Під час розгляду попередньої теми вже зазначалося, що організація, повноваження та порядок діяльності Конституційного Суду України визначаються Конституцією України (розділом XII і окремими статтями інших розділів), Законом України «Про Конституційний Суд України» від 16 жовтня 1996 р. та Регламентом Конституційного Суду України — актом, що регламентує організацію внутрішньої роботи Конституційного Суду України у відповідності до Закону України «Про Конституційний Суд України».
Діяльність Конституційного Суду України базується на принципах верховенства права, незалежності, колегіальності, рівноправності суддів, гласності, повноти та всебічності розгляду справ і обґрунтованості прийнятих ним рішень.
До складу Конституційного Суду України входять 18 суддів, по 6 з яких згідно з порядком, визначеним Законом, призначають відповідно Президент України, Верховна Рада та з’їзд суддів України (стаття 148 Конституції України).
Суддею Конституційного Суду України може бути громадянин України, який на день призначення досяг 40 років, має вищу юридичну освіту та стаж практичної роботи за фахом не менше 10 років, володіє державною мовою та проживає в Україні протягом останніх 20 років.
Суддя Конституційного Суду України призначається строком на 9 років без права призначення повторно; він вступає на посаду з дня складання ним присяги судді Конституційного Суду України на засіданні Верховної Ради, яке проводиться за участю Президента України, Прем’єр-міністра, Голови Верховного Суду, не пізніше як через місяць після призначення суддею Конституційного Суду України.
Зі складу суддів Конституційного Суду України на спеціальному його пленарному засіданні лише на один трирічний строк таємним голосуванням обираються Голова Конституційного Суду України та два його заступники.
Судді Конституційного Суду України під час здійснення своїх повноважень є незалежними; вони підкоряються лише Конституції України та керуються законами України.
На них розповсюджуються гарантії недоторканності. Суддя Конституційного Суду України не може бути затриманий чи заарештований без згоди Верховної Ради України до винесення обвинувального вироку судом і не несе юридичної відповідальності за результати голосування чи висловлювання в Конституційному Суді України та в його колегіях, за винятком відповідальності за образу чи наклеп під час розгляду справ, прийняття рішень і дачі висновків Конституційним Судом України.
Для розгляду питань щодо відкриття провадження в справах за конституційними поданнями та конституційними зверненнями в складі Конституційного Суду України утворено три колегії суддів Конституційного Суду України: Колегію суддів з конституційних подань (звернень), Колегію суддів з конституційних звернень (подань), Колегію суддів з конституційних подань та звернень, — кожна з яких складається з 6 суддів.
Вирішення організаційних, фінансових, кадрових та інших питань, передбачених Законом України «Про Конституційний Суд України» та Регламентом Конституційного Суду України, здійснюється на засіданнях Конституційного Суду.
Допоміжними органами Конституційного Суду України з питань організації його внутрішньої діяльності є постійні комісії Конституційного Суду України. Сьогодні в Конституційному Суді України утворено чотири таких комісії з питань регламенту та етики, бюджету та кадрів, наукового та інформаційного забезпечення, міжнародних зв’язків.
Організаційне, науково-експертне, інформаційно-довідкове та інше забезпечення діяльності Конституційного Суду України покладається на Секретаріат Конституційного Суду України. Загальне керівництво та організацію роботи Секретаріату здійснює Голова Конституційного Суду України, а безпосереднє — керівник Секретаріату. До складу Секретаріату входять служби, управління, відділи та інші підрозділи.
Кожен суддя Конституційного Суду України має наукового консультанта та помічника, які виконують доручення судді зі справ конституційного провадження.
Згідно з Конституцією України та із Законом України «Про Конституційний Суд України» Конституційний Суд приймає рішення та дає висновки у справах щодо:
конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим (стаття 150 Конституції України);
відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України чи тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради для надання згоди на їх обов’язковість (стаття 151 Конституції України);
додержання конституційної процедури розслідування й розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту (стаття 151 Конституції України);
офіційного тлумачення Конституції та законів України (стаття 150 Конституції України);
відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157 і 158 Конституції України (стаття 159 Конституції України).
