Кафе на краю світу

Відгуки

ПРОНИКЛИВО… Космічна інструкція до життя.

Він [Стрелекі] уловив пульс світу.

Ця маленька книжечка ЗДИВУЄ і НАДИХНЕ читачів повсюди. Цей сюжет про можливості на емоційних роздоріжжях засвідчує дещо дуже важливе та глибоке про життя. Дуже рекомендую.

Проста історія, що ТРАНСФОРМУЄ ЖИТТЯ та змінить ваші погляди на нього.

«Алхімік» ХХІ століття.

Я В ЗАХВАТІ ! Прочитав її за один день. Я В ЗАХВАТІ! У «Кафе на краю світу» ОДНОЗНАЧНО варто зупинитись.

ОРИГІНАЛЬНО… ВИГАДЛИВО… ЗАХОПЛИВО… І ЗМІНЮЄ ЖИТТЯ. Я замовив ще десять примірників, ще навіть не дочитавши її!

Вона зворушує, спонукає, просвітлює, вона прониклива. РОЗКРИВАЄ ВІДПОВІДІ НА ЖИВОТРЕПЕТНІ ПИТАННЯ.

ПРОНИКЛИВИЙ ТЕКСТ, ЩО НАДИХАЄ… його персонажі надзвичайні.

ЧУДОВА КНИЖКА, що змусить вас по-справжньому замислитися про своє життя та про те, хто ви насправді.

Занурившись у цю книжку, ВИ НЕ ЗАХОЧЕТЕ ЇЇ ВІДКЛАДАТИ!

СТАВИТЬ ПРОНИКЛИВІ ЗАПИТАННЯ про мету в житті та нашу роль як індивідів.

Інші твори Джона П. СТРЕЛЕКІ[1]

Return to The Why Cafe («Повернення до кафе на краю світу»)

Reconnection — A Third Visit to The Why Cafe («Новий контакт: третій візит до кафе на краю світу»)

The Big Five for Life («Велика п’ятірка для життя»)

The Big Five for Life — Continued («Велика п’ятірка для життя: продовження»)

Life Safari («Життєве сафарі»)

Ahas! — Moments of Inspired Thought («Прозріння: моменти натхненної думки»)

Ahas! — Volume II («Прозріння»: частина 2)

Ahas! — Volume III («Прозріння»: частина 3)

How to be Rich and Happy («Як бути багатим і щасливим», співавтор)

Передмова

Часом людина опиняється в новому місці, знайомиться з новими людьми та дізнається щось нове тоді, коли найменше цього очікує, але, можливо, найбільше потребує. Зі мною це сталося вночі на відлюдній ділянці дороги. Тепер я розумію, що моє становище тієї миті стало символом мого тодішнього життя. Я заблукав у дорозі й так само заблукав у житті; не знав, куди саме прямую та чому рухаюся в тому напрямку.

Я взяв тижневу відпустку, прагнув втекти від усього, пов’язаного з роботою. Не скажу, що моя робота жахлива. Звісно, дещо в ній дратувало. Утім, я мало не щодня замислювався: чи не має життя бути чимось більшим за десять-дванадцять годин роботи в офісній кабінці. А головна її мета, судячи з усього, — можливе підвищення, після якого доведеться працювати в офісі по дванадцять-чотирнадцять годин на день.

У старшій школі я готувався до вишу. У виші готувався до майбутньої роботи. Потім присвятив час сходженню кар’єрною драбиною в компанії, у якій працював. Тепер я думаю: а може, люди, які спрямовували мене на ці шляхи, просто повторювали мені те, що колись хтось повторював їм?

Правду кажучи, поради були непогані, та якогось особливого вдоволення від них усе ж не виникало. Мені здавалося, що я обмінюю своє життя на гроші, і цей обмін не надто й вигідний. Саме в цьому стані сум’яття я й знайшов кафе «Чому ви тут?».

Коли я розповідав цю історію, люди визначали її як «містичну» та «як у “Сутінковій зоні”». В останньому випадку йшлося про старий серіал, у якому персонажі опинялися в місцях, на перший погляд нормальних, які не завжди виявлялися такими насправді. Часом на якусь мить я замислююсь, чи сталося це насправді.

Такої миті я висуваю шухляду письмового столу в себе вдома й читаю послання на меню, яке дала мені Кейсі. Воно нагадує мені про реальність тих подій.

Я ніколи не намагався повторити свій шлях і відшукати кафе знову. У глибині душі мені подобається вірити, що, хоч яким реальним був той вечір, навіть якби я зміг повернутися на те саме місце, де колись знайшов це кафе, його там не буде: я натрапив на нього лише тому, що тієї миті й тієї ночі мені було конче потрібно його знайти і воно існувало лише для цього.

Можливо, колись я спробую повернутись. А може, одного вечора опинюсь перед ним знову. Я увійду всередину та розповім Кейсі, Майкові та Енн (якщо вона там буде), як мене змінила та ніч у кафе. Як їхні запитання дали поштовх до думок і відкриттів, яких я доти й уявити не міг.

Хто його знає? Можливо, тоді я проведу вечір у розмові з іншою людиною, яка теж заблукала та забрела до кафе на краю світу.

А може, просто напишу книжку про свій досвід, і це стане моїм внеском у досягнення мети кафе.