340-1384) – нідерландський світський проповідник, реформатор і містик. Його учні у вісімдесятих роках XIV сторіччя утворили в Девентері згромадження так званих Братів Спільного Життя.
Пела́гій (лат. Pelagius; бл. 354-бл.420/440) - чернець-аскет, якого Римська церква проголосила єретиком. Не визнавав доктрину про перворідний гріх Адама. Його інтерпретація доктрини свободи волі стала відомою як пелагіанізм.
Хоча це всім і так відомо: domini canes = пси господні. Хоча назва ордену походить від св. Домініка.
Мальвазьєр – сорти винограду і вина, похідні від мальвазії, солодкого, тяжкого грецького вина. Вирощувалися в Італії та південній Франції.
Manna alla boca… (іт.) – утіха для вуст, бальзам для мозку.
Ян ван Руусбрук (або, згідно з сучасним написанням, ван Рейсбрук), брабантський священнослужитель, що народився в 1293 році, можливо, в селі Руїсбрук в герцогство Брабант, неподалік від Брюсселя, а вмер в 1381 році в Грюнендаледалі, також розташованому в Брабанті.
Іноді його вважають учнем Мейстера Екхарта, він займає важливе місце в потоці рейнсько-фламандського містицизму.
Його твори, натхненні вченнями Псевдо-Діонісія Ареопагіта, написані на ближній нідерландській мові, були опубліковані латинською по Surius (Кельн, 1552), і перевидана в 1609 і 1692.
Пан - манеер / мінейро (meneer / minheer), пані, дівчина - мефрау (mevrouw)
Трифорій - у середньовічних романських і готичних соборах Західної Європи - вузька невисока галерея другого ярусу головного нефа. Назва "трифорій" походить від здвоєних або, частіше, строєних, арочних прорізів таких галерей.
Параман – рел. – частина одягу ченця, прямокутний шматок тканини з вирізом, який одягається через голову поверх ряси.
Ad victoriam (лат.) – заради перемоги.
Амікт – елемент католицького літургічного вбрання у вигляді полотняної хустки.
Так в тексті, хоча про грозу не було ні слова.
Кіріє Елесон – Господи, помилуй, тут – молитовний піснеспів.
Бегінки - жіноча релігійна громада та її члени. Виникла близько 1170 року в Брабанті, поширилася Нідерландами та в окремих, переважно прирейнських, німецьких містах. Чоловічий аналог бегінок називався бегардами. Бегінки могли брати шлюб, виходити з громад, не давати чернечих обітниць. Вели півчернецьке життя в бегінажах (гуртожитках), але могли жити й окремо. Бегінок переслідувала інквізиція і багатьох з них засудила до страти. У 1215 році на IV Латеранському соборі та в 1311 на В'єнському соборі католицька церква заборонила бегінок.
Фактотум – (від лат. роби все), застаріле – Довірена особа, яка виконує будь-які доручення.
Тут: скарги. Від біблейської книги "Плач Ієремії", "Плачевні пісні".
Повністю згоджуюся з майстром Мельхіором. Ідеї про те, що Земля має форму кулі, народились ще в Античності, але ж "експериментально", наочно це змогли продемонструвати лише члени експедиції Фернана Магеллана (1519-1522). Колумб лише шукав вигідний морський шлях до Індії (і не знайшов його!).
Мартін Бехайм (1459-1507) - німецький учений, купець і мореплавець, що тривалий час перебував на португальській службі. Творець найстарішого глобуса з тих, що збереглися до наших днів (1492).
Патена - (лат. patena, "миска") — в католицькій церкві латинського обряду один із елементів релігійного начиння. Це неглибока тарілка, яка використовується під час літургії для зберігання й освячення євхаристійного хліба.Згідно з літургійним тлумаченням патена символізує Вифлеємські ясла, а також труну, в якій було поховано тіло Ісуса Христа. Поверхня патени прикрашена зображеннями сцен з Нового Завіту.
Табернакль (від лат. tabernaculum — шатро) — в католицьких храмах споруда для зберігання предметів релігійного поклоніння, часто багато прикрашений (розписом, скульптурними зображеннями). Його прообразом є Скинія з Ковчегом Заповіту.
Міньйни (mignonnes) – фаворити.
Меню закусок
Скапуля́рій (лат. scapulare — від scapulae — "лопатки") — складова католицького чернечого облачення, а також особливий свячений предмет ("малий скапулярій"), який католики носять за обітницею.
Болюс – кремнієвий ацетат алюмінію.
Вареннячко з Діантум – суміш лікарських порошків з сиропом та варенням.
Теріяк – середньовічні ліки від усіх хвороб.