Кайфологія

і на хвилю припинивши говорити

щоб відчути всю м’язистість сказаного

ніби підходиш із запаленою свічкою до нічного дзеркала

розкошуєш у власному обличчі

на вершечку айсберга темряви

і помічаєш що слова це подихи на морозі

і у них є свої фізичні властивості

і слово завжди можна сказати

але інколи воно промовляється не туди

і сказавши його не туди можна зруйнувати всю подальшу комунікацію

наприклад ненароком погасити свічку перед дзеркалом

адже слово утворює легіт вібрацію

не кажучи вже про смисл

і кожна з цих фізичних властивостей

може утворити темряву

вбити твоє обличчя

або осв'ятити

дихай словами

але обережно

тсссссссссс