Гімн

Мій друже, що в нічну годину тиху

Отсі рядки очима пробігаєш

І в них народному зарáди лиху

Чи власним болям полекші шукаєш, —

Коли тобі хоч при одному слові

Живіше в грудях серце затріпоче,

В душі озветься щось, немов луна в діброві,

В очах огонь сльозу згасить захоче, —

Благословлю тебе, щоб аж до скону твого

Доніс ти серце чисте й щиру душу

І щоб ти не зазнав сирітства духовóго,

В якому я свій вік корóтать мушу.