порушення Верховною Радою Автономної Республіки Крим Конституції України або законів України в разі дострокового припинення її повноважень Верховною Радою України (пункт 28 статті 85 Конституції України).
До повноважень Конституційного Суду України не належать питання щодо законності актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, а також інші питання, віднесені до компетенції судів загальної юрисдикції.
Закон чітко визначає підстави для визнання правових актів неконституційними повністю чи в їх окремих частинах. До таких підстав належать невідповідність Конституції України, порушення встановленої Конституцією процедури їх розгляду, ухвалення чи набрання ними чинності та перевищення конституційних повноважень під час їх розгляду.
Розгляд матеріалів на Колегіях суддів і засіданнях Конституційного Суду України здійснюється зазвичай у формі письмових слухань, а на пленарних засіданнях Конституційного
Суду України — у формі усних та письмових слухань. Форма розгляду визначається Конституційним Судом.
Засідання Конституційного Суду України вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше 11 суддів, а рішення приймається, якщо за нього проголосувало більше половини суддів, які брали участь у засіданні.
Пленарне засідання Конституційного Суду України вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше 12 суддів, а рішення приймається, якщо за нього проголосувало не менше 10 суддів.
На засіданнях і пленарних засіданнях Конституційного Суду України головує Голова Конституційного Суду, а за його відсутності — заступник Голови.
Закон передбачає дві форми звернення до Конституційного Суду України — конституційне подання та конституційне звернення.
Конституційне подання — це письмове клопотання до Конституційного Суду України про визнання акта (чи його окремих положень) неконституційним, про визначення конституційності міжнародного договору чи про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України. Конституційним поданням є також звернення Верховної Ради України щодо дачі висновку на предмет дотримання конституційної процедури розслідування та розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту.
Конституційне звернення — це письмове клопотання до Конституційного Суду України щодо необхідності офіційного тлумачення Конституції та законів України з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав і свобод людини та громадянина, а також прав юридичної особи.
Вимоги до оформлення конституційного подання чи конституційного звернення зафіксовані відповідно у статтях 39 і 42 Закону України «Про Конституційний Суд України».
Суб’єктами права звернення до Конституційного Суду України щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим є Президент України, не менш як 45 народних депутатів України, Уповноважений Верховної Ради
України з прав людини, Верховний Суд України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим.
Суб’єктами права на конституційне подання щодо відповідності Конституції чинних міжнародних договорів України чи тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов’язковість, є Президент України та Кабінет Міністрів України; щодо додержання конституційної процедури розслідування й розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту — Верховна Рада України; щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України — Президент України, не менш як 45 народних депутатів України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Верховний Суд України, Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування.
Правом звернення до Конституційного Суду України з питань офіційного тлумачення Конституції та законів України з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав і свобод людини та громадянина, а також прав юридичної особи користуються громадяни України, іноземці, особи без громадянства та юридичні особи.
З урахуванням того, що фізичні особи не наділені правом безпосереднього звернення до Конституційного Суду України з питань щодо відповідності Конституції України законів України та інших правових актів, які стосуються прав і свобод людини та громадянина, особливого значення набуває діяльність Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, який відповідно до Конституції та Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» від
квітня 1998 р. здійснює нормативний контроль за дотриманням конституційних прав і свобод людини та громадянина. Отже, фізичні особи через Уповноваженого з прав людини мають широку можливість звертатися до Конституційного Суду України за захистом своїх конституційних прав і свобод.
Конституційний Суд України не розглядає справ за власною ініціативою.
Відкриття провадження в справі в Конституційному Суді України за конституційним поданням чи конституційним зверненням ухвалюється Колегією суддів Конституційного
Суду чи Конституційним Судом на його засіданні. Справа, за якою відкрито конституційне провадження, розглядається Конституційним Судом України на пленарному засіданні в порядку та в строк, встановлені Законом України «Про Конституційний Суд України». Дата розгляду справи Конституційним Судом України визначається його Головою.
У разі прийняття Колегією суддів процесуальної ухвали про відкриття провадження в справі в Конституційному Суді України ця справа вноситься його Головою на розгляд пленарного засідання Конституційного Суду. У випадку прийняття Колегією суддів процесуальної ухвали про відмову у відкритті провадження в справі секретар Колегії суддів направляє матеріали Голові Конституційного Суду України для розгляду справи на засіданні Конституційного Суду.
