«Не минай з погордою...»

Не минай з погордою

І не смійсь, дитя!

Може, в тім осміянім

Суть твого життя.

Може, в тім зневаженім

Твого щастя карб,

Може, в тім погордженім

Є любови скарб.

Може, сміх твій нинішній,

Срібний та дзвінкий,

Стане в твоїй пам’яті

За докíр гіркий.

Загрузка...