Підставами для відмови у відкритті провадження в справі в Конституційному Суді України є:
відсутність встановленого Конституцією та Законом України «Про Конституційний Суд України» права на конституційне подання чи конституційне звернення;
невідповідність конституційного подання чи конституційного звернення вимогам, передбаченим Конституцією та Законом України «Про Конституційний Суд України»;
непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному поданні чи конституційному зверненні (стаття 45 Закону України «Про Конституційний Суд України»).
З метою повноти розгляду справи Колегія суддів Конституційного Суду України під час підготовки справи та Конституційний Суд у процесі провадження в справі мають право:
витребувати від Верховної Ради, Президента, Прем’єр-міністра, Генерального прокурора України, суддів, органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування, посадових осіб, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, політичних партій та інших об’єднань громадян і окремих громадян необхідні документи, матеріали та інші відомості, що стосуються справи;
у разі необхідності призначити експертизу в справі й вирішити питання щодо залучення експертів у конституційному провадженні;
викликати посадових осіб, експертів, свідків, представників за законом і уповноважених за дорученням, а також громадян, участь яких повинна забезпечити об’єктивний і повний розгляд справи.
За результатами розгляду справ щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента та Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим Конституційний Суд України приймає рішення, а у справах з питань офіційного тлумачення Конституції та законів України, про відповідність Конституції чинних міжнародних договорів України чи тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради для надання згоди на їх обов’язковість, а також щодо додержання конституційної процедури розслідування та розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту — дає висновки.
За рішенням Конституційного Суду України закони та інші правові акти визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо було порушено встановлену Конституцією процедуру їх розгляду, ухвалення чи набрання ними чинності.
Закони, інші правові акти чи їх окремі положення, визнані Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції (неконституційними), втрачають силу від дня прийняття рішення Конституційним Судом України.
Рішення та висновки Конституційного Суду є обов’язковими для виконання на всій території України, остаточними й такими, що не підлягають оскарженню.
Рішення та висновки Конституційного Суду України мають бути підписані не пізніше 7 днів після їх прийняття та офіційно оприлюднені наступного робочого дня після їх підписання. Копії рішень і висновків наступного дня після офіційного оприлюднення надсилаються суб’єкту права на конституційне подання чи конституційне звернення, Міністерству юстиції України, а також органу влади, який приймав правовий акт, що розглядався в Конституційному Суді.
Конституційний Суд України може вказати на преюдиціальність свого рішення в разі розгляду судами загальної юрисдикції позовів у зв’язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії правового акту, визнаного Конституційним Судом неконституційним. Своїм рішенням Конституційний Суд України може визначити порядок і строки його виконання, а також покласти на відповідні державні органи обов’язки щодо забезпечення виконання цього рішення.
Рішення й висновки Конституційного Суду України разом з окремими думками (якщо такі є) суддів Конституційного Суду публікуються у «Віснику Конституційного Суду України» та інших офіційних виданнях України.
Рішення Конституційного Суду України містить:
найменування рішення, дату й місце прийняття, його номер;
персональний склад суддів Конституційного Суду України, які брали участь у розгляді справи;
перелік учасників судового засідання;
зміст конституційного подання;
повну назву, дату прийняття, порядковий номер, за яким органом, посадовою особою прийнято правовий акт, конституційність котрого розглядається;
положення Конституції України, якими керувався Конституційний Суд під час прийняття рішення;
мотивувальну частину рішення;
резолютивну частину рішення;
обов’язкове зазначення того, що рішення Конституційного Суду України є остаточним і оскарженню не підлягає.
Висновок Конституційного Суду України містить:
найменування висновку, дату й місце дачі висновку, його номер;
персональний склад суддів Конституційного Суду України, які брали участь у розгляді справи;
перелік учасників судового засідання;
зміст конституційного подання, конституційного звернення;
положення Конституції України, якими керувався Конституційний Суд України при дачі висновку;
мотивувальну частину висновку;
резолютивну частину висновку;
обов’язкове зазначення того, що висновок Конституційного Суду України є остаточним і оскарженню не підлягає.